“`html
Упродовж десятиліть у фіскальній політиці України панує уявлення, що загальна система оподаткування є «зразком», до якого всі компанії мають рано чи пізно перейти. Але що, коли ця система насправді обмежує прогрес, змушує підприємців утримуватися від розширення і викликає сумніви та можливості для корупції – чи є вона тим еталоном, яким її представляють? CASE Україна провела дослідження щодо стану адміністрування податків в Україні. Виконавчий директор аналітичного центру Дмитро Боярчук розглядає відповіді підприємців.
Придбайте річну підписку на шість видань Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн. Якщо ви віддаєте перевагу високій якості, глибокому аналізу та силі реального досвіду, ця підписка саме для вас. Під час акції Christmas sale діє знижка 30% 🎁
Ключовим принципом української податкової політики є сприйняття загальної системи оподаткування як взірця найкращих світових практик. Це переконання визначає незмінну позицію Міністерства фінансів України, згідно з якою загальна система оподаткування є орієнтиром, якого слід дотримуватися, а інші податкові режими – відхиленням, тимчасовим явищем, і чим швидше ці відступи будуть узгоджені з еталоном, тим краще.
З цією точкою зору легко погодитися, якщо розглядати питання поверхово, на рівні «в ЄС є ПДВ і у нас є ПДВ – ми ідентичні». Також цю думку легко прийняти, якщо не надто заглиблюватися в особливості українського податкового управління.
Популярне Категорія Лідерство Дата 09 грудня Підкорювачі світу. Forbes Ukraine вперше склав перелік українців, які обіймають провідні управлінські посади за кордоном. Хто вони і як їм це вдалося?
Два аспекти, що визначають проблему
Однак, ця догма викликає сумніви, коли стикаєшся з двома аспектами. По-перше, українські підприємці не хочуть рости і розвиватися, а отже, створювати нові робочі місця, коли досягають певного рівня розвитку. Зокрема, це зазначено у звіті IER «Середній бізнес в Україні: Terra incognita чи «схований» Mittelstand».
Другий аспект – це свідчення підприємців у опитуваннях бізнес-асоціацій, а також у публічних виступах чи особистих розмовах, про те, що податкове адміністрування в межах загальної системи є надзвичайно складним і незручним для підприємців.
Мінфін відкидає ці сумніви, дотримуючись думки, що ці розмови виникають через небажання сплачувати податки, нерозуміння роботи податкової системи, а також через зіпсованість і недобросовісність підприємців, які звикли ухилятися від сплати податків через «спрощенців».
Питання різниці в умовах ведення бізнесу в межах загальної системи порівняно з іншими режимами, як виявилося, недостатньо вивчене і зводиться здебільшого до обговорення податкових ставок. А сама дискусія на цю тему переважно відбувається емоційно, далеко від принципів доказової політики.
CASE Україна вирішив спробувати хоч трохи заповнити прогалину в розумінні того, як насправді функціонує загальна система оподаткування і чому на неї надходить так багато скарг від підприємців. У 2024 році Світовий банк провів Глобальне опитування щодо оцінки діяльності ДПС платниками податків. Його результати мали стати основним інструментом для коригування як податкової політики України, так і Національної стратегії доходів до 2030 року. І в меморандумі МВФ, і в Нацстратегії Мінфін обіцяв робити висновки та вносити зміни до своїх політик на основі отриманих даних (чого так і не сталося).
У нас виникли певні питання щодо методології опитування, яку використовував Світовий банк, а також було сильне бажання більш детально розглянути саме відмінності між загальною системою та іншими режимами оподаткування (Світовий банк на цьому не акцентував увагу).
Для забезпечення об’єктивності ми замовили дослідження у того ж самого підрядника, що й Світовий банк, а також значну частину питань сформулювали на основі анкети Світового банку.
Корупція та платник чи не платник ПДВ
Отримані результати в багатьох аспектах підтвердили результати вищезгаданого дослідження Світового банку, але також у багатьох моментах доповнили загальну картину.
Опитування CASE Україна виявило проблемність загальної системи оподаткування. Відповіді підприємців свідчили не тільки про значний тягар загальної системи податкового адміністрування порівняно зі спрощеним режимом оподаткування, а й про підвищені ризики для підприємців при переході на загальну систему оподаткування.
Найбільші витрати на податкове адміністрування несуть підприємці на загальній системі оподаткування з ПДВ.
За результатами опитування CASE Україна, ведення податкового та бухгалтерського обліку на загальній системі оподаткування з ПДВ потребує в середньому 478,2 людино-днів на рік. Це в чотири рази більше, ніж потрібно для ведення обліку на спрощеній системі оподаткування без ПДВ, де цей показник становить 114,5 людино-днів на рік.
Остання цифра не відображає витрати на облік «самозайнятих спрощенців», чиї витрати близькі до нуля, оскільки вони не ведуть облік згідно з законодавством.
У проведеному опитуванні група спрощенців без ПДВ більш ніж на 80% складається з юридичних осіб на спрощеній системі (через те, що «самозайняті спрощенці» не ведуть облік). Тобто, підприємці, які мали б працювати на загальній системі, але обрали спрощений режим оподаткування, несуть у понад чотири рази менші адміністративні витрати порівняно з такими ж підприємцями на загальній системі оподаткування із ПДВ.
Більше того, підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування і є платниками ПДВ, систематично вказували на вищі витрати на податковий облік (19,4% проти 3,0% «спрощенців»), вищу ймовірність проведення перевірки (12,7% проти 2% «спрощенців») та більшу увагу з боку податкових органів (16,9% проти 2,2% «спрощенців»).
Корупція є більшою проблемою для підприємців-платників ПДВ, ніж для неплатників. Платники ПДВ на загальній системі стверджують, що корупційні практики «були дуже серйозною перешкодою» для ведення діяльності в 11% випадків, тоді як неплатники ПДВ ствердно відповідають на це питання вдвічі рідше (4,7% та 4,8% для загальної та спрощеної системи оподаткування відповідно).
Перевірки та неформальні платежі
Для платників ПДВ вірогідність проведення перевірок значно вища порівняно з іншими системами оподаткування. Кожен четвертий респондент, який представляв підприємство-платника ПДВ на загальній системі (25,6%), повідомив про проведення податкових перевірок. Натомість увага ДПС до підприємців як на загальній, так і на спрощеній системі без ПДВ значно менша: перевірки проводилися у 17,2% та 11,4% респондентів відповідно.
Підприємці на загальній системі з ПДВ набагато більше відчувають на собі вплив штучних перешкод, які створюються для формування передумов для неформальних платежів.
Серед причин здійснення неформальних платежів ДПС переважна більшість підприємців на загальній системі на перше місце поставила «запобігання чи усунення створених формальних/бюрократичних/безпідставних перешкод у діяльності бізнесу» (так відповіли 55,6% тих, хто відповів на це питання, загальна система оподаткування з ПДВ). У спрощенців це «відсутність/недостатність [власних] знань щодо ведення податкового обліку, заповнення та подання звітності тощо» (51,5% тих, хто відповіли на це питання, спрощена система оподаткування без ПДВ).
На цьому фоні підприємці не виявляють особливої довіри до податкових органів. У разі застосування санкцій підприємці або не оскаржують таке рішення, або в більшості випадків оскаржують відразу в судовому порядку і не використовують інструменти адміністративного оскарження через ДПС. До податкової з оскарженням результатів перевірки зверталися лише 5,1% опитаних підприємців на загальній системі оподаткування з ПДВ. У той час як 20,7% на загальній системі оподаткування з ПДВ відразу зверталися до суду.
Крім того, підприємці вважають, що ДПС швидше сприяє схемам ухилення від податків (27,5%), ніж ефективно перешкоджає їм (22%).
Отримані результати чітко показують, що адміністрування загальної системи оподаткування в Україні потребує негайної уваги, подальшого поглибленого аналізу і розробки рішень з урахуванням описаних реалій.
На сьогодні Мінфін у своїй роботі не враховує виявлену проблему, що призводить до появи як недосконалих стратегічних документів, так і низки ризикованих рішень, наприклад, зниження порогу ПДВ, що підриває зусилля економічного блоку уряду щодо створення кращих умов для ведення підприємницької діяльності у складних умовах України.
Матеріали по темі
Категорія Гроші Дата 29 листопада Щоб отримати $8,1 млрд від МВФ, Україна має скасувати пільги на посилки та боротися з ФОП. Чи хороша це ідея під час війни? Економіст Олег Гетьман аналізує запропоновані новації
Категорія Гроші Дата 04 січня 2024 Податкова євроінтеграція. Марченко та Гетманцев вперше прокоментували Нацстратегію доходів до 2030 року. Які у них плани на прибутки бізнесу, «спрощенку», ПДФО та «Дія.City»
Категорія Новини Дата 23 липня 2024 Петиція не допомогла. Уряд відмовився змінити Національну стратегію доходів на 2024–2030 роки Контриб’ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected] “`