“`html
На сьогоднішній день український сектор підприємництва стикається з проблемами не тільки через військові дії: фірми зазнають зловмисних захоплень, внутрішніх корпоративних розбіжностей чи неправомірного впливу з боку правоохоронних відомств. Яким чином результативно давати відсіч небезпекам?
Необхідна команда, яка глибоко обізнана в подібних небезпеках. Однією з таких є юридична фірма ASA Group, що спеціалізується на підтримці підприємницької діяльності, захисті від впливу владних структур, врегулюванні корпоративних суперечок. У переліку клієнтів фірми – «Укрзалізниця», «Агромат», Meest, Red Bull, «Динамо» КИЇВ та інші. Про те, як убезпечити підприємство, партнери фірми – Євген Артюхов, Ігор Млечко, Максим Колдоба та Сергій Моргун – повідомили Forbes BrandVoice.
Убезпечення підприємства від зловмисних захоплень
У 2019-му до ASA Group звернувся клієнт з критичною ситуацією. Підприємство отримало на рахунок 17 млн грн за виконані роботи, проте зловмисники сфальшували рішення загальних зборів і замінили директора. Більше того, новоспечений «директор» з’явився у банк з новими зразками підписів, намагаючись отримати доступ до рахунку і перевести грошові кошти. Час для поновлення корпоративних прав був вкрай обмежений: служба безпеки банку сповістила, що можуть утримувати сумнівну операцію лише 24 години, після чого кошти повинні були бути відправлені з рахунку.
«Застосування способів звичайного захисту на зразок подання заяви до антирейдерської комісії, чи до суду було в цій ситуації малоефективним, так як було дуже мало часу. Єдиним способом було негайне нотаріальне переоформлення – знову на «минулого» керівника, – повідомляє Максим Колдоба, партнер ASA Group. – Ми звернулися до нотаріуса, «відкотили» все назад (повернули нашого директора), «зупинили» реєстраційну дію, а потім змогли перейти до судових процедур та оскарження фальсифікацій».
Максим Колдоба, партнер ASA Group
Незважаючи на те, що в законодавстві відсутнє чітке роз’яснення поняття «рейдерство», описана ситуація цілком підпадає під його ознаки, говорять в ASA Group. Подібні дії включають одразу декілька статей Кримінального кодексу України: ст. 205 – фальсифікація документів, ст. 206 – протидія законній господарській діяльності, ст. 206-2 – неправомірне заволодіння майном підприємства, установи чи організації.
«За даними Генеральної прокуратури, за вісім місяців 2025-го було зафіксовано 168 справ, пов’язаних із рейдерством, і 80% з них стосуються саме фальсифікації документів, і це тільки офіційна статистика, – зауважує Максим Колдоба. – Найчастіше типові рейдерські атаки реалізовуються через підроблення рішень загальних зборів, правовстановлюючих документів чи сфальшовані судові рішення. Також вони часто реалізуються через «чорних» реєстраторів і нотаріусів та супроводжуються фізичним захопленням підприємств».
За словами Максима Колдоби, найчастіше випадки рейдерства трапляються в агросекторі, а найбільш привабливими для рейдерів залишаються цілісні майнові комплекси – як діючі підприємства, так і об’єкти нерухомості із земельними ділянками, а також бізнес-центри, нежитлові приміщення, квартири. Є резонансні справи, які детально описували у ЗМІ, повʼязані зі спробами «загарбання» діючих прибуткових підприємств.
Щоб звести до мінімуму ризики рейдерських атак, експерт рекомендує правильно структурувати підприємство: відокремити активи від операційної компанії, котра найбільше піддається зовнішнім загрозам.
Дієвим інструментом він також називає використання венчурних фондів для структурування компанії. Не варто ігнорувати і технічні способи захисту.
«Наприклад, власник може самостійно встановити обов’язкове нотаріальне завірення договору купівлі-продажу частини підприємства. Закон цього чітко не вимагає, але тоді жоден нотаріус не матиме змоги переоформити частину без нотаріального договору, – пояснює адвокат. – Також можна використовувати інструменти навмисного обтяження активів. Не менш важливим є постійний моніторинг даних про підприємство та нерухомість у державних реєстрах».
Наостанок, не потрібно забувати про можливість висвітлення спроб рейдерства в мас-медіа. Такий інструмент, до речі, допоміг «Новій пошті» свого часу.
Максим Колдоба партнер ASA Group
Яким чином протистояти тиску з боку правоохоронних відомств
«У 2022 році жертвою незаконних дій правоохоронців став Вадим Чемер, київський підприємець, власник мережі шоурумів, імпортер меблів та декору, – розповідає Сергій Моргун, партнер ASA Group. – У грудні 2022-го він познайомився з «волонтером», який виявився агентом СБУ. Новий знайомий попросив привезти та продати медичні аптечки й тепловізори, а потім таку купівлю видали як продаж гуманітарної допомоги, хоча весь товар був комерційним і куплений за особисті кошти Вадима Чемера».
Після того, як підприємець надав волонтеру його замовлення, підприємця затримали та висунули підозру за ч.3 ст.201-2 ККУ – «Продаж товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку під час воєнного стану». Правоохоронці також провели обшуки та вилучили з сейфу підприємця готівку у сумі 13 млн грн, телефони, комп’ютерну техніку, статутні документи та заарештували, а також розмитнені генератори на сумму 11 млн грн, за які покупці вже внесли кошти.
За словами Сергія Моргуна, дана справа – приклад процесуального впливу з боку правоохоронних відомств.
Сергій Моргун, партнер ASA Group
«Вона триває вже три роки і за цей час ми отримали десятки ухвал суду щодо повернення значної кількості майна, проте жодне судове рішення досі не виконане, – розповідає Моргун. – Таким чином, людину фактично підштовхують до корупційних домовленостей. Зі свого боку, ми подали сотні скарг і врешті-решт домоглися перевірки правоохоронних відомств. В результаті один із керівників поліції опинився під арештом у СІЗО».
Серед поширених засобів тиску на підприємство з боку державних органів, за словами адвоката, є відкриття кримінальних проваджень за абсурдними обставинами, обшуки та вилучення значних сум готівки, безпідставні підозри та застосування суворих запобіжних заходів – таких як утримання під вартою або непомірні застави.
Щоб звести до мінімуму ризики, підприємству варто формувати так звану юридичну гігієну: впроваджувати та покращувати системи безпеки й готувати персонал до вірогідного обшуку.
«Ми пропонуємо продукт «Кримінальний комплаєнс», в рамках якого аналізуємо діючі системи безпеки компанії та пропонуємо конкретні способи захисту. Також готуємо персонал до різних сценаріїв обшуку, – пояснює Сергій Моргун. – Найбільш розповсюджена помилка співробітників під час приходу слідчих – паніка і хаотичні дії. Люди намагаються роз’яснити ситуацію, надають паролі до телефонів і серверів, тим самим самі створюють доказову базу проти себе».
У перші 24 години після обшуку або відкриття кримінального провадження Сергій Моргун радить звертатися до професійних адвокатів, разом формувати стратегію захисту, збирати документи та забезпечити присутність адвоката для кожного працівника.
Якщо ключові процеси регламентовані, персонал проінструктований, а дані надійно захищені, будь-який вплив правоохоронців не створить критичної загрози.
Сергій Моргун партнер ASA Group
Корпоративна безпека: внутрішні небезпеки
Однією з головних проблем, що робить компанії вразливими в наші дні, є підміна організаційно-правових форм підприємства, зазначає Ігор Млечко, партнер ASA Group. «Коли великий бізнес розбивають на численних ФОП, щоб зекономити на податках (за рахунок використання спрощеної системи оподаткування). Це утворює величезні фінансові, кримінальні та безпекові небезпеки – аж до повної втрати контролю над компанією», – застерігає Млечко.
Насамперед, це небезпека донарахування податків та штрафи, що в сукупності може сягати близько 50% від загального обігу підприємства (ПДВ, податок на прибуток, загальні штрафи, штрафи за відсутність реєстрації податкових накладних), пояснює адвокат. «За інформацією Державної податкової служби, цьогоріч було виявлено сім торговельних мереж, які завдяки «роздрібненню бізнесу» ухилилися на 668,5 млн грн ПДВ – говорить Млечко. – Якщо врахувати ще й податок на прибуток і штрафи, то загальна сума порушень може перевищити 1 млрд грн».
По-друге, це кримінальні небезпеки, а саме – відповідальність за навмисне ухилення від оподаткування (ст. 212 ККУ). «Якщо бізнес штучно роздрібнюється на ФОП, і сума потенційних донарахувань сягає значних розмірів (у 2025 році це від 4 542 000 грн), правоохоронці розцінюють це як схему ухилення від податків, а отже, можуть зареєструвати кримінальні провадження, проводити обшуки та арештовувати рахунки й активи», – пояснює Ігор Млечко.
Ще одна загроза – втрата капіталізації підприємства. Компанія, що «розкладена» на ФОП, фактично не має ринкової вартості: її неможливо продати, залучити інвестора чи підтвердити реальні фінансові потоки. «У нас був випадок, коли інвестор був налаштований увійти в компанію, проте після аудиту відмовився, адже юридична особа була лише оболонкою, а всі кошти проходили через фізичних осіб-підприємців. Тобто бізнесу в юридичному плані не існувало», – розповідає Млечко.
Серед інших ризиків експерт називає ризики фінмоніторингу, який посилив нагляд за роздрібненням бізнесу. Згідно з даними державної служби фінмоніторингу, за жовтень було виявлено та заблоковано діяльність 726 ФОП. А за період кінця ІІІ та початку IV кварталів ідентифіковано підозрілих операцій на 10 млрд грн, повʼязаних із дробленням.
Правильна корпоративна структура суттєво знижує вразливість підприємства до зазначених ризиків. Щоб перехід до більш безпечної моделі не утворював операційних збоїв, адвокат радить розпочати з чесної оцінки власних можливостей та ресурсів.
Варто зробити детальну діагностику, щоб зрозуміти, чи взагалі цей бізнес може функціонувати в новій, прозорій моделі. Ми все аналізуємо і будуємо нову корпоративну архітектуру, податкове планування та фінансову модель.
Ігор Млечко партнер ASA Group
Найлегше на нову модель переходять великі компанії, адже їхні масштаби дають можливість компенсувати маржинальність великим обігом. Але і в цілому підприємству цей крок необхідний. «Якщо перехід у «білу» модель з’їдає маржу, то варто серйозно задуматися – чи не потребує проєкт переосмислення бізнес-моделі – резюмує Ігор Млечко. – Адже підприємство з правильно налаштованими процесам має бути здатне працювати прозоро та ефективно, без залежності від схем агресивної оптимізації».
Ігор Млечко, партнер ASA Group
Належне партнерство
Сьогодні багато українських бізнесів зароджуються з партнерства, проте одні партнери здатні результативно співпрацювати та виростають у великі компанії, такі як «Нова пошта», Fozzy Group, Comfy, тоді як інші не витримують і двох років.
За інформацією Державної служби статистики України, приблизно третина компаній закривається протягом перших двох років, а близько половини – протягом перших п’яти років. Саме тому ризики партнерства необхідно враховувати з самого початку.
Євген Артюхов співзасновник, старший партнер ASA Group
Серед ключових ризиків – асиметрія очікувань. Кожен партнер по-іншому сприймає дійсність та має власне уявлення про успіх, що може призводити до конфліктів і непорозумінь.
Ще один ризик – неузгодженість ролей: нібито всі розуміють обов’язки, проте на практиці це часто не так.
У воєнні роки особливо важливо враховувати санкційні та політичні ризики, говорить Євген Артюхов. Співпраця з партнерами з юрисдикцій, котрі підпадають під законодавчі обмеження або кримінальні статті, може спричиняти проблеми.
Євген Артюхов, співзасновник, старший партнер ASA Group
Також вкрай важливо розуміти походження капіталу та хто є потенційним інвестором. «Людина може не бути посадовцем чи членом партії, але все одно мати вплив на державну політику», – пояснює адвокат.
Щоб нівелювати ці ризики, підприємству потрібна чітка внутрішня структура та система управління ризиками, говорить адвокат. Це передбачає залучення одного або кількох зовнішніх юридичних консультантів – щоб отримати об’єктивну оцінку проблеми з різних кутів зору. Важливу роль відіграє також робота внутрішніх департаментів та спеціалізованих відділів, які контролюють процеси та забезпечують дотримання правил всередині компанії.
В ASA Group надають послуги комплексної перевірки партнера, що охоплюють бенефіціарну структуру, податковий статус, джерела капіталу, судову історію, санкційні реєстри та репутаційні ризики.
«Важливо розуміти, що економія на аналізі партнера – due diligence – може призвести до серйозних втрат для підприємства та репутації, – резюмує Євген Артюхов. – Тому вкладення у перевірку партнера є страховкою від потенційних проблем і гарантією того, що партнерські відносини будуть безпечними та прозорими».
“`