Фото: Міністерство юстиції
У повсякденності виникають випадки, коли навіть при наявності дійсного та обов’язкового для дотримання судового вердикту, його миттєве втілення в життя є об’єктивно нездійсненним. Законодавство містить інструменти, котрі дозволяють брати до уваги особисті умови сторони — це пролонгація або поетапна сплата рішення. Про це інформує Міністерство юстиції.
Що являють собою відстрочення та розстрочення виконання рішення?
Відстрочення виконання — це зсув терміну реалізації рішення на більш пізній період. Розстрочення виконання — це надання можливості втілювати рішення частинами у встановлені судом часові рамки.
Дані засоби використовуються тоді, коли з’являються умови, що утруднюють або роблять тимчасово нереальним повне та своєчасне втілення рішення. До таких обставин суд може зарахувати:
- міру провини боржника у виникненні суперечки;
- важку недугу боржника чи членів його родини, непрості фінансові обставини;
- природні катаклізми або інші екстрені випадки.
Яким чином відбувається надання відстрочки та розстрочки
За наявності умов, що ускладнюють реалізацію рішення або роблять його нездійсненним, сторони мають право звернутися до суду, котрий розглядав справу як суд першої інстанції, з клопотанням про пролонгацію або поетапну сплату рішення. Рішення про розстрочку реалізується в частині та у терміни, визначені даним рішенням.
Клопотання розглядається судом у 20-денний термін з моменту його отримання у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Час дії відстрочення та розстрочення не може перевищувати один рік з миті винесення відповідного вердикту.
Відстрочення та розстрочення в рамках виконавчого провадження
На етапі примусового виконання судового вердикту питання використання відстрочки чи розстрочки регулюється особливими положеннями виконавчого законодавства, що обумовлює присутність окремих процедурних нюансів та термінів.
За клопотанням стягувача виконавець може відкласти або розбити на частини виконання рішення (окрім судового рішення), за наявності відповідних умов, про що виносить відповідну ухвалу.
Сторони виконавчого провадження зобов’язані негайно (не пізніше наступного робочого дня) повідомити виконавця про надання судом відстрочки або розстрочки. Підставою для їх надання є обставини, що значно ускладнюють або тимчасово унеможливлюють втілення рішення.
Інструменти відстрочки та розстрочки дозволяють забезпечити чесний баланс між обов’язковістю реалізації судових рішень і дійсними життєвими умовами сторін. Звертаючись із відповідним клопотанням, боржник або стягувач має можливість пристосувати порядок втілення рішення до об’єктивних умов, довівши суду, що саме вони заважають негайній реалізації.
Раніше Інформатор повідомляв, що забезпечення належного утримання дитини є одним з головних обов’язків батьків, зафіксованих законодавством України. Обсяг аліментів повинен бути достатнім для покриття основних потреб дитини та встановлюється з урахуванням ряду юридично важливих факторів. Для гарантування неупередженого підходу до встановлення обсягу аліментів закон встановлює чіткі орієнтири, якими керується суд під час ухвалення рішення. Вірне та обґрунтоване визначення обсягу аліментів є значущим елементом захисту прав дитини та забезпечує їй передбачуваний рівень матеріальної підтримки.