У соціальних мережах дедалі частіше з’являються відеоролики, в яких люди розмірковують про буття в паралельних світах: там вони згадують ключові відрізки життя і говорять про деяких квантових аналогів. Давайте з’ясуємо, хто ж такі квантові аналоги та наскільки правдива теорія про паралельні світи.
Хто такі квантові аналоги та чому всі про них говорять
У соціальних мережах швидко поширюються відео, що стосуються долі квантових аналогів: люди діляться спогадами про важливі етапи свого життя, які могли мати альтернативні варіанти розвитку.
В основі тенденції лежить спрощена ідея мультивсесвітів, згідно з якою у Всесвіті існує безліч паралельних реальностей, де проживають наші квантові аналоги: кожного разу, коли людина робить відповідальний вибір або потрапляє в ситуацію, де опиняється між життям і смертю, виникає «паралельний світ», де події розгортаються по-іншому.
Спочатку відео знімалися про трагічні або складні життєві обставини — хвороби, розриви та нещасні випадки. Згодом люди стали створювати більш позитивні ролики: про квантових аналогів, які живуть краще або цікавіше за свої оригінали. Наприклад, спочатку дочитують книги, а потім купують нові або повертаються зі столиць до рідних міст, щоб більше часу проводити з близькими.
Дехто навіть жартує над трендом, створюючи кумедні відео про своїх аналогів: «Мій квантовий аналог помер від сміху на уроці англійської мови у 8-му класі».
В чому полягає суть гіпотези квантових аналогів з погляду сучасної фізики
Згідно з гіпотезою про квантових аналогів, Всесвіт, в якому ми існуємо, може бути не єдиним — існує нескінченна кількість всесвітів, і всі вони об’єднані в мультивсесвіт — альтернативний світ, абсолютно ідентичний тому, в якому ми живемо. Теорія мультивсесвіту не є єдиною і завершеною концепцією: це декілька незалежних наукових гіпотез, які сходяться в одному твердженні — наш Всесвіт не єдиний.
Початок теорії мультивсесвіту часто пов’язують з інтерпретацією квантової механіки Х’ю Еверетта: «Кожна квантова подія, що має кілька можливих результатів, призводить до "розгалуження" реальності, внаслідок чого з’являються нові всесвіти». Таким чином, історія не є прямолінійною, а є безкінечно розгалуженим деревом, де одночасно існують всі можливі варіанти розвитку подій.
Ще одне важливе джерело ідеї мультивсесвіту — гіпотеза про інфляційну модель Всесвіту. Це сучасна і загальновизнана теорія в космології, яка описує найперший, надзвичайно короткий етап існування нашого Всесвіту — одразу після Великого вибуху. За надзвичайно короткий час Всесвіт розширився до величезних розмірів — це могло призвести до формування «бульбашок» або окремих всесвітів всередині більш великої космічної структури.
Третю версію виникнення мультивсесвіту пропонує теорія струн. Ми звикли, що у Всесвіті, який ми знаємо, існує чотири виміри — час і три, пов’язані з простором. Але теорія струн передбачає, що вимірів насправді може бути більше. Згідно з деякими варіантами цієї теорії, додаткові виміри можуть бути «згорнуті» різними способами, і кожен тип «згортки» визначає закони фізики в даному всесвіті. Виявляється, що наш Всесвіт з його конкретними константами — лише один з величезної кількості можливих варіантів у так званому струнному ландшафті.
Усі моделі виникнення мультивсесвіту виводять ідею множинності всесвітів не з філософських умовиводів, а із сучасних фізичних теорій, що намагаються описати фундаментальні закони світобудови. Це робить гіпотезу мультивсесвіту важливим об’єктом вивчення в теоретичній фізиці та космології.
Чому теорію мультивсесвітів багато хто критикує
Головний аргумент науковців, які критикують теорію, — її принципова неможливість перевірки. Якщо інші всесвіти неможливо спостерігати і вони не взаємодіють з нашим, чи можна взагалі вважати таку теорію науковою?
Крім того, існують і етичні аспекти вірогідності існування паралельних реальностей. Теорія мультивсесвіту змінює сприйняття випадковості та вибору: якщо кожне рішення, яке ми не приймаємо в цій реальності, реалізується десь ще, то постає питання, чи є ми унікальними істотами або лише однією версією з незліченної кількості можливих.
Проте, незважаючи на те що докази існування мультивсесвіту залишаються гіпотетичними, сама теорія продовжує стимулювати прогрес теоретичної фізики, змушуючи науковців переглядати найосновніші поняття: час, простір, дійсність. Майбутні відкриття в галузі квантової гравітації, космології та фізики високих енергій, можливо, одного дня дадуть відповідь на питання про існування мультивсесвітів.
Поділитися