Власенко засудив вимоги Єврокомісії стосовно реорганізації ДБР, Нацполу та ОГП.

Народний депутат Сергій Власенко, який керував ТСК з вивчення фактів ймовірної корупції в правоохоронних і судових структурах, піддав критиці вимоги Європейської комісії щодо перезавантаження системи вибору ДБР, Нацполіції та Офісу Генпрокурора. Він висловив думку, що комісія пропонує Україні змішані моделі, яких не знайти в жодній державі ЄС. Про це він повідомив в ефірі YouTube-каналу «Комерсант Український», де разом із минулим прокурором САП Станіславом Броневицьким обговорив роботу антикорупційних органів.

«Коли Європейська комісія на чомусь наполягає, я завжди кажу одне-єдине: покажіть мені, будь ласка, де це функціонує в Європейському Союзі. Тому що, коли ми йдемо в Європейський Союз, я не бажаю, щоб ми йшли з якимись гібридними системами, яких ніде немає», — заявив він.

Власенко акцентував, що Основний закон України не передбачає конкурсів для призначення Генерального прокурора.

«У нас в Основному законі вказано, що кандидата на посаду Генерального прокурора призначає президент України за згодою з Верховною Радою. Все, не існує ніяких там ні конкурсів, ні чогось іншого», — підкреслив народний депутат.

Власенко зазначив, що вкрай негативно ставиться до конкурсних процедур, які останніми роками використовуються під час кадрових відборів у правоохоронних і судових структурах.

«За останні кілька років ми помітили, що це дещо нагадує імітацію. Найчастіше заздалегідь відомі переможці, дуже часто відбуваються маніпулювання під час конкурсів», — зазначив Власенко.

Як приклад, він згадав конкурси на посади в апеляційних адміністративних судах. Політик стверджує, що такі конкурси не тільки маніпулятивні, але й неконституційні.

Парламентарій також заявив, що теперішня модель діяльності Громадської ради доброчесності (ГРД), яка повинна оцінювати доброчесність суддів, фактично перетворилася на закритий і непідконтрольний механізм впливу на судову систему, а не на інструмент очищення правосуддя.

«Звідки ці люди походять? Хто їх обирає? Визначень не існує. Людям по 20 років. Вони оцінюють доброчесність суддів. Це все виглядає як якийсь набір нісенітниці», — заявив Власенко.

Колишній прокурор САП Станіслав Броневицький, зі свого боку, висловив критику щодо медійної поведінки керівників НАБУ і САП, заявивши, що антикорупційні органи все більше перетворюються з правоохоронних інституцій на піарно-політичні утворення.

«Питання полягає в тому, що останнім часом ми спостерігаємо примірювання політичних костюмів на себе керівниками цих органів і застосування, як на мій погляд, цих інституцій для дискредитації певних конкретних осіб. Для того, щоб конкретні люди несли не кримінальну відповідальність, як це передбачено законом, а політичну», — зазначив він.

Броневицький переконаний, що подібна практика є деструктивною для всієї системи і в кінцевому підсумку може призвести до наслідків, аналогічних до польського сценарію, коли антикорупційні структури були ліквідовані через політизацію.

Зокрема, він звернув увагу на медійні розслідування і публічні анонси слідчих дій, які все частіше з’являються в інтернеті ще до завершення процесуальних етапів.

У цьому контексті Сергій Власенко акцентував на необхідності виконання антикорупційними органами їхньої головної ролі — професійного правоохоронного розслідування без політичного забарвлення.

ВІДЕО ДНЯ

Нагадаємо, Власенко стверджував, що пропозиція директора НАБУ щодо конкурсу на посаду Генпрокурора йде врозріз із Конституцією.

РЕКЛАМА

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *