Громадянка подала в ЦНАП неправдиву інформацію та отримала виплати ВПО на загальну суму 40 тисяч гривень
Жінка надала посадовцю ЦНАПу хибні дані, щоб мати можливість отримувати виплати ВПО. Вона завдала державі в особі Міністерства соціальної політики України матеріальних збитків на загальну суму 40 тисяч гривень. Про це йдеться у рішенні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області, оприлюдненому 19 вересня 2024 року.
Жінка з метою отримання державної підтримки як внутрішньо переміщена особа, 05.04.2022 року заявила державному реєстратору ЦНАПу Лубенської територіальної громади, завідомо невірні відомості про те, що вона, прагнучи уникнути тяжких наслідків збройного конфлікту, прибула з Харківської області, хоча межі Харківської міської територіальної громади вона покинула до запровадження воєнного стану в Україні. Її було внесено до Єдиної інформаційної бази внутрішньо переміщених осіб як внутрішньо переміщену особу та видано довідку від 05.04.2022 року. 15.04.2022 року звернулася до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, з проханням про надання їй допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі. При цьому, повідомила уповноваженій особі Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради свідомо неправдиву інформацію, що приїхала на проживання до Лубенського району з Харківської міської територіальної громади, де точаться активні бойові дії, не згадавши, що місце своєї реєстрації вона покинула задовго до введення воєнного стану в Україні. 20.04.2022 року на підставі поданої нею заяви до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району, наказом керівника Управління соціального захисту населення їй було призначено державну допомогу на проживання як внутрішньо переміщеній особі, із 01.03.2022 року у розмірі 2 тисячі гривень щомісяця.
Внаслідок подання жінкою до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району недостовірних даних, у проміжок часу із 02.05.2022 року по 17.10.2023 року, їй було нараховано та виплачено з Державного бюджету України, а саме: із загального фонду державного бюджету «Надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», допомогу на проживання як внутрішньо переміщеній особі за березень 2022 року – жовтень 2023 року на загальну суму 40 тисяч гривень, які були перераховані на її особистий рахунок, відкритий в АТ «КБ «ПриватБанк». Вказаними діями нею спричинено Державі в особі Міністерства соціальної політики України матеріальну шкоду на загальну суму 40 тисяч гривень. Таким чином, її звинувачують у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодінні чужим майном шляхом введення в оману (шахрайство).
Під час судового засідання жінка своєї провини у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнала. Суду розповіла, що 50 років мешкає в м. Харків, де і була зареєстрована. У 2020 році після смерті матері отримала у спадок будинок. Відтоді вона час від часу приїздила в будинок матері, здебільшого влітку. У грудні 2021 року вона знову приїхала до будинку матері, де відсвяткувала новорічні свята. Згодом збиралася повертатися до м. Харків, зокрема в березні було заплановано візит до лікаря, проте через початок війни була змушена залишитися в с. Мгар. Згодом їй повідомили, що вона має право оформити статус ВПО та отримувати фінансову допомогу. Після чого вона звернулася до працівників соціальної сфери та надала їм свої документи з пропискою в м. Харків. Вони підтвердили її право на відповідний статус, оформили необхідні папери та призначили виплату допомоги. Вважає, що допомога їй була призначено законно. Жодного наміру на отримання коштів шляхом обману не мала.
Яке покарання призначив суд?
Суд визнав жінку невинною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та виправдав у зв’язку з відсутністю в її діянні складу кримінального правопорушення. Цивільний позов Міністерства соціальної політики України до неї про відшкодування матеріальної шкоди – залишили без розгляду.
“Допитаний під час судового засідання начальник УПСЗН суду повідомив, що було належним чином виконано наведені приписи законодавства, а саме повідомлено та документально підтверджено про її реєстрацію в м. Харків та перебування в с. Мгар. Цієї інформації було достатньо для взяття на облік. Інші дані вказаним законодавством не передбачалися. У 2023 році набули чинності правила про припинення виплати допомоги ВПО, які мають у власності інше житло, що розташоване на територіях, де не ведуться бойові дії, після чого виплати були припинені. У висунутому обвинуваченні відсутнє посилання на конкретну норму, що передбачала надання даних та яку не виконала обвинувачена. Фактично обвинувачення базується на системному тлумаченні норм щодо ВПО, запропонованого стороною обвинувачення, яке не є беззаперечним. Тобто, навіть якщо погодитися з трактуванням законодавства щодо ВПО, запропонованим стороною обвинувачення, його не можна вважати сформульованим з достатньою точністю для того, щоб надати обвинуваченій можливість регулювати свою поведінку аби бути здатною передбачати наслідки, які може спричинити її дія, особливо в ситуації, коли її право одержання статусу ВПО було підтверджено під час консультацій з працівниками УПСЗН. А тому не може бути підставою для притягнення до кримінальної відповідальності. Упродовж усього судового розгляду обвинувачена повідомляла суд про те, що не розуміє суті висунутого обвинувачення і на думку суду була в цьому відверта. За таких обставин, суд дійшов висновку, що громадянка підлягає виправданню за ч. 1 ст. 190 КК України, у зв’язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення”, – підкреслив суд.