Урядовий апарат планує вивчити кандидатуру Ігоря Зелінського на пост керівника Державіаційної служби, його просуває віцепрем’єр Олексій Кулеба. Дане кадрове рішення породжує серйозні питання зважаючи на дії Зелінського, прийняті під час його діяльності у керівництві авіаційного регулятора.
Урядовий апарат України планує вивчити кандидатуру Ігоря Зелінського на посаду очільника Державної авіаційної служби України. Внесення до Урядового апарату, згідно з відомостями джерел УНН, підтримує віцепремʼєр з питань відновлення Олексій Кулеба. Подібне призначення викликає ряд значних ризиків, повʼязаних з рішеннями, які Зелінський приймав під час роботи заступником голови Державіаслужби.
Підвищення карʼєрними сходинками після увільнення
Обставини із Зелінським на даний час виглядає нелогічною. У лютому 2025 року віцепремʼєр Кулеба звільнив Зелінського з посади заступника керівника Державіаслужби. У той момент Зелінський був “правою рукою” тодішнього керівника відомства Олександра Більчука, до діяльності якого також є багато питань. Після увільнення Більчука з посади голови Державіаслужби Кулеба несподівано змінив власну позицію і подав кандидатуру Зелінського на розгляд Урядового апарату – вже на посаду керівника авіаційного регулятора.
Даний кадровий поворот відбувається на фоні політичної нестабільності навколо самого віцепремʼєра. У Верховній Раді зареєстровано проєкт постанови про увільнення Кулеби у звʼязку з корупційними скандалами у сфері відновлення, зокрема під час його роботи на посаді голови Київської ОДА. У пояснювальній записці до проєкту постанови згадуються журналістські розслідування щодо завищення вартості робіт та можливого привласнення бюджетних коштів.
На цьому тлі просування “своєї” людини на посаду керівника Державіаслужби все більше скидається на намагання зберегти вплив на стратегічного регулятора у випадку політичної відставки.
Наслідки Більчука та роль Зелінського
Уряд звільнив очільника Державіаслужби Олександра Більчука після того, як у серпні 2025 року ним було прийнято рішення передати супровід ремонтної документації вертольотів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Чиновник проігнорував наявність в Україні сертифікованих підприємств, здатних виконувати ці функції з 2014 року, після початку війни росії проти України. Його вибір зупинився на офшорній структурі, яка повʼязана з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, що входить до російського держконцерну “Ростех”.
Слід відзначити, що ще у 2024 році Транспортне командування Збройних сил США USTRANSCOM визнало AAL Group Ltd непридатною для взаємодії вочевидь через звʼязок компанії з російською федерацією.
В результаті це не завадило Більчуку прийняти рішення на її користь, через що його згодом увільнили. Очевидно, що Зелінський, як його заступник і “права рука”, не міг не знати про ці процеси і, більш того, ймовірно брав у них безпосередню участь. Адже саме він виконував обовʼязки керівника Державіаслужби, коли Більчук був у відпустках чи відрядженнях.
Знищення української транспортної авіації
Представники українського авіаринку характеризують період діяльності Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020–2025 роки), як час системного і цілеспрямованого руйнування транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було більше 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося всього два, та й ті не мають льотної придатності.
Експерти наголошують, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби ці борти були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль росії. У цей період також були прийняті регуляторні рішення, спрямовані на створення штучних перепон для експлуатації Іл-76 в Україні.
В умовах повномасштабного вторгнення росії такі дії виглядають особливо загрозливими, адже держава втратила транспортний флот, критично важливий для військової та гуманітарної логістики.
Блокування використання Іл-76МД для потреб армії
Ще з 1990-х років в Україні існували рішення, що дозволяли експлуатацію літаків Іл-76МД без складних бюрократичних процедур, зокрема їх переоформлення між різними відомствами, в тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки очільника Державіаслужби, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України. Дану позицію підтримували як представники авіаринку, так і Міноборони.
Втім вже через пів року, в грудні, він кардинально змінив свій погляд, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковано.
Крім того, дане рішення призвело до того, що критично необхідна авіатехніка простоювала, тоді як держава продовжувала витрачати бюджетні кошти на її утримання. Тож очевидно державі завдано значної шкоди, в тому числі матеріальної.
Порушення вимог санкційного законодавства та співпраця з рф
Слід відзначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас у 2014 році Україна запровадила санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством як на приватному, так і на державному рівні була заборонена.
Та це не завадило Зелінському видати десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішень підсанкційного ПАТ “Іл”.
Слід відзначити, що у рішенні російського ПАТ “Іл”, виданого у червні 2022 року вказано серед іншого, що “у випадку заміни експлуатанта (власника) чи перереєстрації літака “Рішення” втрачає силу та підлягає переоформленню в установленому порядку”. Тож виходить, що Зелінський видав сертифікат на підставі нечинного рішення.
Фактично таким чином він узаконив використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
Водночас в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл”без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
На думку юриста Дмитра Касьяненка подібні дії Зелінського мають бути предметом розслідування правоохоронних органів.
“Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати чи інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи опосередкованої співпраці, у тому числі через документи, експертизи або “технічні обґрунтування”. Видача дозволу в такій ситуації фактично узаконює вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з рф”, – пояснив він.
За словами юриста, у разі доведення умислу мова йде про можливу кваліфікацію за статтями 111-2 (пособництво державі-агресору), якщо буде виявлений умисел та реальна допомога країні агресору, ст. 364 КК України (зловживання владою), за умови, що рішення приймалось всупереч інтересам Державіаслужби, ст. 367 КК України (службова недбалість), якщо посадовці “не перевірили” санкційні обмеження та процедури. Розслідування таких фактів належить до компетенції Служби безпеки України та інших правоохоронних органів.
Кадрове рішення як перевірка для держави
Історія із Зелінським – це не тільки про минулі помилки. Частина прийнятих ними рішень і сьогодні продовжує створювати проблеми для авіаційної галузі та ставить під загрозу національну безпеку. Призначення людини з таким досвідом на посаду очільника Державіаслужби виглядає як намагання зберегти старі практики під новою назвою.
Очевидно, що в умовах повномасштабної війни Уряд не може дозволити, щоб авіаційний регулятор очолював чиновник, чия діяльність асоціюється зі шкодою національним інтересам, зокрема безпеці, порушенням санкцій та підігруванням інтересам ворога.