Орендний сектор нерухомості в Україні реагує на події в державі, з традиційним “затишшям” у грудні-січні та травні-червні, що представляють собою найбільш сприятливі часи для пошуку. Однокімнатні апартаменти в нових будинках утримують лідерство за вартістю, а західні області демонструють пікові показники цін через збройний конфлікт.
Український ринок здачі в оренду осель не втрачає своєї залежності від ситуації в країні. Збройна агресія, переміщення населення та періодичні коливання встановлюють вартість набагато швидше, ніж будь-які економічні розрахунки. Чого варто очікувати тим, хто орендує, у прийдешньому році, і коли найвигідніше братися за пошук помешкання – про це УНН розповіла очільниця спілки професіоналів ринку нерухомості України Лариса Ставинога.
Прогнозувати зміну цін на оренду на рік вперед зараз дуже непросто, адже ринок постійно підлаштовується та відгукується на кожну переміну, що стається в державі, зауважує експертка. Тим часом наприкінці року можна спостерігати звичне сезонне “затишшя”.
Нині ситуація з орендою дещо сповільнилася. Для грудня та січня місяця це цілком нормальне явище, оскільки це, так би мовити, “сезонні зміни”, і якщо проаналізувати їх протягом декількох років, можна побачити всі ці паузи протягом року, коли ринок загальмовується, а потім починає знову набирати обертів
– пояснює голова спілки фахівців з нерухомого майна України.
З її слів, на початку року стає активнішою подобова здача в оренду житла, тоді як довгострокові угоди відкладаються.
У період грудня-січня, зазвичай, спостерігається жвава оренда на добу, а не на тривалий термін. Якщо казати про фізичну особу – вона хоче десь зустріти Новий рік, і не бажає в цей час ніяких змін у своєму житті, таких кардинальних
– підкреслює Ставинога.
Однак, якщо мова заходить про довготривалу оренду, то найбільш популярним і, разом з тим, найдорожчим сегментом, залишаються однокімнатні апартаменти в сучасних житлових комплексах. Особливо це стосується закритих ЖК з власною інфраструктурою та зручним транспортним сполученням, каже Ставинога. Навіть за сьогоднішніх умов вартість у цьому сегменті залишається високою.
Однокімнатна квартира в новому будинку може коштувати 17-19 тисяч гривень, а в певних ЖК – навіть 25-27 тисяч. Це будинки з генераторами, ліфтами, водою та власною інфраструктурою, де людина може проживати місяцями, не виходячи за межі комплексу
– наголошує експертка.
У той же час квартири у будинках, побудованих до 2000-х років, залишаються більш доступними. Ціна може змінюватись в залежності від розташування та стану житла, але в середньому вона майже вдвічі нижча, ніж у новобудовах.
Панельні будинки чи хрущовки коштують 10-13 тисяч гривень. Якщо є енергохаб, вода і тепло, ціна може бути 14 тисяч. Невеликі готельки здаються за 8-9 тисяч, а кімнати – в середньому по 5 тисяч гривень
– повідомляє голова спілки фахівців з нерухомого майна України.
А найвищі ціни, згідно зі словами фахівчині, можна спостерігати саме в західних регіонах України. Головною причиною такого підняття цін є війна та примусове переселення людей.
Ситуація в західних областях штучно створена воєнним станом. Наявний попит – є висока ціна. Якщо люди готові платити більше, власник вибирає більш вигідну пропозицію. Це базовий закон ринку
– пояснює Ставинога.
Ще одним фактором є зниження попиту на верхні поверхи через війну. Питання безпеки все частіше стає вирішальним при виборі помешкання, що впливає на вартість навіть в межах одного будинку.
Сьогодні квартири на верхніх поверхах можуть коштувати на третину дешевше, ніж на нижніх. Люди шукають можливість швидко дістатися до укриття, і власники змушені знижувати ціни
– каже Ставинога.
Щодо найвигіднішого часу для оренди, то найменші ціни традиційно припадають на зиму та кінець весни – початок літа.
Грудень-січень та травень-червень – це періоди, коли вигідніше шукати житло. А вже з середини липня ринок пожвавлюється і ціни знову піднімуться
– пояснює експертка.
Окреме питання – підняття плати за оренду протягом року. Рієлтор Віктор Несін зауважує, що найчастіше власники беруть на себе зобов’язання не змінювати вартість щонайменше шість місяців, і це фіксується в договорі. Подальше підняття – предмет домовленостей між сторонами.
Це не обов’язок, а домовленість. Як правило, в договорі зазначають, що ціну не підвищують протягом пів року. А далі – як домовляться. У цивілізованих державах договір – це закон
– підкреслює рієлтор.
Стосовно змін цін на оренду житла у прийдешньому році, Віктор Несін зауважив, що не очікує суттєвих змін ні у цінах, ні у попиті. За відсутності значних міграційних хвиль, каже рієлтор, найбільш вірогідно, що ринок оренди залишиться на поточному рівні, який і без того є високим для країни, що перебуває в стані війни.
Я вважаю, що і попит, і ціни будуть приблизно такими ж, як у 2025 році. Я не бачу причин, щоб вони різко впали або ще більше піднялися. Вони і так досить високі
– підсумовує Несін.