Ще вчора ці особи наживалися на азартних іграх та лудоманії, а сьогодні – очолюють приватну медицину. Клініка Odrex пройшла еволюцію від казино до лікарні, зберігши не тільки найменування, а й підприємницькі стратегії. На тлі летальних випадків пацієнтів, кримінальних розслідувань і нарікань родичів виникає питання: чи доречний такий досвід у галузі, де ціна прорахунку – людське життя?

За зовнішністю приватної медичної установи Odrex прихований бізнес із гральним минулим, заплутаною структурою власності та фігурантами кримінальних справ. Про те, як кошти з гральних автоматів трансформувалися в медичну справу і хто насправді керує клінікою – дізнайтеся у статті УНН.
Історія Odrex – це не просто переміна вивіски на фасаді з “крути барабан – вигравай мільйони” на “УЗД прямої кишки мінус 40% від вартості”. Це розповідь про те, як люди, котрі роками заробляли на пристрасті до гри та лудоманії, в один момент опинилися в ролі тих, хто надає медичну допомогу українцям. Змінилася кон’юнктура, змінився ринок – але не змінилися бізнес-модель та підхід до отримання прибутку.
На тлі кончини хворих, кримінальних розслідувань і заяв рідних, які говорять про матеріальний пресинг та неякісне лікування у клініці, все більш нагальним стає питання: чи повинні люди з таким минулим взагалі працювати у сфері, де ціною помилки є людське життя?
Від гральних автоматів – до медичної ліцензії
Еволюція бренду Odrex, який сьогодні представляється як прогресивна приватна клініка, розпочиналася зовсім не з медицини. Як повідомляв УНН, ще з кінця 1990-х років під маркою “Одрекс” в Одесі функціонувала компанія, що займалася ремонтом, а потім і виготовленням гральних автоматів. Фірма була зареєстрована за адресою на вулиці Розкидайлівській – саме там, де й досі офіційно “зареєстровані” компанії, через які діє клініка Odrex.
До числа співвласників бізнесу, який виготовляв ігрові автомати, входили Тігран Арутюнян, Леонід Кучук та Ірина Зайкова. У “нульових” роках підприємство вийшло на індустріальні обсяги: за відомостями розслідування УНН, воно випускало до кількох тисяч автоматів на рік, виробляло рулетки та ігрові столи, частину продукції експортувало за кордон.
У 2001 році Арутюнян та Кучук пішли далі й заснували компанію “Невада”, яка керувала власними гральними залами. Фірма була зареєстрована за тією ж адресою, що й “Одрекс”, а згодом – переписана на офшорну компанію. Таким чином, виробництво гральних автоматів і мережа залів азартних ігор фактично розвивалися в одному підприємницькому ланцюгу.
Злам у гральному бізнесі настав у 2009 році – після трагедії у Дніпрі держава фактично заборонила гральні автомати та зали. Тоді бізнесмени почали перегруповувати активи. Спочатку з’явилась страхова фірма “Одрекс”, а вже у 2012 році – медична установа з тією ж назвою, яка отримала безстрокову ліцензію МОЗ, що є чинною й досі. Більш детально про гральне коріння бренду та перші бізнес-кроки власників читайте у першій частині розслідування УНН.
Гральний відбиток, який нікуди не зник
Незважаючи на публічну медичну обгортку, у ділових біографіях співвласників клініки досі спостерігається чіткий гральний “слід”. Як показало розслідування УНН, Ірина Зайкова та Лариса Мисоцька мають значні частки в Українській асоціації діячів грального бізнесу, серед засновників якої присутня і фірма “Одрекс” у формі ТОВ.
Окрім того, що на Зайкову зареєстровані торгові марки “Одрекс”, під якими раніше надавалися послуги азартних ігор – вона ще й вказана як винахідник корисних моделей і технічних рішень для прийняття ставок та надання букмекерських послуг.
Більше того, деякі компанії, пов’язані зі співвласницями клініки, фігурували й у кримінальних справах – зокрема щодо відмивання грошей та участі у конвертаційних схемах.
Питання до медичної етики та бізнес-моделі
Факти, зібрані в рамках розслідування УНН, свідчать про те, що бренд, який сьогодні позиціонується як сучасний медичний заклад, має витоки в гральній індустрії. Змінилася сфера діяльності та вивіска, проте люди та підприємницькі стратегії, які стоять за проєктом, залишилися незмінними.
Зважаючи на проблему, яку виявив кривавий слід за клінікою Odrex, виникає питання, чи не варто розглянути приватну медичну індустрію України більш ретельно? Адже “Справа Odrex” може бути проблемою не десятків летальних випадків пацієнтів, а характеристикою цілої галузі.
В умовах повномасштабної війни, коли українці щодня гинуть на фронті, суспільство очікує, що медицина в тилу буде місцем порятунку, а не додаткових небезпек. Саме тому будь-які сигнали про можливі системні збої, фінансовий тиск на пацієнтів чи неякісне лікування – повинні ставати предметом негайної уваги держави. Кінцеву оцінку цим фактам мають дати офіційні перевірки МОЗ та рішення відповідних органів.
