Економічна ситуація в Україні Фото: Getty Images
Внутрішній ринок зайнятості демонструє суперечливі тенденції. З одного боку, очільники фірм нарікають на повсюдний брак робітників, з іншого — відбуваються чисельні звільнення, а люди, що шукають роботу, місяцями не можуть її знайти. «Мінфін» досліджував, які фахівці будуть у попиті у роботодавців у 2026 році, та представникам яких професій можна сподіватися на подальше зростання оплати праці.
Згідно з відомостями Державної служби зайнятості, станом на 1 грудня 2025 року на Єдиному порталі вакансій (що поєднує дані головних платформ з пошуку роботи work.ua, rabota.ua тощо, а також центри зайнятості) нараховувалось 232 тисячі оголошень про роботу, що на 2% більше, ніж на аналогічну дату попереднього року. Водночас багато наймачів не можуть заповнити вакантні місця, незважаючи на готовність збільшувати заробітну плату.
«Відчувається нестача технічних спеціалістів, інженерів, технологів, проектувальників. Їх важко знайти навіть за великі кошти», — заявляє керівник концерну «Ярослав» Олександр Барсук.
Глава Асоціації міжнародних перевізників Володимир Балін підкреслює, що з кожним днем зростає проблема з шоферами. «Транспортні засоби є, але бракує водіїв-міжнародників», — констатує він. Через це засновник групи компаній «Прайм» Дмитро Леушкін навіть прогнозував скруту з пальним в Україні після того, як ворог пошкодив міст у Маяках на Одещині, заблокувавши таким чином логістичний шлях для морських поставок бензину та дизельного палива.
«Імпорт можливо було б перенаправити на автологістику, але незрозуміло, де взяти водіїв», — пояснив Леушкін.
В той самий час, певні роботодавці готуються до зменшення штату вже з початку наступного року. Олександр Барсук повідомив, що вони планують з нового року звільнити кілька десятків працівників, щоб збільшити заробітні плати, необхідні для бронювання цінних кадрів. У Держслужбі зайнятості пояснюють: в країні посилюється так зване структурне безробіття. Тобто збільшується кількість «надлишкових» працівників, які не можуть знайти гідну роботу, не дивлячись на загальний дефіцит на ринку праці.
Ситуація із зарплатами також погіршується. У 2025 році середні зарплати зростали, наприклад, у жовтні, за інформацією Держслужби зайнятості, середня оплата праці найманих працівників становила 26,9 тисяч гривень, що на 1 тисячу більше, ніж у серпні, і на 5,4 тисяч більше, ніж роком раніше. Однак загальна динаміка росту зарплат сповільнилася. А в наступному році деякі роботодавці взагалі можуть призупинити збільшення зарплат працівникам.
«Можливостей для збільшення зарплат у бізнесу стає все менше», — говорить віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко.
117 тисяч нових пропозицій роботи та зони працевлаштування
За відомостями Держслужби зайнятості, на даний момент в Україні 10,2 млн офіційно працевлаштованих громадян. Цей показник залишився незмінним, порівнюючи з 2024 роком. І вже цей факт у Держслужбі вважають позитивним, оскільки у 2023—2024 роках цей показник зменшувався.
Там також запевняють, що ринок праці в країні, незважаючи на війну, поступово стабілізується. Наприклад, за період з січня по жовтень 2025 року було прийнято на роботу 2,3 млн осіб, що на 28 тисяч більше, ніж за відповідний період минулого року. В той же час, кількість звільнених працівників зменшилась на 69 тисяч — до 2,2 млн осіб. Однак, якщо зіставити кількість прийнятих на роботу та звільнених співробітників, видно, що насправді пожвавлення на ринку праці є досить невеликим, оскільки він вийшов у плюс на 100 тисяч робочих місць.
Загальні показники ринку праці тягнуть донизу прифронтові області. Наприклад, у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Харківській областях звільняють більше людей, ніж беруть на роботу. В той же час, у Київській та Львівській областях протилежна ситуація — кількість працевлаштованих значно перевищує кількість звільнених. У Держслужбі зайнятості також відзначили: якщо в цілому по країні на одного кандидата припадає близько двох вакансій, то, наприклад, у Львові — 3, а у Києві — 23. Для порівняння: у Миколаївській та Херсонській областях число претендентів на роботу вшестеро перевищує кількість доступних вакансій.
Тому столиця разом з окремими західними областями (зокрема, Львівською) у 2025 році остаточно закріпили за собою статус найперспективніших у плані зайнятості регіонів і продовжують приваблювати трудових мігрантів з усієї країни. Власне, такі «острівці» кадрової активності формують дефіцит кадрів, про який вже другий рік поспіль говорять роботодавці. У наступному році дефіцит на ринку праці може збільшитись, оскільки, за даними голови Держслужби зайнятості Юлії Жовтяк, роботодавці планують збільшити наймання співробітників до 117 тисяч осіб.
«Причому це мінімальні потреби ринку. Якщо говорити про повноцінне функціонування бізнесу та відновлення економіки (наприклад, у разі закінчення війни), то реальні потреби ринку праці в додатковому персоналі можуть варіюватися від 500 тисяч до мільйона осіб», — повідомила Жовтяк.
У Нацбанку також очікують на пожвавлення на ринку праці, і, як наслідок, на зменшення безробіття. Наприклад, якщо у 2024 році рівень безробіття становив 13,1%, а у 2025 році — 11,3%, то у 2026 році він, за прогнозами регулятора, скоротиться до 10,2%.
Дефіцитні та надлишкові
Фахівці з кадрів говорять, що умови на ринку праці зараз визначають кандидати. Через мобілізацію та виїзд біженців у країні зростає дефіцит кадрів. За інформацією голови Держслужби зайнятості Юлії Жовтяк, найбільшу нестачу спеціалістів відчувають переробна та легка промисловість, а також логістика та соціальна сфера. У списку найбільш дефіцитних фахівців — технічні працівники (зварювальники, машиністи, слюсарі тощо), водії, вчителі та лікарі, швачки. Ці відомості підтверджують й роботодавці. За словами Барсука, відчувається нестача інженерів, технологів, конструкторів.
Володимир Балін говорить про непросту ситуацію з водіями — їх не вистачає, щоб задіяти наявний транспортний парк. Юрій Дученко описує складну кадрову ситуацію у хлібопекарській галузі, де у дефіциті цілий перелік фахівців — від водіїв до пекарів.
У центрах зайнятості в рази більше вакансій, ніж кандидатів на них за такими професіями, як фрезерувальники, покрівельники, комірники, помічники фармацевта, трактористи, машиністи, бухгалтери тощо. За словами голови кадрової компанії GRC Марини Маковій, на нестачу кандидатів на робітничі професії скаржиться 37% роботодавців, а 57% — говорять про тотальний кадровий голод, заявляючи, що у дефіциті «буквально всі».
«Найбільше відчуваються проблеми з робітниками, технічними фахівцями, менеджерами з продажу, вузькопрофільними фахівцями зі знанням англійської мови, керівниками середньої та вищої ланки», — відзначила Маковій.
Зростають також труднощі з медичним персоналом та педагогами. За відомостями Держслужби зайнятості, на 60,1 тисяч вакансій у сфері освіти — лише близько 23 тисячі кандидатів.
В той же час, на ринку чимало зайвих фахівців. «Наприклад, юриста знайти в рази легше, ніж того ж технолога», — говорить Барсук. У сфері інформації та комунікацій, за даними Держслужби зайнятості, на 2,3 тисячі вакансій — більше 4 тисяч кандидатів, а фінансистів та страховиків «у вільному пошуку» — втричі більше, ніж вакансій для них (6,3 тисяч осіб на 2,1 тисячі робочих місць). На ринку є надлишок і фахівців з нерухомості — на 3,3 тисячі вакансій претендує понад 4 тисячі осіб. У сфері державного управління дисбаланс між попитом та пропозицією взагалі вражає: на 33 тисячі вакансій — майже 83 тисячі охочих їх зайняти.
Однак навіть представникам дефіцитних професій знайти гарну роботу не так просто, як здається на перший погляд. За словами Марини Маковій, на труднощі з пошуком роботи із гідною зарплатою скаржаться 48% опитаних фахівців. Роботодавці говорять, що багато претендентів просто не задовольняють їх за рівнем кваліфікації.
«На ринку мало дійсно хороших спеціалістів», — бідкається Барсук. За словами Дученка, ситуація з кадрами настільки складна, що, наприклад, пекарі все частіше застосовують індивідуальний підхід. «Наприклад, пекарі, залежно від рівня майстерності, на тому самому підприємстві можуть отримувати абсолютно різні зарплати», — зазначає Дученко.
У компаніях говорять, що складна економічна ситуація не дозволяє їм переплачувати за робітників. І, якщо фахівця з необхідним досвідом і навичками не знаходиться, роботодавці, скоріше, шукатимуть далі, ніж віддадуть вакансію «претенденту, який не відповідає» їхнім вимогам.
Одночасно бізнес віддає перевагу вкладанню коштів у навчання молодих фахівців, які подають надії, ніж приймати на роботу тих, «хто вже є на ринку». За даними Марини Маковій, якщо в минулому році програми навчання молодих фахівців мали 20% опитаних компаній, то в цьому році — 24%. А програми співпраці з вишами у 2025 році реалізувало на 6% компаній більше, ніж роком раніше.
Український бізнес активно використовує штучний інтелект
За словами Марини Маковій, в поточному році вплив ШІ на ринок праці перестав бути «теоретичним». Штучний інтелект активно використовують в операційних процесах, а фахівці стають або кураторами ШІ (і в цьому випадку вимоги до рівня їх компетенції зростають), або кандидатами «на виліт».
Що буде з працевлаштуванням та зарплатами у 2026 році
Марина Маковій заявляє, що більшість компаній, опитаних в ході вивчення ринку праці, повідомили про плани не виживати, а розвиватися в наступному році, навіть незважаючи на війну. Так, 53% опитаних наймачів планують збільшити набір працівників у межах 10% від штатного розкладу, а 25% — на 11−20%.
Щодо найбільш затребуваних фахівців, то експерти з кадрів сходяться на думці, що їх перелік, порівняно з 2025 роком, суттєво не зміниться. Найбільше вакансій, як і зараз, буде для технічних фахівців, заводських робітників, водіїв, будівельників, енергетиків, менеджерів з продажу, висококваліфікованих бухгалтерів, фармацевтів, медиків тощо.
Залишиться тим самим і перелік «надлишкових» кадрів. На ринку буде відчуватися надлишок юристів, маркетологів, рекламістів, банківських службовців, рієлторів тощо. Марина Маковій не виключає, що надалі все більш поширеною буде перекваліфікація кадрів. Зокрема, багато хто вже зараз почав освоювати професії, пов’язані зі штучним інтелектом, і ця тенденція тільки збільшуватиметься.
При цьому можуть загостритись труднощі з пошуком роботи навіть для представників дефіцитних професій, оскільки бізнес підвищує вимоги до кандидатів. Значною мірою така «вибірковість» роботодавців пояснюється зростанням зарплат.
Зарплати збільшувалися в поточному році, і будуть зростати у 2026-му, стверджують рекрутери. Однак на підвищення зарплати можуть сподіватися не всі. За словами Марини Маковій, 82,6% опитаних роботодавців планують збільшити зарплати в наступному році, але 12,8% мають намір зберегти їх на поточному рівні (що, зважаючи на інфляцію, по суті, означає зменшення рівня доходів працівників). А 4,7% компаній навіть хочуть «урізати» зарплати. Половина тих, хто заявив про збільшення зарплат, говорять, що підвищать їх на 11−20%, майже третина — в межах 10%.
«Що насправді означають ці цифри? Наміри бізнесу підвищити зарплати та утримувати команду — це не жест доброї волі, а вимога реальності, враховуючи дефіцит на ринку праці. При цьому збільшення зарплат навіть на 11−20% — це не рекордний рівень. Такий приріст може навіть не покрити інфляційний тиск, ризики, пов’язані з безпекою, чи збільшення витрат на проживання», — зауважує Маковій.
НБУ очікує, що в наступному році зростання реальних зарплат в Україні сповільниться з 6,2% до 5,6%. При цьому роботодавці будуть платити максимально найбільш дефіцитним фахівцям, «обділяючи» інших. Так, прогнозується, що оклади водіїв-міжнародників можуть зрости ще приблизно на 20% та досягти 90−100 тисяч гривень на місяць.
На збільшення у 20−25% можуть сподіватися також хороші майстри з ремонту автомобілів. Наприклад, деякі автомаляри вже зараз отримують по 50−60 тисяч, а у 2026 році їхній дохід збільшиться ще на 10−15 тисяч гривень. На таку ж планку зарплати можуть розраховувати висококваліфіковані стоматологи, лікарі вузьких спеціальностей приватних клінік, топ-менеджери середньої ланки тощо.
Для багатьох військовозобов’язаних чоловіків зарплати в наступному році зростуть автоматично — щонайменше до 21,6 тисячі гривень. Така планка з нового року знадобиться для бронювання працівників. Олександр Барсук зазначає: щоб підвищити оклади тим, кого потрібно бронювати, вони підуть навіть на скорочення «найменш ефективних» співробітників.
В той же час, Юрій Дученко зауважує, що якщо в поточному році пекарі збільшили зарплати на 20−30%, то в наступному році бюджету на збільшення немає. Щедрість роботодавців багато в чому залежить від економічних реалій в країні та загальної ситуації з безпекою. Наприклад, у разі посилення проблем з енергоресурсами частина компаній можуть переглянути свої плани щодо збільшення зарплат і направити «зайві» кошти на порятунок бізнесу.