Клієнт ПриватБанку не має наміру погашати кредитний борг у сумі 121 854 гривень
ПриватБанк наполягає на тому, щоб громадянин сплатив кредитний борг у сумі 121 854 гривень. Проте, він не погоджується, оскільки його фінансові зобов’язання закінчилися ще у 2016 році. Про це повідомляється у рішенні Херсонського міського суду Херсонської області, яке було оприлюднено 22 грудня 2025 року.
Згідно з підписаним договором №б/н від 25.12.2007 року, чоловік отримав позику у розмірі 16 тисяч гривень у формі встановленого кредитного ліміту на картку для платежів з нарахуванням відсотків за використання позики у розмірі 30,00% річних на суму непогашеної заборгованості за кредитом, з остаточним терміном сплати, що співпадає з терміном дії картки. Він не дотримався умов угоди та має борг по кредиту та відсоткам за користування позикою станом на 31.01.2019 року в загальній сумі 121 854 гривень, яку банк вимагає стягнути з користувача послуг.
10 квітня 2019 року чоловік надіслав заперечення на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки на момент подання позову банк втратив своє право як кредитор на стягнення суми боргу у зв’язку із закінченням терміну позовної давності, адже право вимоги за угодою №б/н від 25.12.2007 року виникло більше трьох років тому. Він зауважив, що між ним та банком було укладено 25.12.2007 року кредитний договір №б/н. Згідно із заявою позичальника, банк надав йому кредитну лінію у розмірі 10 тисяч гривень з нарахуванням відсотків за використання кредиту, щомісячним частковим поверненням кредитних коштів з кінцевим терміном сплати, що відповідає строку дії картки. З матеріалів, наданих представником банку, видно, що ним дійсно було допущено недотримання умов угоди, зокрема несплата у встановлені договором терміни платежів по кредиту та відсотків за користування ним. Він вважає, що є обґрунтування для застосування строків позовної давності. Картка, на якій було активовано кредитний ліміт, підтверджує, що термін її дії завершився у січні 2016 року, тобто, зобов’язання він мав виконати до 31.01.2016 року.
Яке рішення прийняв суд?
Суд відхилив позов ПриватБанку. Фінансова установа пропустила терміни позовної давності стосовно вимог про стягнення заборгованості.
“Відповідачем 16.01.2008 року було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна GOLD», якою було встановлено базову процентну ставку 2,5%, що нараховується на залишок боргу виходячи з розрахунку 360 днів на рік, комісію за зняття грошей 3% від суми операції в банкоматах та пунктах видачі ПриватБанку, 3%+5 грн/1$ в банкоматах інших банків України, 3%+5 грн/3$ у зарубіжних банках. Процентна ставка (на місяць) на суму простроченого боргу становить 5,0%. Враховуючи, що відповідачем було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна GOLD», слід зробити висновок про наявність доказів узгодження умов надання банківських послуг. Отже, підписавши анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку та довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна GOLD», він, згідно зі статтею 627 ЦК України, добровільно погодився на умови договору, яким сторони узгодили процентну ставку за використання кредитних коштів, порядок, термін повернення коштів, та взяв на себе відповідні зобов’язання. Договір у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржувався та не визнавався недійсним. З наданої банком виписки з його карткового рахунку видно, що він після отримання картки неодноразово проводив операції як щодо зняття готівки з карткового рахунку, переказу грошей, розраховувався за товари в магазинах, аптеках, так і частково погашав борг по кредиту. Відповідно до наданої виписки з його рахунку та пояснень АТ КБ «ПриватБанк» від 12.05.2021 року, банком було прийнято рішення щодо анулювання штрафних санкцій, затвердженого протоколом засідання правління банку від 11.08.2020 року в загальному розмірі 277 372 гривень. Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем умови договору не виконувались належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь банку. Судом із виписки з його рахунку встановлено, що 09.12.2015 року відповідачем було здійснено останнє поповнення картки в розмірі 50 гривень, термін дії самої картки закінчився в останній день місяця січня 2016 року, а з позовом до суду банк звернувся лише 20.05.2019 року, про що свідчать дані на конверті, зважаючи на це, суд зробив висновок про пропуск позивачем позовної давності стосовно вимог про стягнення заборгованості, про застосування якої було заявлено відповідачем у справі. З огляду на вищевикладене, суд ухвалив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог”, – підкреслив суд.