Вже за годину після кончини чоловіка Світлани Гук в одеській лікарні Odrex, вдові подзвонили з похоронного бюро “Анубіс”. Хоча сама вдова ніколи не зверталася до ритуальної фірми “Анубіс” і не давала згоди лікарні Odrex передавати її особисту інформацію стороннім особам. Випадок родини Гуків викликав сумніви щодо дотримання лікарської таємниці в Odrex і спонукав розслідувати ймовірні зв’язки між лікарнею та похоронним бізнесом “Анубіс”.
Історія Світлани Гук, яка втратила чоловіка після хірургічного втручання в приватній одеській лікарні Odrex, підняла ще одне складне питання – яким чином дані про смерть хворих лікарні так швидко потрапляють в один із найдорожчих одеських похоронних домів “Анубіс”? Оскільки, за словами жінки, представник цієї ритуальної служби зв’язався з нею вже через годину після смерті чоловіка – ще до будь-яких офіційних формальностей. Чи може лікарня “Одрекс” розголошувати відомості про померлих хворих і чи йдеться про систематичну взаємодію медичного закладу з ритуальним бізнесом – читайте в матеріалі УНН.
Коли людина втрачає дорогу людину, вона знаходиться в стані потрясіння й розгубленості. Саме в цей момент родичі покійних є найбільш уразливими до нав’язаних “послуг”. Випадок Світлани Гук показує, як оперативно після смерті пацієнта з’являються працівники ритуального бізнесу – без будь-якого звернення до них з боку сім’ї.
У розмові для УНН Світлана Гук чітко вказує на цей випадок як на сумнівний і болісний. Вдова розповідає, що після приголомшливої новини про смерть найближчої людини, тиску з боку лікарні, вимог оплати та підписання паперів про відмову від претензій, ситуація отримала непередбачуваний розвиток.
За годину (після смерті чоловіка – ред.) мені зателефонував агент похоронної контори “Анубіс” – Євген Констандакі. Він вже знав про кончину чоловіка та мій номер телефону
– розповідає Світлана Гук.
За її словами, вона не зверталася до жодної ритуальної служби, не залишала контактів і не просила лікарню Odrex передавати будь-яку інформацію третім особам.
Інформація про смерть хворих Odrex – товар?
Представник похоронного дому “Анубіс” отримав інформацію про смерть чоловіка Світлани майже миттєво – у момент, коли сім’я ще знаходилася в лікарні, а всі рішення приймалися під тиском і в стані сильного емоційного потрясіння.
Випадок родини Гуків підштовхнув редакцію УНН до логічних питань: хто і на якій основі передав контактні дані вдови? Чи є така практика поодинокою, чи мова йде про налагоджений механізм співпраці одеської приватної лікарні “Одрекс” та похоронного дому “Анубіс”?
Передача особистих даних родичів померлих хворих до похоронних бюро є поширеною практикою додаткового заробітку українських медичних закладів – про це зазвичай не говорять, але ті, у кого померла близька людина часто отримують дзвінок з ритуальної служби раніше, ніж починають думати про організацію поховання. Чи відбувається комерційна взаємодія “Одрексу” та “Анубісу” в контексті “зливу” інформації – чітких доказів редакція УНН не має. Однак, в розповідях родичів хворих, які стверджують, що їх близькі померли саме в результаті лікування в Odrex, “Анубіс” згадується неодноразово. В цьому ж контексті згадуються і відмови від проведення розтину, а також те, що родичі померлих, самостійно не зверталися до “Анубіса”.
Окрім того, колишні працівники лікарні Odrex конфіденційно стверджують, що лікарня отримує стабільні “відкати” за кожного померлого, якого вони передають “Анубісу”.
Виходить, що медичний заклад “Одрекс”, який повинен лікувати людей, може мати додатковий прибуток від смерті своїх хворих? Чи йдеться про особисті домовленості когось із співробітників лікарні? Чи про системну взаємодію на рівні керівництва?
Але якщо так чи інакше факти знайдуть своє підтвердження, то мова піде не лише про моральний аспект питання, а й про можливе порушення прав хворих і їхніх родичів на конфіденційність. Зокрема норм щодо збереження лікарської таємниці та персональних даних. Адже законодавство прямо забороняє розголошення відомостей про стан здоров’я, факт смерті та контактні дані без згоди законних представників.
Нагадаємо
Ще більше трагічних історій пов’язаних з лікуванням в “Одрексі” показано в документальному фільмі “Осине гніздо”. Хворі та рідні померлих після лікування в лікарні, незалежно від діагнозу, розповідають про однаковий сценарій: спочатку – оптимістичні обіцянки, потім – раптові “ускладнення”, збільшення рахунків, тиск, вимоги та погрози від адміністрації лікарні.
Крім того, колишні пацієнти та сім’ї загиблих створили сайт Stop Odrex, на якому публікують власні історії та інформацію про перебіг кримінальних проваджень. Там можна також анонімно або відкрито розповісти свою історію про лікування в одеській приватній лікарні Odrex.
Потерпілі та їх родини підкреслюють: вони не бажають помсти, але вимагають правди й відповідальності. Їхня головна мета – зупинити нові трагедії та не дозволити, щоб інші проходили той самий трагічний шлях.
І чим більше людей наважується говорити, тим очевиднішим стає: проблема може виходити далеко за межі окремих лікарських помилок. Вони переконані, що може йтися про системний підхід до ведення бізнесу в лікарні “Одрекс”. Де, на їхню думку, головна цінність не людське життя та якісна медична допомога, а об’єм зароблених коштів.
Додамо
Поштовхом до початку активного публічного висвітлення так званої “Справи Odrex” стала смерть у стінах лікарні місцевого бізнесмена-девелопера Аднана Ківана. Відомо, що у травні-жовтні 2024 року він проходив там лікування. За фактом його смерті було повідомлено про підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта (ч. 1 ст. 140 КК України) двом лікарям.
Пізніше зʼясувалося, що йдеться про завідувача хірургічного відділення Віталія Русакова та лікаря-онколога Марину Бєлоцерковську, яку звільнили з Odrex майже відразу після смерті Аднана Ківана. Слідчі, спираючись на висновки експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів призвели до смерті пацієнта Аднана Ківана.