“`html
Мінфін пропонує з 2027 року встановити обов’язок для платників єдиного податку з обсягом виручки понад 1 млн грн ставати платниками ПДВ – в рамках зобов’язань перед МВФ. Економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський стверджує, що це рішення приймається в невідповідний час: замість активізації економічного розвитку держава може спровокувати перехід мікробізнесу в тіньовий сектор та послабити довіру підприємців. Чи готова Україна пожертвувати економічним прогресом заради ПДВ для ФОПів?
Придбайте річну підписку на шість журналів Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн. Якщо ви високо цінуєте якість, глибину та міць справжнього досвіду, ця підписка саме для вас. В період акції Christmas sale діє дисконт 30% 🎁
Міністерство фінансів 18 грудня 2025 року оприлюднило проєкт закону, який передбачає, що з 1 січня 2027 року суб’єкти єдиного податку – як ФОПи, так і юридичні особи 1–3 груп – будуть зобов’язані реєструватися платниками ПДВ за ставкою 20%, якщо їхній щорічний дохід перевищує 1 млн грн. Дана ініціатива пов’язана з обіцянками України перед МВФ, зафіксованими у відповідному меморандумі, та розглядається в одному пакеті з введенням оподаткування для маркетплейсів (OLX, Rozetka, Prom та інших).
Роз’яснення: мова йде не про ФОПів самих по собі, а про платників єдиного податку (ЄП) – як ФОПів, так і юридичних осіб. Водночас частина ФОПів в Україні працює на загальній системі оподаткування і завжди була повинна сплачувати ПДВ на загальних умовах. Але насправді, вони часто приховують свої доходи, щоб не перевищити межу обов’язкової реєстрації в 1 млн грн (встановлену у 2015 році та з того часу не індексовану), та «відкупляються» від податкової служби.
Популярне Категорія Лідерство Дата 09 грудня 2025 Підкорювачі світу. Forbes Ukraine вперше склав перелік українців, які обіймають високі керівні посади за кордоном. Хто вони і як їм це вдалось?
Для чого це робиться? Чотири доводи Мінфіну
Необхідні кошти. За підрахунками Мінфіну, ці кроки дадуть можливість додатково залучити до бюджету 40,1 млрд грн на рік, які чомусь уявляються МВФ та самому Мінфіну легкодоступними.
Однак, в дійсності відбудеться масовий перехід бізнесу в тінь, як це вже траплялось у 2010 році, коли уряд Миколи Азарова намагався зруйнувати «спрощенку». Тоді Україна, за інформацією Держстату, втратила 2,2 млн (з близько 4 млн) законних робочих місць у мікробізнесі. А у 2021 році (останні доступні дані) з 3 млн неофіційно працевлаштованих 1,757 млн були самозайняті – потенційні платники ЄП, яких було майже так само багато, як і сумлінних.
Лише близько 20% платників ЄП з обсягом виручки понад 1 млн грн планують реєструватися платниками ПДВ, відповідно до даних Advanter Group. Отже, ці додаткові надходження точно не будуть «легкою наживою».
Несправедливо, що платники ЄП звільнені від ПДВ, в той час як СПД на загальній системі оподаткування з аналогічними обсягами виручки повинні його сплачувати. Насправді ПДВ вже врахований в ЄП, а на 3-й групі навіть існує можливість його виділення – 3% з обсягу виручки + ПДВ.
Однак, верхня межа спрощеної системи та поріг реєстрації платником ПДВ мають одну спільну причину: загальна система та сплата ПДВ вимагають ведення бухгалтерського обліку, який мікробізнесу не потрібен (для нього це непродуктивні витрати), тоді як великим підприємствам він необхідний з внутрішніх мотивів.
Саме облік, а також пов’язані з адмініструванням перевірки, супутні хабарі, стягнення та судові витрати являються основними статтями витрат, пов’язаних зі сплатою податків. Зокрема, за інформацією опитування CASE Україна, різниця у витратах праці на ведення бухгалтерського та податкового обліку між ФОПом з ПДВ і ФОПом тільки з найманими працівниками становить 140,2 людино-днів на рік. Тому логічно, щоб поріг ПДВ співпадав з лімітом спрощеної системи – але шляхом збільшення порогу.
Махінації зі «спрощенкою»: розбиття бізнесу на псевдо-ФОПів; оформлення найманих працівників як псевдо-ФОПів; використання псевдо-ФОПів для «переведення в готівку»; продаж контрабандних і фальсифікованих товарів через ФОПів.
Такі псевдо-ФОПи станом на 2023 рік складали менше 10% всіх платників ЄП, а приблизні недоотримані податки від цих схем набагато менші, ніж від лідерів антирейтингу – «чорних» зарплат і «чорно-сірого» імпорту.
З махінаціями слід боротися, інакше вони будуть збільшуватися. Але чому при цьому мають страждати сумлінні ФОПи? Тим паче, що запропонований Мінфіном захід:
- жодним чином не зачіпає тих, хто займається «переведенням в готівку» (сплачений ними ПДВ підприємство отримує у вигляді податкового кредиту);
- стимулює «розбиття» – до рівня менше 1 млн грн;
- не перешкоджає продавати «контрабас» через ніде не зареєстрованих продавців, а також з підробленими документами та псевдофіскальними чеками (або взагалі без них) – ці шляхи збуту і зараз функціонують нарівні з ФОПами.
Боротьба з цими схемами – з огляду на підвищену увагу до них – є реальною та обґрунтованою альтернативою, яку Мінфін мав би запропонувати МВФ, якби він реально захищав інтереси України. Практичні кроки вказані в дослідженні ІСЕТ і проєкті закону №13507.
Реалізація Національної стратегії доходів (НСД). Ця стратегія приймалася за зачиненими дверима, без обговорень з бізнесом і незалежними фахівцями, тому її податкова частина явно слабка в плані реформування ДПС, натомість містить численні невідповідності та шкідливі пропозиції.
Стратегія потребує перегляду – відповідна петиція набрала 25 000 голосів. Але навіть НСД обіцяла не робити нічого згубного (зокрема, й «ПДВ для ФОПів») до «відновлення довіри до податкових органів». І це важливо хоча б тому, що без їх реформування всі репресивні дії очевидно лише збільшать корупцію та ще глибше законсервують «азарівську» корпоративну культуру в ДПС.
Ця обіцянка брутально порушена.
Нацстратегія доходів не супроводжувалася жодними загальнодоступними розрахунками. Натомість до проєкту закону в обов’язковому порядку додається аналіз регуляторного впливу (а в даному випадку також був би необхідний М-тест, оскільки мова йде саме про мікробізнес).
В результаті реалізації проєкту закону бюджет додатково отримає «з нізвідки» 40,1 млрд грн, а суб’єкти підприємницької діяльності витратять додатково 2,1 млн грн на рік (ймовірно, йшлося про 2,1 млрд грн), згідно з розрахунками Мінфіну.
Насправді ж ці 40,1 млрд грн будуть додатково зібрані з кінцевих користувачів (громадян), адже ПДВ – це податок на кінцеве споживання. А адміністративні витрати, якщо розраховувати їх чесно, а не виходячи з 56 людино-годин на рік та ще й за ставкою мінімальної зарплати, становитимуть від 61,4 до 115,7 млрд грн на рік. Тобто економічний ефект є глибоко негативним і залишається таким навіть у випадку підвищення порогу ПДВ.
Таким чином, запропонований Мінфіном проєкт закону є явно шкідливою ідеєю. Оптимальним рішенням було б переглянути відповідний пункт меморандуму з МВФ, поки він не затверджений остаточно.
Якщо ж це зробити не вийде, «план Б» – збільшити поріг обов’язкової реєстрації платниками ПДВ до рівня ліміту спрощеної системи, в крайньому випадку – до 2-ї групи ЄП. Це більше, ніж у ЄС, але й настільки складного в адмініструванні ПДВ, як в Україні, більше ніде немає.
Матеріали по темі
Категорія Гроші Дата 08 січня Запровадження ПДВ для ФОП. Адмініструвати й сплачувати ПДВ готовий тільки кожен п’ятий підприємець. А інші? У них уже є план, дізнався Андрій Длігач
Категорія Гроші Дата 29 листопада 2025 Щоб отримати $8,1 млрд від МВФ, Україна має скасувати пільги на посилки та боротися з ФОП. Чи хороша це ідея під час війни? Економіст Олег Гетьман аналізує запропоновані новації
Категорія Гроші Дата 27 листопада 2025 Обмеження для ФОП та збільшення оподаткування посилок. На які умови пішов уряд, аби отримати від МВФ нову програму на $8,1 млрд Контриб’ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected] “`