12 січня в Україні відзначають День українського політв’язня, започаткований у 1975 році В’ячеславом Чорноволом. Ця дата вшановує українців, які зазнали утисків за свої погляди, зокрема в часи репресій 1972 року та сучасної російської агресії.

Сьогодні, 12 січня, Україна віддає шану Дню українського політв’язня. Запровадження цієї традиції відбулося у 1975 році в Мордовських таборах з ініціативи В’ячеслава Чорновола, який закликав до опору репресіям та насильству радянської влади. З того часу в цей день щороку згадують українців, які потерпали через свої політичні погляди та прагнення до свободи.
Деталі
Саме в цей день, 12 січня 1972 року, після різдвяних святкувань почалася нова хвиля розгрому української інтелігенції, що зупинила діяльність шістдесятників. Того року впродовж кількох днів у Києві та Львові було заарештовано Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Василя Стуса, Леоніда Плюща, Зіновія Антонюка, Івана Дзюбу, В’ячеслава Чорновола, Михайла Осадчого, Івана Геля, Стефанію Шабатуру, Ірину Стасів-Калинець.
Наступна хвиля затримань трапилася у квітні-травні 1972 року. В цілому ж у 1972-1974 роках було здійснено понад тисячу обшуків, заарештовано 193 особи, з них 100 – за антирадянську пропаганду та 27 – за релігійні переконання.
Під час показу фільму “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна” 4 вересня 1965 року літературний критик Іван Дзюба зі сцени, аспірант-літературознавець Василь Стус і журналіст В’ячеслав Чорновіл в залі закликали піднятися на знак протесту проти арештів українських інтелектуалів, що трапилися влітку 1965 року. Під петицією протесту підписалося 140 присутніх.
За бажання бути вільними кремль карав жорстко: майже всі отримали 7 років ув’язнення у таборах суворого режиму та 5 років заслання – й виселення за межі України – в мордовію та пермську область росії, згодом у Сибір та в Казахстан. Тих, кого режим побоювався найбільше, відправлено до психіатричних лікарень.
В цілому, боротьба радянської влади з дисидентським рухом в Україні почалася ще в середині 50-х років. Активізація національно-культурного життя після смерті Йосипа Сталіна, поява руху шістдесятників злякали вище партійне керівництво. Тому Комітет державної безпеки (таємна поліція) працював над тим, щоб придушити опозиційний рух. Лише за період “хрущовської відлиги” – з 1954 до 1964 року, було заарештовано майже 800 людей за так звану “антирадянську діяльність”.
А в 1965-му, з 24 серпня до 4 вересня в Києві, Львові, Одесі, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку, Феодосії кагебісти затримали понад 20 представників української інтелігенції. Серед них – брати Михайло та Богдан Горині, Іван Світличний, Святослав Караванський.
Традицію відзначення Дня українського політв’язня було започатковано в 1975 році за ініціативи В’ячеслава Чорновола, який закликав чинити опір репресіям і жорстокості радянської влади. Ідею підтримала створена у 1976 році Українська гельсінська група, члени якої теж досить швидко стали жертвами репресій.
Сучасна російська влада наслідує радянські способи боротьби з інакодумцями. Після початку російської агресії проти України в 2014 році на тимчасово окупованих РФ територіях почався справжній терор проти українців і кримських татар.
Після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року росіяни продовжують переслідувати українців на захоплених територіях, здійснювати воєнні злочини, порушувати права і свободи людини.
Зокрема, станом на січень цього року окупанти незаконно ув’язнили 224 особи в тимчасово окупованому Криму, з них 133 – кримські татари.
