У громадянки зникли з рахунку в ПриватБанку гроші в розмірі 83 353 гривень, їх неправомірно зняли зловмисники
У громадянки зникли з рахунку в ПриватБанку її власні кошти обсягом 6 580 гривень і кредитні гроші обсягом 76 773 гривень. Їй було завдано збитків на спільну суму 83 353 гривень. Про це йдеться в ухвалі Яворівського районного суду Львівської області, оприлюдненому 1 січня 2026 року.
16.10.2024 року з належного громадянці банківського рахунку шляхом шахрайських дій було знято власні кошти через здійснення п’яти безперервних банківських операцій на загальну суму 6 580 гривень. 16.10.2024 року звернулась до філії АТ КБ «ПриватБанк» з метою сповіщення банку про вчинені відносно неї шахрайські дії та з проханням вжити заходів для відновлення попереднього обсягу коштів на банківській картці. Їй була надана нова банківська картка. Проте, як стало відомо згодом, співробітник АТ КБ «ПриватБанк» під час надання нової картки не вжила всіх необхідних від неї дій з метою унеможливлення подібних дій у майбутньому, а саме замість закриття існуючого у неї банківського рахунку, угода від 30.10.2015 року, з якого відбулося неправомірне зняття коштів, та відкриття нового рахунку, остання перевипустила платіжну картку з прив’язкою до вищевказаного поточного банківського рахунку, відкритого 30.10.2015 року. У подальшому, 22 жовтня 2024 року, з банківської картки було знову вчинено шахрайські дії шляхом зняття суми кредитних грошей обсягом 1 850 доларів, що на момент скоєння правопорушення складало 76 773 гривень. 24.10.2024 року за допомогою мобільного застосунку Приват-24 заблокувала перевипущену банківську картку і 25.10.2024 року звернулась до поліції з заявою про скоєння кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України. На підтвердження обставин про відкриття кримінального провадження за ч. 4 ст. 190 КК України слідчим надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.10.2024 року. В результаті шахрайських дій з її банківського рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» договір від 30.10.2015 року було знято її особисті кошти обсягом 6 580 гривень, і кредитні гроші обсягом 76 773 гривень, чим завдано збитків на спільну суму 83 353 гривень.
1 січня 2025 року від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив на позовну заяву. Як видно з руху грошей по картці зафіксовано численні списання грошей, які мали місце 16.10.2024 року. Відбулося п’ять спірних транзакцій підряд сумами від 1 161 гривні до 1 459 гривень. Загалом на спільну суму 6 634 гривень. 22.10.2024 року відбулося зняття грошей по картці у розмірі 76 773 гривень. На повернення вказаних грошей на її рахунок банком були сформовані 25.10.2024 року та 30.10.2024 року заявки. За всіма вказаними заявками виставлено Chargeback, ведеться претензійна робота на повернення грошей. Гроші у розмірі 76 773 гривень зараховані на картку 17.12.2024 року, а гроші у розмірі 6 634 гривень зараховані на цю ж картку. Таким чином, у частині позовних вимог: зобов’язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок кредитних грошей (кредитний ліміт) на рахунку безпідставно знятих (перерахованих) 22.10.2024 року з банківського рахунку по банківській картці належного позивачу у сумі 76 773 гривень та стягнути з АТ КБ “ПриватБанк” безпідставно зняті (перераховані) особисті гроші з банківського рахунку по банківській картці у сумі 6 580 гривень, провадження підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Так, до позовної заяви не додано доказ (наприклад, розрахунок заборгованості чи ін.) на підтвердження факту нарахування банком за картковими рахунками будь-яких відсотків, у тому числі пені, комісії за використання використаним кредитним лімітом, що виникли, зокрема і внаслідок проведення спірної операції (транзакція), що мала місце 16 та 22 жовтня 2024 року. Більш того, з виписки по картці/рахунку і додатковим рахункам договору від 30.10.2015 року за період 16.10.2024 року – 24.10.2024 року видно, що після спірної транзакції, 22.10.2024 року по 24.10.2024 року відбулось використання кредитних грошей (здійснено низку транзакцій) на суму 6 436 гривень. Відповідно вказані транзакції стосувалися кредитних грошей, власником яких є банк, а не клієнтка. Крім того, у разі звернення банку до суду із позовом до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором, клієнтка має право буде обрати такий спосіб захисту своїх прав та інтересів, як подання заперечень із посиланням на відповідні докази та норми права стосовно неправомірності таких нарахувань чи подачі зустрічного позову про захист прав споживачів. За вказаних обставин та відсутності звернення банку до суду із позовом до неї про стягнення заборгованості за вищезгаданим кредитним договором, тому вважає, що подання нею позову до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів є передчасним.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив громадянці у задоволенні позову до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в частині позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди. У решті її позовних вимог до фінансової установи закрили провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю об’єкта спору.
“Позивачка не довела факту завдання їй моральної шкоди та не обґрунтувала висунутого розміру відшкодування такої шкоди, не надала належних доказів на обґрунтування цієї позовної вимоги. Також суд бере до уваги, що, як описано вище, АТ КБ «ПриватБанк» до вирішення справи судом самостійно фактично відновило порушені права позивачки. Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні її позовної вимоги про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на його користь моральної шкоди, слід відмовити. Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити”, – зазначив суд.