Фінмоніторинг Фото: Getty Images
У 2026 році фінансовий нагляд в Україні трансформується з другорядної банківської процедури в повноцінний системний елемент для підприємств, ФОП та звичайних громадян. Дані за 2025 рік демонструють стійку тенденцію: відсоток транзакцій, що підлягають аналізу, збільшується приблизно на 10% щорічно, а підхід банків стає більш пильним і формалізованим. Юрист Богдан Янків ці зміни пояснює через певні індикатори: лист НБУ в кінці 2025 року, значні штрафи для банківських установ і підготовку проєкту закону №14327. У сукупності вони формують нову концепцію фінансового контролю, в якій для банків важливіше зменшити власні регуляторні ризики, ніж вникати в кожен нетиповий клієнтський випадок. Саме це й визначатиме практику фінмоніторингу у 2026 році.
Що показує статистика фінмоніторингу
Відкриті дані за 2025 рік дають уяву про фактичний розмах контролю. Протягом року українські банки обробили близько 12 мільярдів фінансових операцій. З них під фінансовий моніторинг підпали приблизно 1,4 мільйона платежів — це біля 0,1% від сумарної кількості.
Тенденція при цьому є незмінною: кожного року обсяг заблокованих чи перевірених операцій зростає приблизно на 10% у порівнянні з попереднім роком. У практичному сенсі це показує, що в середньому одна з приблизно 8 500 операцій в Україні може бути досліджена банком.
Для зіставлення, в Європейському Союзі за рік здійснюється близько 160 мільярдів банківських операцій, з яких під пильний контроль підпадає близько 4 мільйонів. Це всього 0,002% — одна перевірка на близько 40 000 операцій. Відсоток контролю в Україні більший, і цей розрив із часом не зменшиться.
Хто найчастіше потрапляє в зону ризику
Незважаючи на відсутність відкритого переліку «ризикованих» операцій, банківська діяльність дає досить чітке розуміння пріоритетів фінмоніторингу. Найчастіше перевірки стосуються клієнтів із великою кількістю P2P‑переказів з картки на картку. Окремою причиною для контролю стає різкий стрибок оборотів: наприклад, коли місячний обсяг операцій зростає зі звичних 150 тисяч гривень до 700 тисяч і більше.
Під пильну увагу також потрапляють одержувачі виплат від гемблінгових сервісів, учасники публічних закупівель, операції з криптовалютами та будь‑які клієнти, у яких відсутній прозорий шлях походження та використання грошей. По суті, головний ризик — неможливість документально обґрунтувати, звідки кошти надходять і на що вони витрачаються.
Лист НБУ і логіка штрафів
25 грудня 2025 року Національний банк у листі до банків нагадав дві основні речі. По‑перше, фінансовий моніторинг має проводитися системно, а не вибірково. По‑друге, за недотримання цих вимог передбачені стягнення. У 2025 році НБУ активно використовував санкції: йшлося про десятки й сотні мільйонів гривень. У жовтні було зафіксовано максимум — загальна сума стягнень для банків та небанківських фінансових інститутів сягнула 240 мільйонів гривень.
Ця статистика пояснює дії банків. Для них легше відмовитися від клієнта, якого вважають ризиковим, ніж піддаватися багатомільйонним стягненням за недостатній нагляд. Це не питання симпатій чи особистого підходу, а практичний вибір у рамках регуляторного тиску.
Законопроєкт №14327 і європейська модель контролю
Законопроєкт №14327, який готує Україну до приєднання до вимог SEPA, складається зі 104 сторінок і передбачає комплексні зміни. Його прийняття очікується у першій половині року, а практичні наслідки стануть відчутними з середини 2026‑го і на тривалий час. Одна з головних новацій — створення реєстру всіх банківських рахунків. Це означає, що розподіляти обороти між різними банками для послаблення уваги більше не вийде: ліміти й транзакції відстежуватимуться консолідовано.
Також посилюється система ризик‑профілювання клієнтів. Банки формуватимуть рейтинги низького, середнього та високого ризику й працюватимуть із ними ще суворіше, ніж зараз. Окремі інструменти спрямовані на боротьбу з так званими дропами: випадки, коли формальний статус клієнта не відповідає реальній діяльності, розглядатимуться без тривалих перевірок. Крім того, митниця стає суб’єктом фінансового моніторингу і передаватиме дані про переміщення готівки через кордон для подальшого аналізу.
Як підготувати бізнес і себе
“Головна порада — подивитися на власні транзакції очима банку. Кожен платіж формує модель поведінки, яка може виглядати небезпечною або нейтральною. Особливо вразливими є перекази фізичним особам під виглядом «знайомих» чи «співробітників» без податкового оформлення. Такі операції складно обґрунтувати, а ризик блокування за ними високий вже зараз”, – каже Богдан Янків.
На думку адвоката, логічна стратегія полягає в інвентаризації платежів. Варто точно розуміти, з яких операцій сплачуються податки, які документи підтверджують їх суть і від яких транзакцій доцільно відмовитися. Навіть прості речі, як зазначення призначення платежу та наявність підтверджуючих документів для сімейних переказів, зменшують ризики.
Окрему увагу банки приділяють ключовим словам у виписках. Згадки про криптовалюту, інвестиції, фріланс, консультації або масові «повернення боргів» автоматично збільшують інтерес фінмоніторингу, особливо якщо за ними не стоїть зрозуміла податкова логіка.
“Фінансовий моніторинг у 2026 році стає не одноразовою перевіркою, а системою постійного нагляду. Обсяг операцій під наглядом збільшуватиметься, а банки все менше готові брати на себе ризики клієнтів. У цих умовах найкраща позиція для бізнесу, ФОП та звичайних осіб — не уникати систему, а інтегруватися в неї. Прозора структура платежів, податкова дисципліна та готовність обґрунтувати кожну транзакцію стають не додатковою можливістю, а основною умовою фінансової стабільності”, – підсумував Богдан Янків.