Служба безпеки України здійснює спеціальну перевірку кандидата на посаду очільника Державіаслужби Ігоря Зелінського, зважаючи на вірогідну шкоду країні. Раніше Зелінський перешкоджав застосуванню авіалайнерів для потреб армії та узаконював папери підсанкційних російських фірм.
Державна служба безпеки України проводить ретельну перевірку кандидата на посаду керівника Державіаслужби Ігоря Зелінського, під час якої візьме до уваги ймовірну шкоду державі від такого призначення. Про це поінформували у Міністерстві розвитку громад та територій України у відповідь на запит УНН.
До цього віцепрем’єр Олексій Кулеба запропонував на розгляд Кабінету міністрів України кандидатуру Ігоря Зелінського на посаду очільника Державіаслужби. Заступник віцепрем’єра – заступник міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач пояснив журналістам, що відомство розшукувало кращого кандидата.
Ретельна перевірка СБУ
“Стосовно можливого збитку інтересам держави у разі ухвалення кадрових рішень щодо І. Зелінського повідомляємо, що Державна служба безпеки України листом від 30.12.2025 № 8/3/2-1351 повідомила про врахування даного питання відповідними підрозділами СБУ під час здійснення службової діяльності та у разі виникнення передбачених законом підстав будуть вжиті вичерпні заходи реагування”, – зазначено у відповіді міністерства.
Водночас, у відомстві додали, що Національне агентство України з питань державної служби здійснювало оцінку наслідків службової діяльності Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби у 2020-2024 роках. Згідно з висновками, наприклад, у грудні 2024 року його роботу було оцінено як “чудова”, у той час, як діяльність керівника Державіаслужби Олександра Більчука у 2024 році оцінили як “позитивну”.
Більчук був звільнений восени 2025 року через рішення про передачу супроводу ремонтної документації гелікоптерів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Чиновник знехтував наявністю в Україні сертифікованих підприємств, спроможних виконувати ці функції з 2014 року, після початку війни Росії проти України. Його вибір припав на офшорну структуру, яка має зв’язок з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти Росії”, що входить до російського держконцерну “Ростех”.
Слід відзначити, що ще у 2024 році Транспортне командування Збройних сил США USTRANSCOM визнало AAL Group Ltd непридатною для співпраці, вочевидь через зв’язок компанії з російською федерацією.
Дії Зелінського, що явно завдали шкоди країні
Зелінський був звільнений дещо раніше – у лютому 2025 року. Як повідомляв УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як час системного та цілеспрямованого руйнування транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося лише два, та й ті не мають придатності до польотів.
Фахівці зауважують, що саме за рішеннями колишнього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці судна були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під нагляд Росії. У цей період також були ухвалені регуляторні постанови, спрямовані на створення штучних перепон для експлуатації Іл-76 в Україні, що вочевидь є підривом обороноздатності держави.
Окрім того, ще з 1990-х років можна було використовувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, у тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обов’язки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних авіалайнерів в інтересах України.
Втім, вже через пів року, у грудні, він змінив думку, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок, використання авіалайнерів для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковано. Окрім того, це рішення спричинило простій суден та додаткові витрати з бюджету на їх утримання, що є матеріальним збитком державі.
Варто наголосити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення Росії на Донбас Україна запровадила санкції проти російського розробника авіалайнерів Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Незважаючи на це, Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на основі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він легалізував використання паперів підприємства країни-агресора, що, за оцінками фахівців, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
До того ж, Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання авіалайнерів.
Такий контраст між формальними оцінками НАДС та реальними наслідками управлінських рішень ставить гостре питання про критерії оцінювання ефективності державних службовців в умовах війни. Якщо узаконення паперів підсанкційних російських компаній, блокування застосування авіалайнерів армією та втрата десятків суден на користь країни-агресора кваліфікуються як “чудова” робота, то яка діяльність взагалі може бути визнана неефективною чи шкідливою для держави?
Злочини проти інтересів країни
Опитані УНН експерти відзначають, що такі дії Зелінського могли завдати значної шкоди обороноздатності нашої держави і можуть кваліфікуватися як пособництво державі-агресору.
“Це не адміністративна відповідальність, а це дуже жорсткі і грубі порушення (ухвалення рішень на основі документів підсанкційної російської компанії, що входить до складу ОПК Росії – ред.), порушення чинного законодавства під час війни, бо вони стосуються саме структур, пов’язаних з державою-ворогом. І зрозуміло, що в першу чергу, я впевнений в тому, це функція Служби безпеки України. Бо те, що стосується зовнішніх відносин, для того є контррозвідка, для того є інші відділи… Відповідь одна тільки – це злочин проти держави Україна, якщо такі факти є. Ну, а тут мають допомагати ще й журналісти – давати розголос таким ситуаціям”, – зазначив експерт з питань безпеки Сергій Шабовта.
У той же час, юрист Дмитро Касьяненко зауважив, що описані дії Зелінського можна кваліфікувати як пособництво державі-агресору, що належить до підслідності СБУ.
“Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати чи інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи опосередкованої співпраці, у тому числі через документи, експертизи або “технічні обґрунтування”. Видача дозволу в такій ситуації фактично легалізує вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з РФ”, – пояснив адвокат Дмитро Касьяненко.
У сукупності, оприлюднені факти та офіційні відповіді органів влади свідчать, що питання можливого призначення Ігоря Зелінського головою Державіаслужби виходить далеко за межі звичайного кадрового рішення. Ідеться про системні управлінські дії, які в умовах війни могли мати прямі негативні наслідки для обороноздатності, економічних інтересів і санкційної політики України. Це, своєю чергою, створює серйозні ризики для національної безпеки у разі призначення такої людини керівником авіарегулятора, що має доступ до чутливої інформації. У цій ситуації відповідальність держави полягає не лише у реагуванні постфактум, а у недопущенні кадрових рішень, які можуть повторно завдати шкоди стратегічним інтересам України.