Фрілансер Фото: Getty Images
Фріланс в Україні за минулі роки трансформувався з неформального підробітку в повноцінну модель професійної зайнятості. Велика кількість фахівців щодня надають сервіси українським та іноземним замовникам, співпрацюють через міжнародні платформи або безпосередньо з фірмами, одержують оплату в гривнях або валюті та формують стабільний прибуток без традиційного працевлаштування. Разом із цим збільшується і важливе питання, з яким зустрічається майже кожен фрілансер: як коректно оформити свою діяльність і яку систему оподаткування вибрати, щоб працювати в правовому полі, надійно та без зайвого податкового тягаря. Про те, як впевнено заробляти та не турбуватися про фінмоніторинг, роз’яснює адвокат Богдан Янків.
“У дійсності саме невірний вибір групи чи системи оподаткування стає першопричиною більшості податкових проблем фрілансерів. Отримання прибутку від «не того» замовника, вихід за межі ліміту, невідповідні КВЕДи, усе це – призводить до стягнень, донарахувань і суперечок з податківцями. При цьому чимало з цих ризиків можливо було б попередити ще на етапі реєстрації ФОП і вибору системи оподаткування. Специфіка фрілансу полягає в тому, що він не є окремим типом діяльності з погляду законодавства. Для податкової важливі не слова «фрілансер» чи «віддалена робота», а дійсний зміст операцій: хто є вашим клієнтом, який характер сервісів ви надаєте, з якою періодичністю одержуєте прибуток і в якому розмірі”, – зазначає Богдан Янків.
Власне ці аспекти визначають, чи підходить вам спрощена система оподаткування, яку групу єдиного податку обрати та на яких умовах ви зможете працювати без порушень. У даній статті ми розглянемо яку систему оподаткування та групу ФОП вибрати фрілансеру з практичної та юридичної точки зору, а також небезпеки вибору невідповідної групи ФОП.
Що станеться, якщо працювати нелегально без оформлення діяльності та сплати податків?
Для багатьох фрілансерів початок професійного шляху асоціюється з роботою без офіційної реєстрації. Такий формат виглядає найбільш легким і доступним: достатньо мати акаунт на фріланс-платформі або домовлятися з замовниками безпосередньо, отримуючи оплату на персональну банківську картку, електронні гаманці чи за допомогою міжнародних платіжних сервісів. На перший погляд, дана модель не вимагає жодних формальностей, податкових витрат чи ведення обліку, що створює ілюзію безпеки та економії.
Однак, по суті, будь-яка систематична фінансова активність фізичної особи перебуває в полі зору банків. Законодавство про фінансовий моніторинг покладає на банки обов’язок аналізувати рух коштів клієнтів, а регулярні надходження від різних осіб або з-за кордону автоматично потрапляють під пильну увагу. У подібних випадках банк має право вимагати пояснення та документи, які підтверджують джерело коштів. За їх відсутності рахунок може бути тимчасово заблокований, а інформація передана до органів фінансового моніторингу або податкової служби. Для фрілансера це означає фактичну зупинку роботи та втрату доступу до отриманих грошей.
Окрему увагу слід надати податковим наслідкам. Українське законодавство базується на принципі загального оподаткування прибутків фізичних осіб. Не має значення, чи отримані гроші від українського замовника, чи від закордонної компанії, в будь-якому разі такий прибуток підлягає декларуванню та оподаткуванню. Якщо фізична особа цього не робить, з точки зору податкових органів йдеться про ухилення від сплати податків. Наслідками можуть бути донарахування податкових зобов’язань, штрафні санкції та пеня, а у разі значних сум прибутку, і більш серйозні форми відповідальності.
Робота без оформлення діяльності також створює серйозні обмеження для професійного розвитку. Великі компанії, міжнародні клієнти та платформи зазвичай співпрацюють тільки з контрагентами, які можуть надати офіційні документи, укласти угоду та підтвердити виконання робіт.
Фрілансер, який працює виключно «в тіні», по суті, обмежує себе незначними або випадковими замовленнями, що безпосередньо впливає на рівень прибутку та стабільність.
Окрім цього, відсутність офіційно підтверджених доходів створює труднощі у звичайних життєвих ситуаціях, під час звернення до банків за кредитом чи іпотекою, оформлення віз або легалізації перебування за кордоном.
Залишатися фізичною особою без реєстрації ФОП можливо лише у виняткових випадках, коли діяльність не має систематичного характеру. Маються на увазі поодинокі замовлення, відсутність активного пошуку замовників, реклами своїх послуг або публічної присутності в мережі. Навіть у такій ситуації фізична особа не звільняється від обов’язку декларувати отримані прибутки та сплачувати податки. Для цього потрібно подати річну декларацію про майновий стан і прибутки та сплатити податок на прибуток фізичних осіб у розмірі 18 відсотків і військовий збір у розмірі 5 відсотків. Наприклад, при річному прибутку 150 тисяч гривень загальна сума податків становитиме 34 500 гривень, що робить таку модель економічно невигідною в порівнянні зі спрощеною системою оподаткування для ФОП.
Найбільш серйозним ризиком залишається можливість притягнення до відповідальності за здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Якщо діяльність має ознаки системності, податкові органи можуть перекваліфікувати її у підприємницьку. Закон прямо забороняє провадження господарської діяльності без реєстрації як суб’єкта господарювання, а відповідальність за таке порушення передбачена статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Санкції включають значні штрафи, а у визначених законом випадках і конфіскацію прибутку, отриманого внаслідок такої діяльності.
Окрім фінансових і податкових наслідків, робота «в тіні» позбавляє фрілансера соціальних гарантій. За відсутності сплати єдиного соціального внеску не формується страховий стаж, що впливає на право на пенсію, лікарняні та інші соціальні виплати. Також істотно зменшується рівень правового захисту: у разі конфлікту з клієнтом, невиплати винагороди або шахрайства фрілансер по суті не має ефективних юридичних механізмів для захисту своїх інтересів.
Таким чином, робота без оформлення діяльності може здаватися зручною лише на початкових етапах. У довгостроковій перспективі вона супроводжується значними ризиками, фінансовою нестабільністю та обмеженням професійного розвитку. Для фрілансера, який планує працювати систематично та будувати кар’єру, офіційна реєстрація діяльності є необхідною умовою безпеки, передбачуваності та правового захисту.
Першим кроком до легалізації будь-якої діяльності є усвідомлення податкового тягаря, з яким доведеться зіткнутися після реєстрації. Власне страх перед податками часто утримує фрілансерів від офіційного оформлення роботи, хоча на практиці розмір обов’язкових платежів зазвичай є значно нижчим і більш прогнозованим, ніж здається на перший погляд.
Для легальної діяльності в Україні фрілансер, зазвичай, обирає формат фізичної особи – підприємця. Такий статус дозволяє працювати з клієнтами відкрито, укладати угоди, приймати оплату на офіційний рахунок і водночас користуватися спрощеними механізмами оподаткування. Проте вибір конкретної системи оподаткування безпосередньо впливає на розмір податкових зобов’язань і загальну економічну доцільність легалізації.
Яку систему оподаткування обрати фрілансеру
Станом на 2026 рік в Україні законодавством передбачено дві базові системи оподаткування для фізичних осіб – підприємців: загальну та спрощену. Формально обидві системи є доступними для фрілансерів, проте їх практична привабливість суттєво відрізняється.
Загальна система оподаткування вважається найменш вигідною для більшості осіб, які надають фріланс-сервіси. Вона передбачає оподаткування чистого прибутку, тобто різниці між доходами та документально підтвердженими витратами, за ставкою 18 відсотків податку на прибуток фізичних осіб, а також сплату військового збору у розмірі 5 відсотків і єдиного соціального внеску в розмірі 22% від чистого прибутку. Подібна модель вимагає постійного та правильного обліку витрат, збирання первинних документів і фактично повноцінного бухгалтерського супроводу.
Окрім цього, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, у якої обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців перевищує 1 мільйон гривень, зобов’язана зареєструватися платником податку на додану вартість відповідно до пункту 181.1 Податкового кодексу України.
Статус платника ПДВ автоматично тягне за собою необхідність подання додаткової звітності, ведення податкового кредиту та податкових накладних, що значно ускладнює адміністрування діяльності та збільшує фінансові витрати на обслуговування бізнесу.
Саме з цих причин для більшості фрілансерів загальна система оподаткування є економічно та організаційно невиправданою, особливо на початкових та середніх етапах діяльності. Натомість спрощена система оподаткування традиційно розглядається як більш зручний і передбачуваний інструмент для легалізації фріланс-діяльності. Вона передбачає спрощений порядок обліку прибутків, зрозумілий механізм розрахунку податкових зобов’язань і значно менше адміністративне навантаження. У 2026 році в Україні діють чотири групи платників єдиного податку, кожна з яких має власні критерії, обмеження та умови застосування.
Водночас слід враховувати, що не кожен тип діяльності дозволяє застосування спрощеної системи. Податковий кодекс України прямо встановлює перелік типів діяльності, суб’єкти господарювання, в тому числі фізичні особи – підприємці, які їх здійснюють, не можуть бути платниками єдиного податку. Такий перелік міститься у пункті 291.5 статті 291 ПКУ і має імперативний характер.
Зокрема, перебування на спрощеній системі оподаткування є неможливим для осіб, які провадять діяльність у сфері організації та проведення лотерей, фінансового посередництва, обміну валют, діяльності з управління активами та низки інших напрямів, які законодавець вважає підвищено ризиковими або такими, що потребують посиленого податкового контролю. У подібних випадках вибір спрощеної системи є юридично неможливим незалежно від розміру прибутків або формату співпраці з клієнтами.
Таким чином, перед вибором системи оподаткування фрілансеру необхідно не тільки оцінити рівень податкового тягаря, але й перевірити, чи дозволяє характер запланованої діяльності застосовувати спрощену систему. Лише після цього доцільно переходити до наступного етапу – визначення оптимальної групи платника єдиного податку з урахуванням кола клієнтів, джерел прибутку та перспектив розвитку діяльності.
Як повідомляв Інформатор, адвокат Богдан Янків 17 грудня повідомив, що нарешті з’явилась офіційна позиція! ДПС у листі від 9 грудня 2025 року та чітке пояснення, як оподатковуються доходи від YouTube.