Інформація про масові платні автошляхи, які нібито вимагає ЄС, обов’язковий техогляд для всіх машин вже у 2026 році та придорожні “каральні” інспекції для кожного кермувальника наразі є неправдивою. Фактично, євроінтеграція у транспортній галузі передбачає інше: підготовку нормативно-правової бази, поступові рішення та зміни, спрямовані на безпеку, відкритість процесів та викорінення корупції, передусім у галузі комерційних перевезень.
У соціальних мережах та деяких засобах масової інформації поширюються заяви про можливе введення в Україні платних автомагістралей на вимогу Євросоюзу, обов’язкового технічного огляду для всіх транспортних засобів вже у 2026 році та придорожнього контролю з детальними інспекціями.
У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України зауважують, що на даний момент відповідні постанови не прийняті, а євроінтеграційні трансформації в транспортній сфері передбачають передусім створення законодавчої бази, етапні реформи та посилення безпеки й прозорості процедур, з акцентом на комерційні перевезення, повідомляє УНН.
У відповідному міністерстві вирішили розглянути три найрозповсюдженіші міфи та роз’яснити, що за ними насправді криється.
Міф 1. ЄС змусить Україну ввести платні дороги
Європейська інтеграція не передбачає автоматичного запровадження оплати за проїзд. На сьогоднішній день в Україні немає затверджених постанов, які б вводили плату за користування існуючими дорогами загального значення.
Як це влаштовано та працює в Європі
Важливий момент: у багатьох державах ЄС дійсно існують платні автошляхи, але не всюди. Загальним для більшості є наступне: існування законодавчої бази, яка дозволяє (або регламентує) платні автошляхи за певних обставин. Власне, необхідність мати такі правила і є тим, що вважається важливим аспектом євроінтеграційних зобов’язань.
Найчастіше платний проїзд стосується:
- нових або відновлених автострад;
- альтернативних шляхів з покращеним рівнем обслуговування;
- окремих відрізків, особливо для вантажного транспорту.
Який вигляд система може мати в Україні
Заявлений принцип той самий: платна дорога може існувати виключно як альтернатива безкоштовній, а не замість неї. І навіть у цьому випадку це не “одномоментне рішення”, а через окремі рішення держави з урахуванням економічної обґрунтованості та інтересів користувачів.
Чому платні дороги — це не найближча перспектива для українських водіїв
Щоб щось в цьому напрямку стало можливим, необхідно:
1. Розробити та прийняти відповідне законодавство.
2. Визначити модель впровадження, джерела фінансування, правила тарифікації, нагляду за якістю.
Крім того, впливає ще один важливий фактор: під час війни в державному бюджеті відсутні кошти на масштабне будівництво нових доріг, які потенційно могли б стати платними.
Тому, як одна з теоретичних моделей, на думку фахівців галузі, розглядається державно-приватне партнерство: інвестор будує, а потім отримує прибуток через оплату за проїзд.
Міф 2. У 2026 році запровадять обов’язковий техогляд для всіх авто за вимогою ЄС
У відповідному міністерстві повідомляють: рішення про негайне або масове введення обов’язкового технічного контролю (ОТК) для всіх транспортних засобів, зокрема легкових, не було прийнято. Отже, сценарій “у 2026-му всі власники легкових машин стають в чергу” не має під собою законного підґрунтя.
Для чого тоді ця реформа взагалі
Європейська концепція ОТК проста: на дорогах має бути менше технічно несправних транспортних засобів. Навіть якщо людина не керує сама, вона все одно хоче, щоб поруч їхали справні машини, автобуси та вантажівки.
Окремий практичний аспект: українські автомобілі при перетині кордону з деякими країнами вже можуть потребувати наявного техогляду (зокрема, йдеться про Румунію та Молдову). Тобто питання технічної справності вже давно перестало бути лише теорією.
Про що саме йдеться в українському контексті
Реформа ОТК, яку обговорюють у зв’язку з євроінтеграцією, зосереджується не на тому, щоб одночасно навантажити мільйони власників легкових автомобілів, а на:
- підвищенні безпеки дорожнього руху;
- усуненні корупційних дій;
- впровадженні прозорих і зрозумілих процесів.
Мова йде про поступові рішення, перш за все для комерційного транспорту (перевезення пасажирів і вантажів), і про модернізацію самої системи ОТК.
Також обговорюється можливість контролю для вживаних транспортних засобів, які вперше ввозитимуть в Україну, щоб імпорт не перетворювався на ввезення технічно несправних автомобілів.
Чому без законодавців зміни неможливі
На даний момент ОТК в Україні — обов’язковий для комерційного транспорту: таксі, автобусів, вантажівок. Якщо держава захоче поширити вимоги на легкові автомобілі, спочатку потрібно:
1. Щоб Верховна Рада прийняла відповідні закони.
2. Одночасно реформувати процедури та контроль, щоб це не перетворилося на конвеєр фальшивих довідок.
Міф 3. Придорожній контроль введуть, щоб штампувати нові штрафи і влаштувати масові перевірки
На даний момент в Україні не запроваджують придорожній контроль як нову систему для будь-якого типу транспорту.
Що таке придорожній контроль в європейській практиці
У ЄС це стандартний інструмент, який спрямований на:
- перевірку безпеки перевезень;
- дотримання режимів роботи та відпочинку водіїв;
- технічний стан транспорту на маршрутах;
- правильність фіксації вантажів.
Важливо, що у фокусі перебувають перевізники, а не приватні водії.
Що маємо на даний момент
Повноцінної форми такого контролю в Україні як окремої системи не існує, а частково функції контролю в межах повноважень вже виконує Укртрансбезпека. Тобто питання не виникає з нічого, просто в євроінтеграційному контексті його часто представляють як “новий каральний механізм”, хоча логіка там інша.
Що все це означає для звичайних українців і бізнесу
Для водіїв легкових автомобілів головний висновок наступний: найближчим часом не йдеться про те, що їм раптово введуть оплату за проїзд “за все” або обов’язковий техогляд. Подібні зміни технічно та юридично неможливо реалізувати за декілька днів чи тижнів.
Для бізнесу та перевізників висновок інший: євроінтеграційні транспортні стандарти сильніше зачеплять саме комерційний сегмент. А ще акцент перенесуть на прозорі правила та зменшення корупції, а не на імітацію контролю.
У Мінрозвитку наголошують: Євроінтеграція в транспортній галузі – це не про несподівані заборони чи масові платні дороги. Це про більш безпечні перевезення, відкриті та зрозумілі правила, рівноправні умови для бізнесу, етапні реформи з урахуванням українських реалій.