Вірники східного обряду 30 січня святкують день Собору Трьох Святителів, вшановуючи пам’ять Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Це торжество встановили як символ рівності трьох видатних отців Церкви.
30 січня православні християни східного обряду віддають шану Собору Трьох Святителів, відзначаючи день пам’яті Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Урочистість була введена як символ єдності трьох шанованих отців Церкви, які зробили вагомий внесок у розвиток християнського віровчення. Більше про витоки, значення та звичаї свята, розповість УНН.
Походження та значення свята
Собор Трьох Святителів бере свій початок в XI-XII століттях за доби правління візантійського імператора Олексія I Комніна. У ті часи в Константинополі серед віруючих виникали розбіжності – кого з трьох святителів слід вважати найголовнішим. Згідно з церковними переказами, святому Іоанну Мавроподу, митрополиту Євхаїтському, у сновидінні явилися всі троє святителів: Василь Великий, Іоанн Златоуст і Григорій Богослов, які сповістили священнослужителю, що всі вони рівнозначні перед Богом. Після цього було визначено спільну дату їхнього шанування – 30 січня, що збереглася донині.
Хто такі Три Святих
Василій Великий народився у забезпеченій та побожній родині в місті Кесарія Каппадокійська. Ще з юних років він відрізнявся схильністю до навчання та жагою до знань, що дало йому можливість здобути освіту в найкращих навчальних закладах того часу.
Ставши архієпископом Кесарії, Василій Великий виявив себе як оборонець християнської віри, обдарований проповідник і реформатор богослужіння. Він піклувався про сиріт і нужденних, упорядкував чернече життя і зробив важливий внесок у становлення літургії. Саме за ці заслуги Церква нагородила його титулом Великого. Його пам’ять також вшановують 1 січня.
Григорій Богослов походив з Каппадокії і був близьким товаришем Василія Великого. Його батько, що був єпископом, рукопоклав Григорія на священника, а згодом він став єпископом Сазіми та архієпископом Константинополя.
Григорій здобув славу як один з найбільш талановитих проповідників свого часу. Його проповіді вважаються взірцями риторичного мистецтва. Саме він особливо акцентував увагу на вченні про Святу Трійцю, яке поклав в основу християнської догматики. За глибину богословської думки він отримав почесне звання Богослова.
Іоан Золотоустий походив з Антіохії і був молодшим за Василія і Григорія приблизно на 20 років. Завдяки своїм ораторським здібностям і ґрунтовним знанням Святого Письма він швидко завоював авторитет серед віруючих. Пізніше Іоан став архієпископом Константинополя. Його промови приваблювали велику кількість людей, оскільки він доступно роз’яснював тексти Старого і Нового Завітів. За силу і витонченість слова його прозвали Золотоустим. До нашого часу дійшло близько 800 його проповідей, а його праці були відомі на території сучасної України ще в княжі часи.
Звичаї та заборони у день свята
У день Собору Трьох Святителів віряни відвідують храм, звертаються у молитвах до святих і проводять час у колі сім’ї. У цей день прийнято просити заступництва для воїнів, оздоровлення для хворих, підтримки для вдів і сиріт.
Разом з тим, у свято не радять сваритися, лихословити, поширювати чутки чи виконувати важку фізичну роботу. За народними повір’ями, також не варто прясти, ходити в ліс або вдягати червоний одяг.