ПриватБанк заблокував клієнту рахунки через сумнівну активність, він вимагає відшкодування в розмірі 20 тисяч гривень
Чоловік під час проведення розрахунку карткою не зміг здійснити платіж та отримати доступ до особистих грошових коштів у сумі 26 016 гривень. З’ясувалося, що ПриватБанк заблокував його рахунки, у зв’язку з чим він вимагає стягнути 20 тисяч гривень компенсації. Про це повідомляється в ухвалі Таращанського районного суду Київської області, оприлюдненій 5 лютого 2026 року.
Власне про блокування власних рахунків чоловік дізнався 6 серпня 2024 року лише тоді, коли під час проведення розрахунку карткою не зумів провести оплату та одержати доступ до своїх грошей. У зв’язку з цим був змушений особисто відвідати філію банку для встановлення причин неможливості користування рахунками. Під час візиту співробітники банку повідомили, що обслуговування припинено, а договірні відносини розірвані. При цьому ніяких попередніх повідомлень, роз’яснень причин такого рішення чи офіційних документів, які б обґрунтовували дії банку, йому не було надано. Подібна ситуація створила для нього значні ускладнення у доступі до особистих грошових коштів в сумі 26 016 гривень і фактично позбавила можливості вільно розпоряджатися ними, що є порушенням його прав як вкладника банку та користувача фінансових послуг. Зважаючи на характер і тривалість моральних страждань, необхідність витрачати особистий час і зусилля для поновлення своїх прав, розмір моральної шкоди становить 20 тисяч гривень заявлений у позовній заяві, є обґрунтованим, виправданим та співмірним глибині завданих страждань. Крім моральних страждань, йому довелося витратити велику кількість особистого часу і зусиль для відновлення порушених прав. Зокрема, змушений був самостійно вивчати норми чинного законодавства, судову практику Верховного Суду та численні рішення судів щодо аналогічних суперечок з банками, щоб належним чином підготувати позовну заяву. На це було витрачено багато годин напруженої розумової діяльності, збору доказів, підготовки звернень та правових доводів.
Представник ПриватБанку в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити. Клієнт має загальні ознаки фінансових операцій за період з 01.01.2023 року по день формування висновку, а саме: зарахування на картковий рахунок здебільшого здійснюється від 3-х фізичних осіб та фінансових сервісів. Ціль та зміст зазначених фінансових операцій не з’ясовано. Подальше використання коштів невідоме. Критеріїв, згідно з постановою правління НБУ від 16.03.2023 року № 26 Про розкриття інформації щодо зв’язків клієнтів з державою, що здійснює збройну агресію проти України не встановлено. Фінансові операції та/або дії клієнта вважаємо підозрілими за ознакою, визначеною: ст. 12 Закону про ПВК/ФТ та додатком 6 посилені заходи належної перевірки клієнта положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою далі – положення № 65), а саме: 1) проведені незвичним шляхом; 2) відсутня очевидна економічна чи законна мета; 3) не відповідають відомостям щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг банку, отриманої банком від клієнта під час встановлення мети та характеру ділових відносин з ним. У зв’язку з наявністю підстав вважати обслуговування даного клієнта, характер або наслідки їх фінансових операцій можуть становити реальну або потенційну небезпеку використання банку з метою легалізації (відмивання) прибутків, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, за клієнтом прийнято рішення: встановлення НВР; відмова від підтримки ділових відносин шляхом припинення ділових відносин, закриття рахунків. Враховуючи вищевикладене, його діяльність і пов’язаних з ним осіб визнана АТ КБ “ПриватБанк” підозрілою. Як результат, через те, що його обслуговування та пов’язаних з ним осіб, характер або наслідки їх фінансових операцій можуть становити реальну або потенційну небезпеку використання ним з метою легалізації (відмивання) прибутків, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення щодо відповідних осіб прийнято рішення про встановлення неприйнятно високого ризику та про відмову від підтримки ділових відносин шляхом припинення ділових відносин і закриття рахунків на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ. Вважають, що спірний правочин відповідає ст. 203, 215 ЦК України та вчинений АТ КБ “ПриватБанк” з дотриманням вимог законодавства про фінансовий моніторинг. Позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив чоловікові в задоволенні позову. Рішення АТ КБ “ПриватБанк” про відмову від підтримки ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/ розірвання угоди від 06.08.2024 року, прийняте стосовно нього є таким, що відповідає положенням законодавства.
“Відповідач, здійснивши належну перевірку фінансових операцій позивача та, виявивши підозрілу діяльність останнього, керуючись наведеними вище положеннями чинного законодавства про фінансовий моніторинг, виконав власний обов’язок суб’єкта фінансового моніторингу та встановив позивачеві неприйнятно високий ризик ділових відносин та, як наслідок, відмовився від підтримки ділових відносин з ним для уникнення ризиків використання банку з метою легалізації (відмивання) прибутків, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Крім того, відповідно до п.п. 3.4 політики АТ КБ «ПриватБанк» у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) прибутків, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого рішенням Наглядової ради протокол № 55/22 від 10.10.2022 року, банк залишає за собою право з урахуванням ризикоорієнтованого підходу відмовити клієнту (особі) у встановленні/ підтримці ділових відносин, проведенні фінансової операції, якщо така фінансова операція або діяльність клієнта та /або контрагента клієнта збільшує ризик банку бути використаним з протиправною метою, має індикатори сумнівності, визначені банком, або не супроводжуються даними, визначеними законодавством у сфері ПВК/ФТ. В свою чергу суд проаналізувавши норми Закону про ПВК/ФТ, Положення № 65, внутрішні документи банку та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про те, що рішення АТ КБ “ПриватБанк” про відмову від підтримки ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/ розірвання угоди від 06.08.2024 року, прийняте стосовно нього є таким, що відповідає положенням законодавства. Таким чином, посилання позивача щодо неналежності та неприпустимості доказу, а саме висновку НФМ від 06.08.2024 року є безпідставним, оскільки із зазначених вище підстав, даний доказ відповідає вимогам ст. 77, 78 ЦПК України, щодо належності та допустимості”, – наголосив суд.