Аліменти Фото: Міністерство юстиції
Батьки повинні забезпечувати дитину до настання її повноліття. Шляхи реалізації батьківського обов’язку щодо забезпечення дитини визначаються за згодою між ними, згідно з Сімейним кодексом України. 9 лютого Міністерство юстиції детально роз’яснює всі тонкощі одержання аліментів.
Методи розв’язання питання стосовно утримання дитини
Мати й батько можуть улагодити дане питання через усну домовленість чи згідно зі статтею 189 Кодексу шляхом укладання нотаріально завіреного договору про сплату аліментів на дитину, в якому визначать обсяг та терміни виплати. У випадку невиконання одним із батьків свого зобов’язання за угодою аліменти з нього можуть бути стягнуті на основі виконавчого напису нотаріуса.
Також один з батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем видачі пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його зарплати, пенсії, стипендії в розмірі та на період, які встановлені в цій заяві (стаття 187 Кодексу).
Якщо домовитися не виходить і один із батьків уникає сплати грошей на утримання дитини, матір чи батько, з яким проживає дитина, можуть звернутися до судової інстанції для стягнення аліментів. За рішенням суду аліменти присуджуються:
- у долі від прибутку матері, батька;
- у фіксованій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким живе дитина (стаття 181 Кодексу).
Відповідно до статті 191 Кодексу аліменти на дитину призначаються:
- за ухвалою суду від дня подання позову;
- в разі подачі заяви про видачу судового наказу – з дня подання вказаної заяви.
Аліменти за минулий період можуть бути присуджені, якщо позивач подасть до суду докази того, що він вживав заходів для отримання аліментів з відповідача, але не міг їх отримати у зв’язку з ухиленням останнього від їх виплати. У такому випадку суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше ніж за десять років.
Доказами вжиття заходів для отримання аліментів можуть бути, зокрема:
- листування з відповідачем, аудіо/відеозаписи, що підтверджують звернення позивача до відповідача з вимогою про внесення аліментів;
- докази спроб встановити місце проживання, місце роботи, реальний розмір заробітку відповідача;
- свідчення очевидців, які засвідчать, що позивач звертався до відповідача щодо згаданого питання.
Важливо усвідомлювати різницю між стягненням аліментів на дитину за минулий період та стягненням боргу за аліментами.
Так, стягнення за минулий період має місце, коли аліменти ще ніколи офіційно не призначали, але один із батьків фактично не утримував дитину. Серед причин, чому особа, з якою живе дитина, не подала на аліменти раніше, може бути юридична необізнаність чи спроба домовитися в досудовому порядку.
Стягнення заборгованості здійснюється, коли аліменти вже були призначені (рішенням суду, договором про сплату аліментів, заявою платника про відрахування коштів із зарплати тощо), але їх не сплачували або сплачували не в повному обсязі.
Стягнення аліментів на дитину за минулий період та боргу за аліментами
Відповідно до статті 194 Кодексу аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий період, але не більше ніж за десять років, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання.
Якщо за виконавчим листом, поданим до виконання, аліменти не стягувалися у зв’язку з розшуком платника аліментів або у зв’язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за увесь минулий час.
Заборгованість за аліментами, які стягуються згідно зі статтею 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх отримання або стягується за рішенням суду.
Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, – до досягнення нею двадцяти трьох років.
Відповідно до статті 199 Кодексу, якщо повнолітні донька, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної підтримки, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі закінчення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає донька, син, а також самі донька, син, які продовжують навчання.
Визначення боргу за аліментами, присудженими у долі від заробітку (доходу)
Заборгованість за аліментами, призначеними у долі від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів отримував за час, протягом якого не здійснювалося їх стягнення, незалежно від того, отримано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами безробітного або ФОПом, або громадянином України, який отримує дохід у країні, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості. У разі встановлення джерела і розміру доходу платника аліментів, який він отримав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір боргу за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення суперечки – судом (стаття 195 Кодексу).
Відповідальність за прострочення виплати аліментів
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення пені у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожний день прострочення від дня прострочення виплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше ніж 100 відсотків боргу.
У разі застосування до особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір пені може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Пеня не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім (стаття 196 Кодексу).
Встановлення терміну сплати боргу. Звільнення від сплати боргу за аліментами
З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відкласти або розстрочити сплату боргу за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення (стаття 197 Кодексу).
Як повідомляв Інформатор, аліменти – це кошти на утримання особи, яка потребує матеріальної підтримки. В українському праві це не просто “грошова допомога з милості”, а чітко врегульована правова категорія, закріплена в Сімейному кодексі України. Кошти, які один із подружжя або колишніх подружжя, батьки, діти та інші члени сім’ї зобов’язані сплачувати на утримання непрацездатних або осіб, які потребують матеріальної допомоги. Про це Інформатору повідомила адвокатка, медіатор Ганна Іщенко. Коли більшість людей чує слово “аліменти”, відразу думають про виплати на дітей після розлучення. Це найпоширеніший, але далеко не єдиний вид аліментних зобов’язань.