Ощадбанк підняв клієнтові кредитний ліміт до 46 тисяч гривень, а пізніше з його рахунку зникло 40 тисяч гривень.
Чоловік звинувачує Ощадбанк у довільному збільшенні кредитної межі до 46 тисяч гривень. Разом із тим, з його рахунку зникло 40 тисяч гривень, які він вимагає повернути. Про це йдеться в ухвалі Долинського районного суду Івано-Франківської області, оприлюдненій 6 лютого 2026 року.
12 січня 2024 року на фінансовий номер чоловіка прийшло СМС-повідомлення про підвищення суми кредитного ліміту, в результаті чого ліміт склав 46 тисяч гривень. Оскільки він не подавав жодної заяви на збільшення кредитного ліміту, то вирішив одразу перевірити у застосунку “Ощад 24/7”, чи це не опечатка. Увійшовши в застосунок, побачив повідомлення про те, що йому, насправді, встановлено кредитний ліміт +4 тисячі гривень, а загальна сума кредитного ліміту становила 46 тисяч гривень. Таким чином, АТ “Ощадбанк” в одноосібному порядку збільшило кредитний ліміт до 46 тисяч гривень. Більше того, побачив, що з його карткового рахунку двічі зняли гроші на загальну суму 40 тисяч гривень, а саме: в сумі 28 тисяч гривень та в сумі 12 тисяч гривень на невідому йому картку. Оскільки не здійснював та не підтверджував жодних операцій щодо переказу грошей, то звернувся на гарячу лінію АТ “Ощадбанк” та повідомив про неправомірний переказ грошей. Співробітники банку заблокували його картки і порадили звернутись до правоохоронних органів. 13 січня 2024 року з приводу збільшення кредитного ліміту та несанкціонованого зняття з його рахунку грошей у сумі 40 тисяч гривень звернувся до поліції. 14 лютого 2024 року було внесено дані до ЄРДР.
Ощадбанк подав відзив на позов, у якому просить у задоволенні позову відмовити через недоведеність та необґрунтованість позовних вимог. 12.01.2024 року на фінансовий номер чоловіка в автоматичному режимі здійснено телефонний виклик з банку, де голосовий асистент повідомила код із 4 цифр для входу в систему Ощад 24/7 (нова версія Flumo). Даний код знав лише клієнт, який він свідомо передав невідомим особам (аферистам), які за допомогою цього коду за 3 хвилини зареєструвалися в новому застосунку Flumo Ощад 24/7 на пристрої iPhone, де встановили біометрію для входу в Ощад 24/7. Для реєстрації та встановлення нового мобільного застосунку використовуються реквізити ПК та Пін-код до неї, які відомі лише клієнту, а також одноразові ОТП-паролі, які надаються в автоматичному режимі на фінансовий номер мобільного телефону. Фінансовий номер клієнта не змінювався напередодні та жодних звернень та скарг щодо непрацездатності SIM-картки від клієнта не надходило, смс сповіщення успішно відправлялися та доставлялися на фінансовий номер. Вказані операції підтверджувалися біометрією або кодом доступу, який встановлюється при першому вході або в налаштуваннях безпеки. У даному випадку це відбувалося вже з iPhone, на який було встановлено мобільний додаток Flumo на телефон невідомих осіб, який давав доступ до грошей клієнта. Такі операції не викликали підозри щодо правомірності, оскільки клієнт є активним користувачем системи Ощад 24/7 і по картці вже здійснювалися подібні перекази грошей. Провини працівників АТ “Ощадбанк” у неправомірному знятті грошей з його рахунку не встановлено.
Яким було рішення суду?
Суд відхилив позовні вимоги чоловіка. Кошти в розмірі 40 тисяч гривень не були фактично переказані Ощадбанком на його користь, не стали його власністю, а були надані йому в користування у вигляді встановленого кредитного ліміту.
“Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач у зв’язку із вчиненням щодо нього шахрайських дій просить стягнути з відповідача на його користь кошти в розмірі 50 762 гривень, з яких: 40 тисяч гривень – кошти перераховані шляхом здійснення шахрайських дій, та 10 762 гривень – нараховані відсотки на перераховані кошти в сумі 40 тисяч гривень. Однак суд звертає увагу на те, що кошти в сумі 40 тисяч гривень не були фактично переказані банком на користь позивача, не стали його власністю, а були надані йому в користування у вигляді встановленого кредитного ліміту. А відтак підстав для стягнення таких коштів з відповідача на користь позивача немає, тому в цій частині останній обрав неналежний спосіб захисту. Натомість із вимогою про зобов’язання відповідача відновити на картці/рахунку списані 12.01.2024 року кредитні кошти в сумі 40 тисяч гривень чи здійснити перерахунок заборгованості, що утворилася внаслідок проведення спірних операцій (транзакцій), позивач не заявляв”, – підкреслив суд.