Сьогоденна культура заохочує до злету та особистих звершень. Таким чином, передбачається, що нам слід докладати старань для реалізації задумів. Але, водночас, доволі часто натрапляємо на скептиків, котрі повторюють прислів’я "Остерігайтеся своїх прагнень, адже вони мають властивість збуватися". Звідки походить така думка? Чи це лише виправдання для тих, хто зазнав невдачі, чи в цьому є здоровий глузд?
«Я так хотіла вийти заміж! — пригадує 26-річна Ірина. — Уявляла собі чудові картини: гарне одруження, захопливу мандрівку. Усе здійснилося — і що далі? Святкування закінчилось, розпочалися будні, за рік уся романтика розвіялась. Відчуваю себе обманутою, хоча хто мене обдурив, незрозуміло».
Мабуть, у кожного з нас у житті є подібні випадки, починаючи з перших дитячих розчарувань, коли здійснення бажаного не дарує тої втіхи, самоповаги, перемоги, на котрі очікували.
Ми почуваємося зрадженими й навіть схильні вирішити не витрачати надалі зусилля на "пусті" прагнення, щоб не обпектися вдруге. Чи не тому деякі батьки, щоб захистити малечу, вчать їх: Немає слова "хочу", є слово "потрібно"? І дитина, а потім доросла людина, не дає собі змогу відчувати власні потреби. Чому ж ми їх боїмося?
Ми не усвідомили, чого прагнемо насправді
«У дитинстві в мене було мало радості, — розповідає 32-річна Аріна. — Мені здавалося, що люди в нашому містечку живуть таким одноманітним, сонним життям через те, що незаможні, що гроші — запорука яскравого, цікавого. Я доклала всіх зусиль, щоб отримати якісну освіту та влаштуватися у велику фірму, де добре платили. Але невдовзі стало зрозуміло, що гроші не додають барв офісній нудьзі. Я ледь витримала два роки та перейшла у стартап. Отримую поки що небагато, проте очі палають!».
Аріна не розуміла, чого прагне: їй здавалося, що грошей, а по суті — насиченого творчого життя.
Формулюючи прагнення лише в загальних рисах — "хочу грошей", "хочу заміж" тощо, ми не усвідомлюємо, що реально під цим розуміємо. Нам здається, що й так все зрозуміло. Однак це не так.
Простий приклад: ми кажемо, що хочемо солодощів, наїдаємося тістечок і потім докоряємо собі за слабкість. Але якби ми замислилися, то зрозуміли б, що насправді нам кортіло покращити настрій. І це можна було зробити значно кориснішим способом, наприклад, поплававши в басейні.
Іншими словами, не завжди бажання необхідно сприймати буквально. Інколи це лише гарна обгортка, яку варто розгорнути та подивитися на те головне, що заховано всередині.
Ми не передбачаємо всіх наслідків
«Після народження дитини дружина три роки була вдома, але дуже хотіла повернутися до роботи, — розповідає 37-річний Ігор. — Нам допомогли знайти чудову няню. Дружина була задоволена, я також, ми обоє з головою поринули у власні проєкти. І зараз із жахом помічаємо, що донька більше прив'язана до няні, ніж до нас».
Прагнучи до натхненної мети, ми не завжди беремо до уваги, що втілення бажання може принести з собою і певний клопіт.
Багато хто схильний ідеалізувати майбутнє, до якого прямує. Їм здається, що до всього доброго, що вони мають, додасться ще щось гарне. Але просто так нічого не буває. Коли ми щось отримуємо, нам доводиться і щось віддати. До плюсів завжди додаються і мінуси. І якщо ми до цього не готові, то замість задоволення відчуваємо розчарування.
Ми сприймаємо чуже бажання за своє
«Моя мама професор, їй кортіло, щоб я також зайнялася наукою. І я начебто теж до цього прагнула, — згадує 38-річна Олена. — Але вже в аспірантурі з'явилися сумніви: чи моє це? А захистивши дисертацію, я остаточно зрозуміла: ні, я не теоретик, я практик, — і влаштувалася на роботу до школи».
Ми не завжди здатні розрізнити чуже бажання від власного.
Воно може бути нав’язане нам, або ми реалізовуємо його для того, щоб хтось інший був задоволений. Часто так трапляється з тим, хто не впевнений у собі, в кого немає тісного зв’язку із собою. І тоді він може підхопити чужу пристрасть, прийнявши її за власну.
Досягнувши мети, ми втрачаємо сенс існування
Так трапляється, приміром, зі спортсменами, котрі багато років готуються до олімпійської перемоги. А перемігши, не знають, що робити далі, та втрачають зацікавленість до життя. Порівняно з величною метою все інше здається незначним і невиразним. Зрештою, так трапляється і в тому випадку, якщо велика мета не досягнута.
Лише той, хто зміг відкрити нові прагнення та поставити нові завдання, знайде в собі енергію, щоб рухатися вперед.
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Чому реалізовані мрії інколи розчаровують: ми обираємо нав’язані кимось цілі чи будь-який успіх має неминучу темну сторону?
Вже проголосували 0 людей. Приєднуйтесь до обговорення.
🎯 Це хибні цілі 💸 Це ціна успіху 🤔 Маю власну історію
📊 Карта думок
🎯 Це хибні цілі 0% 💸 Це ціна успіху 0% 🤔 Маю власну історію 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
Джерело: ukr.media