Громадянка втратила з кредитної картки грошові активи в розмірі 29 720 гривень та вимагає від ПриватБанку відшкодування 30 тисяч гривень
ПриватБанк без згоди громадянки зняв з кредитної картки грошові активи в розмірі 29 720 гривень. Вона стверджує, що саме банківська установа не забезпечила належне функціонування системи внутрішнього нагляду, що призвело до зняття невідомими особами грошей з її картки, тому вимагає відшкодування в сумі 30 тисяч гривень. Про це повідомляється в ухвалі Луцького міськрайонного суду Волинської області оприлюдненому 17 лютого 2026 року.
26.07.2024 року ПриватБанк без відома та дозволу громадянки зняв з її кредитної картки грошові активи в мексиканських песо на загальну суму в еквіваленті 29 720 гривень, в цілому було здійснено 100 транзакцій. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.05.2025 року ПриватБанк зобов’язали повернути власним коштом суму непідтверджених платіжних операцій в сумі 14 348 гривень на її рахунок шляхом їх поновлення на банківському рахунку; виплатити пеню за здійсненою непідтвердженою платіжною операцією в розмірі 2 413 гривень шляхом перерахування грошей на банківському рахунку; компенсувати 7 700 гривень утриманих з неї у період з 1 серпня 2024 року по 1 лютого 2025 року відсотки за використання кредитом, нараховані в результаті здійснення у період з 25 липня 2024 року по 26 липня 2024 року непідтверджених платіжних операцій, шляхом їх перерахування на банківський рахунок; анулювати у повному обсязі заборгованість всіх видів нараховану після 26 липня 2024 року за рахунком, який відкритий на її ім’я. Постановою Волинського апеляційного суду від 06.08.2025 року, ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.05.2025 року в частині зобов’язання банку анулювати у повному обсязі заборгованість всіх видів нараховану після 26 липня 2024 року за рахунком, який відкритий на її ім’я, скасовано та відхилено у задоволенні позову в цій частині, в іншій частині ухвалу залишено без змін. Зазначеними судовими ухвалами встановлено факт зняття без її згоди грошей, а тому, на її погляд, дане зняття відбулось працівниками банку та з їх вини. Вважає, що саме банк не забезпечив належний захист інформації щодо її персональної облікової інформації та не забезпечив належне функціонування системи внутрішнього нагляду, що призвело до зняття невідомими особами грошей з її картки, таким чином спричинивши порушення її майнових прав та нанесення моральної шкоди, яку вона оцінює в сумі 30 тисяч гривень.
У відповіді на позовну заяву, ПриватБанк констатує, що згідно з положеннями закону, обов’язковою умовою для стягнення моральної шкоди є доведення клієнткою факту неправомірної поведінки банківської установи, наявність самої моральної шкоди, її розмір та причинно-наслідковий зв’язок між поведінкою банківської установи та завданою шкодою. Вважає, що вона не довела обставин відносно провини у діях чи бездіяльності банку, що свідчить про відсутність трьох складових, за яких можливе виникнення права на відшкодування моральної шкоди. До того ж, вказує, що судовими рішеннями, які повністю виконані ПриватБанком та на які посилається клієнтка як на підставу нанесення їй моральної шкоди, також не встановлено факт, що саме з вини банку відбулось несанкціоноване зняття грошей. Просить відмовити у задоволенні позову.
Що вирішив суд?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона не довела сам факт нанесення їй моральної шкоди та наявність будь-якого причинно-наслідкового зв’язку із неправомірними діями ПриватБанку.
“Ані рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.05.2025 року у справі 161/21744/24, ані постановою Волинського апеляційного суду від 06.08.2025 року, якими зобов’язано банк повернути гроші на рахунок, не встановлено, що зняття грошей з рахунку позивачки відбулось в результаті саме винних дій відповідача. Зважаючи, що не встановлено провину відповідача у таких діях, тому відсутні правові підстави для відшкодування моральної шкоди позивачу з цих підстав. Надана позивачем виписка із медичної документації також не встановлює причинно-наслідковий зв’язок між діями банку та розвитком гіпертонічної хвороби, тривожно-депресивного синдрому, хронічного гастриту, оскільки, їх поява не співпадає з часом здійснення дій зі зняття третіми особами грошей з рахунку позивача. Також, аргументи позивача про те, що відповідач повернув на її картковий рахунок несанкціоновано зняті гроші, таким чином визнавши свої дії неправомірними та причетність до незаконної банківської операції, не заслуговують на увагу з огляду на те, що грошові кошти були повернуті на виконання судових рішень, та з підстав, що позивачем не виконувалися спірні операції, а не тому, що відповідач сприяв зняттю таких грошей з рахунку позивача. Отже, суд вважає, що позивач належним чином не довела сам факт нанесення їй моральної шкоди та наявність будь-якого причинно-наслідкового зв’язку із неправомірними діями відповідача. Таким чином, оцінивши зібрані та вивчені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення”, – підкреслив суд.