ПриватБанк прагне стягнути з клієнтки заборгованість за позикою в обсязі 34 тисячі доларів, але вона її не визнає
ПриватБанк примушує клієнтку сплатити кредитну заборгованість у розмірі 34 401 долара. Вона не бажає вносити гроші для покриття, а також просить визнати угоду недійсною. Про це вказано в ухвалі Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, оприлюдненому 3 лютого 2026 року.
Між особами 18.02.2008 року було укладено кредитну угоду, за якою кредитор АТ КБ «ПриватБанк» взяв на себе зобов’язання надати позичальниці позику у розмірі 132 562 долари на період до 18.02.2036 року, а вона взяла на себе обов’язок повернути позику та внести відсотки за використання кредитних коштів у терміни та за процедурою, визначеними кредитною угодою. Відповідно до її клопотання від 06.08.2008 року, кредитну угоду від 18.02.2008 року було переведено з валюти гривня у валюту долари. Обсяг позики після проведення конвертації, враховуючи винагороду банку, становить 28 827 доларів, з виплатою відсотків за використання позики у розмірі 14,04% на рік на суму залишку заборгованості за позикою. Вона не надавала вчасно банку кошти для покриття заборгованості за позикою, відсотками, комісією, а також іншими витратами, відповідно до положень угоди, що зазначено у розрахунку заборгованості за угодою. Таким чином, в порушення положень кредитної угоди, зобов’язання за вказаною угодою не виконала, тому станом на 03.11.2021 року має заборгованість у сумі 92 005 доларів, яка складається з:
- 27 256 доларів – заборгованість за позикою (тілом позики);
- 25 127 доларів – заборгованість за відсотками за використання позики;
- 5 338 доларів – заборгованість з комісії за використання позики;
- 34 282 долари – пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за угодою.
Але, банк на власний розсуд визначив до стягнення з неї 34 401 долара, і ця сума складається з:
- 27 256 доларів – заборгованість за позикою (тілом позики);
- 7 144 долари – заборгованість за відсотками за користування позикою.
У зв’язку з вищезазначеними обставинами, АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з неї заборгованість за кредитною угодою від 18.02.2008 року у сумі 34 401 долара, що за курсом 26,29, відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.11.2021 року, становить 904 406 гривень.
25.02.2022 року до суду надійшло заперечення від жінки, в якому вона зазначила, що позовні вимоги не визнає, оскільки угоду, за якою стягується заборгованість, вона з банком не укладала. Просила застосувати строк позовної давності до вимог АТ КБ «ПриватБанк».
09.05.2022 року АТ КБ «ПриватБанк» надало відповідь на заперечення, в якому наполягало на існуванні кредитних правовідносин між особами, та зазначало, що відсутність оригіналу кредитної угоди не є підставою для відмови у позові за наявності її копії та копії інших доказів. Жінка не спростувала докази, надані банком про утворення заборгованості, вона здійснювала погашення позики з порушенням термінів. Банк просив позовні вимоги задовольнити.
03.03.2022 року до суду надійшла зустрічна позовна заява, за якою жінка звернулася з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсною угоди позики, вимоги у якому обґрунтовує тим, що в матеріалах справи знаходиться копія заяви на видачу готівки від 18 лютого 2008 року, яку вона не підписувала, і в ній дійсно відсутній її підпис, як отримувача. Відповідно до вимог ч. 6 Глави 1. Загальні вимоги до оформлення касових документів Розділу III. «Касові операції банків з клієнтами»; «Інструкції про касові операції в банках України» за постановою НБУ №337 від 14.08.2003 року зазначено: «6. У грошових чеках, заявах на видачу готівки, на підставі яких видається клієнтам готівка, незалежно від суми, за винятком реалізації ювілейних, пам’ятних та інвестиційних монет, мають зазначатися дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, найменування документа, серія, номер і дата його видачі, найменування установи, що його видала. Крім того, у заяві на видачу готівки від 18 лютого 2008 року вказано, що кошти були направлені банком на рахунок, який не належить їй, АТ КБ «ПриватБанк» не надав суду первинні документи, які є належними доказами, що підтверджують наявність чи відсутність заборгованості. У зв’язку з вищевикладеним, просить суд визнати договір про іпотечний кредит від 18.02.2008 року неукладеним та недійсним.
Яким було рішення суду?
У задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до жінки про стягнення заборгованості відмовили. У задоволенні зустрічного позову громадянки до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання іпотечного кредиту неукладеним та недійсним відмовили.
“Заявлені позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено факту укладення між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем кредитної угоди, жодних дій, спрямованих на її укладення та виконання відповідачка не вчиняла, така була укладена поза її волею, позивачем не доведено обставин, викладених у позові, належними та допустимими доказами, вони спростовані висновками експерта, тому в задоволенні вимог первісного позову слід відмовити. Відповідачка не підписувала спірну угоду та додаткову угоду, відповідно, істотних умов цієї угоди не погоджувала, що свідчить про відсутність у неї волевиявлення на укладення спірної угоди. Зважаючи на викладені обставини, договір про іпотечний кредит та додаткова угода є неукладеними, тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладений правочин недійсним”, – підкреслив суд.