Незважаючи на резонансні антикорупційні розслідування та перестановки у владі, посадовці, пов’язані з оточенням екс-глави Офісу президента Андрія Єрмака, продовжують утримувати контроль над державними нафтогазовими компаніями. Деякі фігуранти гучної справи “Мідас” фактично отримали нові призначення в інших державних структурах. Цю інформацію оприлюднив політичний оглядач Михайло Шнайдер на своїй сторінці в соціальній мережі.
«Наприкінці 2022 року, після націоналізації Укрнафти та Укртатнафти за рішенням РНБО та передачі їх під управління Міністерства оборони, Шурма та тодішній голова ОП, за сприяння тодішнього міністра оборони, почали призначати своїх представників. Так, в Укрнафті з’явилися Сергій Корецький на посаді генерального директора та Юрій Ткачук — фінансовий директор. У Наглядовій раді, яка значну частину свого терміну складалася лише з трьох осіб, двоє — Андрій Гота та Роза Тапанова — мали прямий зв’язок з тогочасним головою Офісу президента", — зазначив Шнайдер.
Зокрема, як пише політичний аналітик, серед членів Наглядової ради була Роза Тапанова, яка раніше співпрацювала з юридичною компанією, пов’язаною з Андрієм Єрмаком, а згодом була його партнеркою в адвокатському об’єднанні.
Зі слів Шнайдера, саме після призначення її ділового партнера на відповідальну посаду в Офісі президента, кар’єра Тапанової у державному секторі почала стрімко розвиватися.
«Кар’єра Тапанової у державному секторі почала активно прогресувати — вона стала членом наглядової ради не лише державної Укрнафти, але й державного Ощадбанку, а також очолила Національний історико-меморіальний заповідник Бабин Яр», – нагадав Шнайдер.
Він додав, що спочатку Тапанова увійшла до Наглядової ради “Укрнафти” як представниця Міністерства оборони, хоча раніше не мала досвіду роботи в оборонному відомстві.
«У березні 2024 року її повторно призначили до Наглядової ради, але вже як представницю НАК “Нафтогаз України”, попри те, що вона також не працювала у структурах компанії», – повідомив Шнайдер.
Як зазначає експерт, посилаючись на дані декларацій, від “Укрнафти” з листопада 2023 року Тапанова отримала понад 11 мільйонів гривень винагороди за роботу в Наглядовій раді, а ще понад 24 мільйони гривень — за діяльність у Наглядовій раді Ощадбанку.
Шнайдер також наголошує, що за цей період у державі відбулися численні кадрові зміни: змінилося кілька міністрів оборони та енергетики, а також керівництво НАК “Нафтогаз України”. Проте ключові особи, які прийшли до управління компаніями у 2022 році, зберегли свої позиції або навіть посилили свій вплив.
Так, колишній керівник “Укрнафти” Сергій Корецький згодом очолив НАК “Нафтогаз України”, а колишній фінансовий директор компанії Юрій Ткачук обійняв посаду керівника “Укргазвидобування”.
Водночас, після публікації матеріалів справи “Мідас”, один із менеджерів “Укрнафти” — Костянтин Мацера — був звільнений з компанії. Однак, як зазначає Шнайдер, фактично він залишався без роботи лише кілька днів. Невдовзі його призначили директором з безпеки державної компанії “Укртрансгаз”.
«Складається враження, що в системі державних нафтогазових компаній діє принцип: своїх не здають. Після скандалу фігурантів не усувають із системи, а просто переводять на інші посади», — зазначив експерт.
Якщо після гучних розслідувань фігуранти просто переходять із однієї державної компанії до іншої, це, на думку Шнайдера, означає, що «реального очищення системи не відбулося».
Раніше повідомлялося, що НАБУ опублікувало викривальні кадри з нардепкою Скороход, проте екс-секретар польської делегації у парламентській асамблеї НАТО вважає все це «плівками для телебачення, а не для суду».