ПриватБанк відмовляється співпрацювати з клієнтом щодо реструктуризації боргів за кредитними угодами
Чоловік оформив два кредити для придбання нерухомості. Він звернувся до ПриватБанку із запитом на реструктуризацію заборгованості за кредитними договорами, проте отримав відмову. Про це свідчить рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя, оприлюднене 9 березня 2026 року.
18.02.2008 року громадянин уклав з акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» дві кредитні угоди з метою придбання житла. Згідно з пунктом 1.1. договору, банк мав намір надати позичальнику кошти в обсязі 234 825 гривень, а позичальник зобов’язався отримати, цільовим чином використати та повернути кредит. Відповідно до пункту 1.3. угоди, кредит надавався на строк до 18.02.2028 року для купівлі окремої квартири для постійного проживання (або для здачі в оренду) на підставі договору купівлі-продажу №б/н від 18.02.2008 року. Враховуючи вищезазначене, 18.02.2008 року між сторонами було оформлено іпотечний договір, завірений приватним нотаріусом. Одночасно, 18.02.2008 року, з метою придбання нерухомості, між сторонами було укладено кредитну угоду. За умовами пункту 7.1. кредитної угоди, банк зобов’язувався надати позичальнику кредитні кошти через касу на період з 18.02.2008 року до 18.02.2008 року включно, у формі строкового кредиту розміром 46 965 гривень на споживчі потреби. Згодом, 18.08.2008 року, між сторонами була укладена додаткова угода до кредитної угоди від 18.02.2008 року, за якою валюта договору про іпотечний кредит була змінена з гривні на долари США, у зв’язку з чим вказана кредитна угода стала вважатися укладеною в іноземній валюті. Так, згідно з пунктом 8.1. додаткової угоди, банк мав намір надати позичальнику кредитні кошти шляхом перерахування на рахунок на період з 18.08.2008 року до 18.02.2028 року включно, у формі строкового кредиту розміром 10 107 доларів США на купівлю нерухомості. Отже, можна дійти висновку, що кредитна угода вважається забезпеченою іпотекою. Обидва кредити повністю відповідають вимогам Закону України “Про споживче кредитування”, зокрема: позичальник не мав простроченої заборгованості за кредитом станом на 01.01.2014 року; квартира, що є предметом іпотеки, є єдиною власністю позичальника та його основним місцем проживання, що підтверджується витягом з реєстру нерухомості та відомостями про реєстрацію позичальника за адресою предмета іпотеки. Таким чином, реалізуючи право, передбачене Законом, 20.07.2021 року з метою реструктуризації кредиту, позичальник направив до АТ КБ «ПриватБанк» заяву щодо проведення реструктуризації заборгованості за кредитними угодами. 04.08.2021 року АТ КБ «ПриватБанк» надав письмову відповідь на заяву про реструктуризацію, в якій повідомив про відмову у проведенні реструктуризації, посилаючись на невідповідність зобов’язань за кредитною угодою критеріям, встановленим законодавством України (зокрема Законом України «Про споживче кредитування»). Ця відмова згодом постановою Запорізького апеляційного суду від 03.12.2024 року у справі №334/8348/21 була визнана неправомірною. Постановою Запорізького апеляційного суду від 03.12.2024 року у справі №334/8348/21 його апеляційну скаргу було задоволено. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2022 року в цій справі було скасовано, і було прийнято постанову такого змісту: позов до АТ КБ «ПриватБанк», третя особа: Національний Банк України, про зобов’язання провести обов’язкову реструктуризацію за кредитною угодою в іноземній валюті – задовольнити. Визнати неправомірною відмову АТ КБ «ПриватБанк» у проведенні реструктуризації заборгованості за договором про іпотечний кредит від 18 лютого 2008 року, укладеним відповідно до пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Зобов’язати АТ КБ «ПриватБанк» провести реструктуризацію заборгованості за договором про іпотечний кредит від 18 лютого 2008 року. При цьому, банк не надав відповіді щодо результатів розгляду заяви по кредитній угоді. Крім того, 28.07.2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитною угодою від 18.02.2008 року, ігноруючи свій обов’язок щодо реструктуризації заборгованості за нею. Таким чином, дії банку щодо непроведення (відмови у проведенні) реструктуризації заборгованості за кредитною угодою від 18.02.2008 року є протиправними та неправомірними, оскільки реструктуризація споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» є обов’язковою і спрямована на захист прав та законних інтересів позичальників, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, від зловживань з боку кредиторів, а також на сприяння відновленню платоспроможності позичальників, які не змогли своєчасно здійснити платежі за такими споживчими кредитами.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» подав відгук, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Відмова фінансової установи у проведенні реструктуризації за кредитною угодою від 18.02.2008 року, яка не забезпечена іпотекою, є правомірною та обґрунтованою.
Рішення суду?
Суд відхилив позов громадянина. Виконання зобов’язання за кредитною угодою не забезпечено іпотечним договором чи будь-яким іншим заставним майном, тобто не відповідає критеріям, визначеним п. 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15 листопада 2016 року, які є необхідними для проведення обов’язкової реструктуризації на вимогу позичальника.
“Згідно з іпотечним договором від 18.02.2008 року, іпотекодавець з метою гарантування належного виконання зобов’язання, що випливає з договору про іпотечний кредит, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку, відповідно до порядку та умов, визначених цим договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме квартиру. Відповідно до пункту 1 зазначеного договору, договір про іпотечний кредит від 18.02.2008 року. Таким чином, виконання зобов’язання за кредитною угодою не забезпечено іпотечним договором чи іншим предметом застави, тобто не відповідає критеріям, визначеним п. 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15 листопада 2016 року, які необхідні для проведення обов’язкової реструктуризації на вимогу позичальника. За вищезазначених обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню”, – зазначив суд.