Існує хлопець. Йому двадцять вісім, але для своєї матері він залишається юним фахівцем, котрий надмірно виснажується на роботі. Є його дружина, їй двадцять шість. Їхні прибутки приблизно однакові — близько 30-35 тисяч гривень. Здавалося б, типова молода пара, жодних ознак патріархату, обоє працевлаштовані, інформує Ukr.Media.
Молодий чоловік покриває орендну плату за квартиру — десять з половиною тисяч. Комунальні послуги розділяються порівну. На цьому його фінансові повноваження вичерпуються. Решта — харчування для двох, засоби гігієни, мийні порошки, кіт, одяг та косметичні засоби — повністю лягає на плечі дружини.
Мати щиро не розуміє, чим невістка незадоволена. Адже вона не живе просто неба. А син тим часом решту своєї заробленої плати не витрачає на алкоголь — він, увага, накопичує. Збирає кошти на власну квартиру. Яку має намір зареєструвати на своє ім’я.
Читаючи це, я усвідомила, що десь у паралельному вимірі тихенько плаче Карл Маркс зі своєю теорією доданої вартості.
Тобто дорослий чоловік, який і без дружини мусив би десь мешкати та оплачувати дах над головою, фактично перетворив шлюб на необмежений абонемент до ресторану з функцією прибирання. Дружина замовляє продукти, вишукує вигідні пропозиції на м’ясо, самостійно готує, завантажує речі до пральної машини, а він просто повертається з роботи і займає місце за столом. Бо його спина болить від ювелірної праці, і він, загалом, втомився.
Окрема галузь мистецтва в цій історії — материнський контроль за ванною кімнатою невістки. Виявляється, дівчина має зухвалість купувати креми вартістю дві-три тисячі гривень і витрачати власні кошти на косметику. Як мати дізналася про це? Дуже просто — її син регулярно надає їй усні звіти про витрати своєї дружини.
Той самий син, який, до речі, принципово не користується банківськими картками, оскільки боїться “годувати банкірів-дармоїдів”, і отримує зарплату готівкою через Укрпошту. Я намагалася уявити цього міленіала з готівкою біля поштового вікна у 2026 році, але моя уява відмовилася функціонувати. Здається, він застряг десь між епохою дискет і раннім середньовіччям.
Мати пише так, ніби вона є основним мажоритарним акціонером цього шлюбу. Вона спокійно зізнається, що насправді придивлялася до своєї невістки з родини судді або прокурора. Щоб гарантовано мала гроші. А ця, нинішня, не виправдала сподівань — відмовилася передавати свою зарплату до спільного бюджету і навіть не захотіла самостійно відкладати на власну майбутню відпустку по догляду за дитиною.
Справді, яке нахабство — не бажати самостійно фінансувати свою вагітність, поки чоловік складає банкноти, отримані через Укрпошту, на власні квадратні метри.
Мене завжди дещо лякала ця наша специфічна трансформація партнерства. Ми ніби навчилися розділяти рахунки в кафе, але подекуди так і не навчилися бачити одне в одному живих людей, а не інструмент для оптимізації власних витрат. І поки коментаторки на форумі сотнями повідомлень радять дівчині залишити цього фінансового генія наодинці з його матір’ю та макаронами, мати спокійно тримає оборону. Вона, здається, просто чекає, коли невістка звільнить місце для когось із заможнішої родини, хто зможе забезпечувати втомленого фахівця ще краще і не скаржитиметься через ціни на куряче м’ясо.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Це сімейне партнерство чи майстер-клас із професійного паразитизму під наглядом мами?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
👢 Гнати в шию! 🤡 Мамин економний геній 🧴 Шукаю крем за три тисячі
📊 Карта думок
👢 Гнати в шию! 0% 🤡 Мамин економний геній 0% 🧴 Шукаю крем за три тисячі 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
Джерело: ukr.media