Нещодавно переглядав один форум, де помітив тему: передмістя Києва, сто тисяч доларів за будинок і повне нерозуміння, як взагалі тут можна існувати, повідомляє Ukr.Media.
Картина доволі типова – стоїть акуратна, нова споруда. Подвір’я викладене ідеальною бруківкою, подекуди видніється самотня туя, наче зелений монумент. Все блищить.
Проте є один нюанс: відсутній будь-який сарай. Гаража теж немає. Жодного комірчин, куди можна було б покласти забруднену лопату, мішок із вугіллям або хоча б віник. Ніби забудовник припустив, що разом із ключами від помешкання ви переходите на вищий рівень існування, де матеріальні предмети просто розчиняються у повітрі.
Читаючи коментарі, усвідомлюю, що ми непомітно розійшлися на два табори.
В одному з них люди розуміють, що приватний будинок – це нескінченний обмін інвентарем. Газонокосарка, шланги, зимові шини, мангал, дрова, лопата для снігу. І все це майно потрібно десь зберігати, бажано не у вітальні поруч із телевізором.
Але в іншому панує повна стерильна утопія.
Там існує міфічний персонаж: садівник. Це своєрідний елітний привид наших днів. Він прибуває на непомітному фургоні з власним причепом, безшумно підстригає ідеальну галявину, забирає скошену траву і зникає в імлі. Там ніхто не миє ані лопати, ані руки.
Деякі навіть розповідають про престижні котеджні містечка, де на цілу вулицю передбачена одна спільна газонокосарка, що зберігається в охоронній будці. Своєрідний комунізм для тих, хто втомився від обмежень. Записався у журнал на КПП, отримав інструмент, покосив свій квадратний метр і повернув назад.
І, звісно, яка розмова про заміське життя без несподіваного повороту. Тільки-но хтось запитав, куди ж тоді ставити мангал, як в обговорення втрутилася інквізиція здорового харчування.
Виявляється, поки ми тут розмірковуємо над лопатами, шашлик уже визнали майже головною загрозою для людства. Гетероциклічні ароматичні аміни, поліциклічні вуглеводні… Ви просто хотіли спокійно підсмажити шматок м’яса у дворі в п’ятницю ввечері, змити з себе робочий тиждень, а вам вже прочитали лекцію з харчової хімії та натякнули, що ви самі собі готуєте могилу. Причому готуєте лопатою, яку, нагадую, ніде зберігати.
Дивишся на все це і ловиш себе на простій думці. Усі ці будинки без господарських приміщень та гаражів ніхто не зводить для того, щоб там мешкати. Їх будують, щоб продавати.
Ринок продає не квадратні метри чи цеглу. Він продає інстаграмну мрію. У цій мрії немає місця для брудних гумових чобіт, для залишків цементу, іржавих граблів чи генератора, що виділяє запах бензину. У цій мрії – вічне літо, бездоганна плитка та келих сухого вина на терасі.
А покупець… покупець зіткнеться з реальністю першого ж листопада. І тоді він вирушить шукати майстрів, щоб демонтувати ту саму ідеальну плитку, вирити котлован, залити фундамент і спорудити біля паркану хоча б якийсь пластиковий чи металевий бокс. Бо як би ми не намагалися грати в ідеальне життя з глянцевих видань, побут завжди бере своє.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Заміський дім без сараю та гаража — це сучасна елітна мрія чи дорогий курник?
Вже проголосували 3 людини. Долучайтесь до обговорення.
🚜 Дім — це господарство! ✨ Геть сільський мотлох! 🤔 Маю власну думку
📊 Карта думок
🚜 Дім — це господарство! 100% ✨ Геть сільський мотлох! 0% 🤔 Маю власну думку 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
Джерело: ukr.media