Часом спостерігаєш за кимось і замислюєшся: «Що ж ним насправді керує?». Виявляється, часом відповідь є максимально прямолінійною. Ним керує мікроскопічний паразит, повідомляє Ukr.Media.
Науковці представили дослідження в Communications Biology, яке читається як сценарій для науково-фантастичного трилера. Тільки в головних ролях — вовки з Єллоустонського національного парку та пуми.
Стислий екскурс у біологію без нудьги
Існує таке явище — Toxoplasma gondii. Це паразит, який полюбляє мешкати в котах (а також у диких пумах).
Для розмноження та поширення йому необхідно потрапити до інших теплокровних організмів.
І тут у токсоплазми є геніальний, хоч і моторошний план: вона проникає в мозок свого тимчасового носія і цілеспрямовано пригнічує його інстинкт самозбереження.
Логіка паразита бездоганна. Якщо ти мешкаєш у миші, тобі потрібно, щоб миша перестала боятися запаху кота, вийшла на відкритий простір і була спіймана. Тоді ти потрапляєш до кота і святкуєш успіх. Для носія це, м’яко кажучи, не найкращий фінал.
В Єллоустоні щось пішло не за планом
Там проживають вовки. Часом їхні ареали перетинаються з ареалами пум. Пуми є переносниками токсоплазми. Вовки інфікуються. І що відбувається далі?
Вони не просто йдуть на загибель. Вони починають будувати кар’єру.
Дослідники зауважили, що інфіковані вовки раптом відчувають шалений сплеск дофаміну та тестостерону.
Звичайний адекватний вовк усвідомлює: залишити зграю взимку, щоб шукати пару десь за сотні кілометрів — це небезпека холоду, голоду та висока ймовірність загибелі. Але інфікованого вовка це зовсім не турбує. Він збирає свої уявні речі і вирушає назустріч заходу сонця.
Здорова самка наважується на таку міграцію в середньому за 48 місяців. Інфікована — за 30. Хворі самки взагалі починають поводитися настільки ризиковано, як і здорові самці.
Головний переворот у свідомості — це боротьба за лідерство
У вовчій зграї стати лідером — це не просто сісти в крісло та віддавати накази. Це постійні конфлікти, сутички, і саме внутрішньовидові розбірки є найчастішою причиною смертності серед цих хижаків у Єллоустоні. Здоровий вовк тричі подумає, чи варто йому наражатися на такий стрес.
А тепер увага. Цифри.
Вовк із токсоплазмозом має у 46 разів вищі шанси стати лідером зграї, ніж його здоровий побратим. У 46 разів. Просто усвідомте це.
Мікроб впливає на нейрохімію і буквально змушує тварину діяти напролом, агресивно домінувати та здобувати своє місце під сонцем.
І тут можна було б завершити статтю, сказати «цікаво, яка дивна природа» і піти випити кави, але.
Токсоплазма мешкає не тільки у вовках
Вона живе й у людях. І ми реагуємо на неї за тим самим принципом.
Науковці вже давно встановили, що носії цього паразита (а їх, на хвилиночку, чверть населення великих мегаполісів) потрапляють у ДТП майже вдвічі частіше за інших. Вони частіше схильні до невиправданого ризику і, як показує статистика, частіше страждають на шизофренію.
Але найцікавіше те, що серед підприємців та бізнесменів відсоток інфікованих токсоплазмозом стабільно вищий, ніж серед людей, які надають перевагу спокійній роботі в офісі.
Після історії з вовками дослідники пропонують перевірити, як часто носії токсоплазми потрапляють до органів влади. Адже паралелі надто очевидні. Ти отримуєш дозу паразита, твій тестостерон злітає до небес, ти втрачаєш страх і починаєш ухвалювати рішення, від яких у звичайної людини волосся стало б сивим.
Раніше вважалося, що ця хвороба небезпечна лише в гострій фазі. Зараз наука розводить руками і визнає: після гострої фази паразит залишається у вашому мозку назавжди. І лікування від цієї хронічної форми просто не існує.
Тож наступного разу, коли побачите політика, який кидається в якусь абсолютно шалену авантюру, не поспішайте засуджувати.
Можливо, це свідчить не про його амбіційність, а просто мікроскопічний пасажир у його голові випадково натиснув педаль газу до упору.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
Джерело: ukr.media