Ініціатива глави держави Зеленського щодо мобілізації народних обранців спровокувала відкриті дебати про складну ситуацію у Верховній Раді. Початком цієї ситуації можна вважати 22 липня 2025 року. У той день Верховна Рада, діючи на догоду Офісу президента та під тиском тодішнього його керівника Андрія Єрмака, позбавила автономії НАБУ та САП, надавши генпрокурору безпрецедентні повноваження, яких не спостерігалося від часів Януковича. Це призвело до масових протестів. Вже 31 липня депутати були змушені скасувати ці зміни, проте скандал залишив глибокий слід у середовищі самої «монобільшості». Як зазначає у своїй статті для BBC News Україна журналістка Софія Середа, частина депутатів від фракції «слуг народу» відчула себе використаною Банковою, а деякі відкрито висловилися, що їх змусили «ковтати гірку пігулку».
ВІДЕО ДНЯ
На цьому проблеми не вичерпалися. Авторка вказує, що так звані «плівки Міндіча» та розслідування щодо можливих виплат депутатам у конвертах паралізували процес голосування у парламенті. Один з керівників фракції у розмові з BBC News Україна пояснив: «Частина народних обранців, які мають підозри або відвідують допити, вже відкрито заявляють: 'Ми, ймовірно, на цей період візьмемо паузу і будемо голосувати „жовтою кнопкою“’». У кулуарах навіть з’явився символ страху — народний депутат Ігор Негулевський, який демонстрував колегам електронний браслет на своїй нозі та розповідав про відвідування допитів. Це створює враження, що будь-хто може опинитися під слідством.
Навіть деякі співробітники апарату пропрезидентської фракції подали заяви про звільнення або відмовилися проводити опитування депутатів щодо їхньої присутності на засіданнях. «А все через страх. Мовляв, що звичайна партійна аналітика НАБУ та САП може бути пізніше названа якимись „корупційними списками“» — цитує BBC одного з представників «Слуг народу».
Однак, страх перед антикорупційними органами — це не єдиний чинник, що сприяє кризі. Один із впливових членів парламенту зазначив ВВС: «Привабливо і технологічно легко звалювати все на історію з НАБУ, але це безперечно набагато глибше питання, яке своїм корінням сягає взагалі у відносини президента і фракції. У нього, в принципі, ставлення до парламенту завжди було не надто позитивним».
РЕКЛАМА
Видання нагадує, що Зеленський ще у 2019 році закликав депутатів увійти в історію, але з часом накопичилися образи: від скандальних заяв з трибуни до провалів важливих голосувань. «Коли голосували за ядерні блоки, з нами таке витворяли! Якісь списки навіть подавали на стіл президенту, комусь якісь „привіти“ передавали, наприклад: „Президент питав, а чого ти не голосуєш?“» — цитує ВВС співрозмовника з «Слуг народу». Зеленський на ці звинувачення не реагував, але днями заявив: «Народним депутатам доведеться або служити суспільству в парламенті, або державі на фронті. Це мій підхід».
Опозиція відреагувала рішуче. Як пише ВВС, у «Європейській солідарності» ідею мобілізації депутатів назвали «не найкращою»: «Президенту і його партії слід вже між собою провести відверту розмову, а не комунікувати це все через суспільство». Сергій Соболєв із «Батьківщини» у коментарі виданню додав: «Фактично сьогодні парламентська більшість фактично збанкрутувала. І це — ключова проблема, яку ніхто не бажає визнавати».
Навіть у «Слузі народу» цю ідею охрестили «фантазіями із серії нереальних»: «Ну, складуть усі депутати мандати і підуть на фронт, а далі що? Парламент від цього почне функціонувати?» — цитує ВВС одного із представників фракції.
РЕКЛАМА
Видання повідомляє, що всередині монобільшості панує хаос. Депутати визнають, що у чатах відбувається «базар», а спільних рішень немає: «Загальних тез рівно дві: що 'НАБУшники — негідники' і що 'У нас — криза'. А далі — суцільний безлад».
Як пояснила виданню Соломія Бобровська з фракції «Голос»: «У них усе розсипалося, коли пішов Єрмак. Бо їх тепер ніхто не організовує, не залякує». BBC пише, що його наступник Кирило Буданов не втручається у парламентські процеси, що одні вважають перевагою, а інші — ознакою повного розпаду.
Складається враження, що криза в парламенті стала наслідком рішень щодо антикорупційних органів, страху народних депутатів перед розслідуваннями антикорупційних органів, розриву комунікації між президентом і фракцією, та розпаду монобільшості. Наслідком цього — втрата керованості у Верховній Раді.
Раніше ми розповідали про причини зриву пленарного тижня у Верховній Раді.
РЕКЛАМА
Джерело