Ігор Коломойський, Олени Бичихіна
Колишня керівниця департаменту фінансового менеджменту ПриватБанку Олена Бичихіна з міста Дніпро перебувала в розшуку НАБУ від 2021 року. Їй інкримінується причетність до виведення з банку 223 мільйонів гривень незадовго до його націоналізації на рахунки афілійованих компаній. У цій же справі проходить екс-заступник голови правління ПриватБанку Володимир Яценко, а кошти зникли у 2016 році.
У лютому 2021 року Олені Бичихиній намагалися вручити повідомлення про підозру через голову ОСББ у Дніпрі, де вона була зареєстрована. Однак самої підозрюваної там не виявили. У травні 2021 року Олена Бичихіна була оголошена в міжнародний розшук НАБУ у справі про розкрадання коштів ПриватБанку. На початку 2021 року жінка залишила Україну та проживала в Туреччині.
Вищий антикорупційний суд на той час не зміг застосувати до неї “реальні” запобіжні заходи, проте дозволив вести розслідування за її відсутності. Згодом Бичихіну виключили з розшуку: наразі ні на сайті НАБУ, ні на сайті МВС України вона не значиться як особа, яку розшукують правоохоронні органи.
Олена Бичихіна керувала департаментом у ПриватБанку з 2004 до січня 2017 року, коли фінансова установа належала Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову. Паралельно з листопада 2004 року Бичихіна обіймала посаду першої заступниці голови правління страхової компанії “Інгосстрах”. У цій компанії також були інтереси у Коломойського та Боголюбова (останній, згідно з даними YouControl, наразі володіє 31,4% “Інгосстраху”). “Інгосстрах” на момент виведення коштів з ПриватБанку очолював менеджер ПриватБанку Петро Клименко (як і зараз).
За одним з епізодів кримінального провадження, Бичихіна у змові з Володимиром Яценком, начальницею департаменту операційного напрямку Наталією Онищенко та ще одним топ-менеджером ПриватБанку у грудні 2016 року (за день до націоналізації банку державою) безпідставно перерахувала банку 136,89 мільйона гривень на рахунки “Інгосстраху”.
За іншим епізодом, на підставі сфабрикованих документів, “приватівській” компанії “Новофарм” за день до націоналізації, у грудні 2016 року, було перераховано 85 мільйонів гривень. Згодом ці 223 мільйони гривень були виведені за кордон. Це виглядало як спроба привласнити якомога більше коштів банку до моменту його переходу під управління Мінфіну України. За подібні злочини Володимир Яценко та Олена Бичихіна могли б отримати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна (ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України), проте наразі вони мають статус обвинувачених, тому їхня вина ще не доведена в суді.
Ще один епізод цієї справи – списання 314,9 мільйона доларів з рахунків латвійської філії ПриватБанку як погашення заборгованості – насправді, за підробними документами, кошти були переказані офшорній фірмі (у цьому брали участь екс-заступниця голови правління ПриватБанку Людмила Шмальченко та її підлегла Надія Конопкіна). Згідно з даними слідства, внаслідок дій фігурантів у трьох епізодах кримінального провадження банку було завдано збитків на суму 8 мільярдів 508 мільйонів 288 тисяч 511 гривень 65 копійок.
Прокурор оприлюднив листування між першим екс-заступником голови правління ПриватБанку Володимиром Яценком та Оленою Бичихіною. Зокрема, у ньому дніпрянка звітує про труднощі страхової компанії “Інгосстрах” та зазначає своєму вищому за посадою колезі, що “Страхова компанія – це ваша дійна корова, її треба берегти, а не постійно підставляти”. З листування випливає, що на той момент Володимир Яценко, Людмила Шмальченко та інші їхні колеги з тодішнього керівництва ПриватБанку фактично володіли 2/3 страхової компанії, а їхні частки були оформлені на третіх осіб. Ймовірно, ще третина належала Боголюбову з Коломойським.
Цікаво, що адвокати обвинувачених намагалися перенести розгляд справи з Вищого антикорупційного суду (Київ) до Жовтневого (нині Соборного) районного суду Дніпра. У місцевому суді шанси на те, що така справа буде розвалена, значно вищі. Проте ці сподівання не справдилися.
Водночас Олена Бичихіна не фігурувала у справі ПриватБанку проти Коломойського та Боголюбова у Високому суді Лондона. Проте, там згадується “Інгосстрах”, де Бичихіна досі працює.
Згідно з даними британського суду, “Інгосстрах” виступив поручителем за кредитом, який ПриватБанк видав компанії ТОВ “Промінмет” у 2013 році. При цьому “Інгосстрах” гарантував повернення лише 10 000 гривень. Тоді невідома дніпровська фірма “Промінмет” отримала від банку понад 18 мільйонів доларів (більше 157 мільйонів гривень). Згодом це призвело до неповернення до ПриватБанку 17 мільйонів 252 тисяч 433 доларів іншою компанією (оскільки фірми передавали права за кредитами одна одній). “Промінмет” був типовою фірмою-оболонкою без власного майна та без будь-якої помітної діяльності, та контролювався тодішніми власниками ПриватБанку Коломойським і Боголюбовим, що вони заперечували.
За даними фінансового аналітика банку пана Томпсона, з коштів, отриманих “Промінметом” (понад 18 мільйонів доларів): 653 тисячі доларів були виплачені Геннадію Боголюбову у 2013 році, а за 16,6 мільйона доларів у квітні 2014 року був придбаний літак Bombardier Challenger 604, яким користувався Ігор Коломойський за домовленістю з Сергієм Мельником (директором приватної компанії “ПБЦ”, яка також брала участь у відмиванні коштів).
Ігор Коломойський у суді стверджував, що кредити “Промінмету” на 55,7 мільйона доларів (та компанії “Тамерса” на 19,7 мільйона доларів) не були погашені перед ПриватБанком. А кредити, надані іншим українським компаніям, нібито були погашені. Хоча це не відповідало дійсності.
Загалом, як зазначено у рішенні Високого суду Лондона, 1 мільярд 911 мільйонів 877 тисяч 385 доларів США було виведено та не повернуто до ПриватБанку шляхом надання 139 кредитів (relevant loans) компаніям з України та Кіпру, пов’язаним з Коломойським та Боголюбовим. Це лише частина всіх схем з привласнення коштів власниками та колишнім менеджментом ПриватБанку (як і ті 223 мільйони гривень, де згадувалася Олена Бичихіна разом із Володимиром Яценком).
А от хто залишився без кримінальної справи від НАБУ та САП в Україні – це колишній перший заступник голови правління ПриватБанку Тимур Новіков. З цих майже 2 мільярдів доларів, вкрадених з банку в інтересах Коломойського та Боголюбова, він відповідав за взаємодію з кіпрськими компаніями – отримувачами кредитів та в одній з них (Primecap) отримав виплати на 4,8 мільйона євро протягом 4 років. Тобто це можна інтерпретувати як відсоток за послуги у виведенні коштів. За нинішнім курсом це майже 241,5 мільйона гривень.
10 листопада 2025 року Високий суд Лондона постановив, що протягом 2 тижнів Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов повинні заплатити 3 мільярди доларів державному ПриватБанку за лондонською справою про неповернуті кредити. Однак вони не зробили цього у встановлений термін. ПриватБанк розпочав примусове стягнення. Цікаво, що британський суд не зобов’язав Новікова повертати частину коштів державному ПриватБанку.
Загальна сума вкрадених у ПриватБанку коштів оцінюється у понад 5,5 мільярдів доларів. Мінфін України з бюджету був змушений витратити понад 155 мільярдів гривень на порятунок та стабілізацію діяльності ПриватБанку. Після роботи у ПриватБанку Володимира Яценка, Тимура Новікова, Тетяни Гур’євої, Любові Чмони, Юрія Пікуша, Людмили Шмальченко, Олени Бичихіної, інших видатних фінансистів та переказів мільярдів доларів за сумнівними схемами підконтрольним компаніям, ПриватБанк залишився з багатомільярдними боргами та на межі банкрутства. Боргова прірва і змусила державу націоналізувати банк. Судові процеси щодо повернення коштів у ПриватБанк в інших країнах тривають.