Клієнтка ПриватБанку за вказівкою зловмисника, який видав себе за співробітника служби безпеки банку, переказала з власних рахунків 182 785 гривень на картку невідомої особи
Жінка отримала шахрайський дзвінок від особи, яка назвалася працівником служби безпеки фінансової установи, котрий переконав її у необхідності переказу коштів з рахунків ПриватБанку. З метою нібито забезпечення безпеки своїх грошей, вона переказала 182 785 гривень і тепер просить про їх відновлення. Про це свідчить рішення Жашківського районного суду Черкаської області, опубліковане 18 березня 2026 року.
20.05.2024 року громадянка отримала дзвінок від незнайомої особи, яка ідентифікувала себе як співробітник служби безпеки банку. Співрозмовник заявив, що картки клієнтки намагалися використати для оплати товарів (ноутбук, планшет та смартфон), кошти наразі заблоковані, і для їх захисту та повернення клієнтці, їх слід переказати на банківський рахунок фінансового відділу банку. При цьому, оператор назвав клієнтці номер банківської картки особи, яка працює в банку у фінансовому відділі. Через систему інтернет-банкінгу Приват-24 20.05.2024 року було здійснено три операції на загальну суму 90 585 гривень, кошти перераховано з її картки на рахунок вказаної вище особи. Після цього той самий оператор зателефонував вже з іншого номера і повідомив, що банком клієнтці надано кредит (хоча вона не зверталася за його отриманням) у розмірі 52 тисяч гривень, а кошти вже зараховано на рахунок. Як було погоджено надання цього кредиту без її відома, їй невідомо. Відповідно до інструкцій оператора, зазначені кошти, а також власні кошти клієнтки у розмірі 14 144 гривень, також мали бути переказані на спеціальний рахунок банку. Слідуючи вказівкам зазначеної особи, 20.05.2024 року було здійснено п’ять операцій зі зняття готівки по 10 тисяч гривень у банкоматі АТ «Ощадбанк» з картки-1 та одну операцію зі зняття 6 968 гривень (отримано фактично 6 700 гривень, додатково банком утримано комісію – 268 гривень) з картки-2. Після цього в банкоматі АТ КБ «ПриватБанк» з картки-2 клієнткою було знято загалом 20 тисяч гривень: 8 тисяч гривень, 8 тисяч гривень, 4 тисячі гривень; та 16 тисяч гривень з картки-1 (дві операції по 8 тисяч гривень). Потім оператор заявив, що оскільки це кредитні кошти, їх не можна залишати і слід переказати на рахунок фінансового відділу банку через платіжний термінал, після чого всі гроші будуть повернуті клієнтці на нову банківську картку. Через термінал було перераховано загалом 92 200 гривень. 20.05.2024 року жінка звернулася до відділення банку, де їй повідомили, що працівники банку не спілкувалися з нею та не надавали жодних інструкцій, очевидно, це були зловмисники. Цього ж дня було подано до поліції заяву про вчинення злочину, де відкрито кримінальне провадження за фактом шахрайства згідно з ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України. Наразі триває досудове розслідування щодо шахрайських дій.
“20.05.2024 року позивачка звернулася до Шевченківського управління поліції ГУНП Національної поліції м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Кримінальне провадження № 120241400100002112 зареєстроване 21.05.2024 року за ч. 3 ст. 190 КК України по факту, що 20.05.2024 року, тобто в період дії воєнного стану, невідома особа перебуваючи в невідомому місці, шляхом обману, представившись працівником банку, заволоділа коштами у розмірі 170 тисяч гривень, які належать позивачці, які остання самостійно переказувала на номер банківської картки (номер не зберігся) чим завдано великої шкоди”, – йдеться у матеріалах справи.
Що вирішив суд?
Суд відхилив позов жінки. Вона самостійно виконала всі дії та розпорядилася власними коштами на рахунках.
“Переказ коштів з картки було здійснено шляхом платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Приват-24, вхід у яку було здійснено під авторизацією позивачки. Під час цієї процедури клієнтка ввела своє ім’я користувача та пароль, увійшла в Приват-24, ввела тільки їй відомий ключ доступу. Зміна пароля та логіну не проводилась. Суд погоджується з твердженням банку, що такі дії могли бути здійснені лише за допомогою використання фінансового телефону та іншої особистої інформації клієнтки. Крім того, клієнтка сама здійснила зняття готівки зі своєї карти у банкоматах та здійснила поповнення інтернет-карти. Встановлено, що і не заперечено позивачкою, що вона самостійно перерахувала кошти на картку, як вона вважала, працівнику банку, для захисту коштів від шахрайських дій. Нею визнано, а відповідачем підтверджено, що звернення до банку відбулося не одразу. Враховуючи застосовані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає її позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, оскільки остання самостійно здійснила всі дії та розпорядилася власними коштами на рахунках. Судом встановлено, що списання коштів з банківських рахунків позивача відбулись внаслідок її необережної поведінки та дій, позивачем не надано належних та допустимих доказів на порушення банком правил проведення розрахункових операцій у процесі переказу грошових коштів з її карткових рахунків, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог”, – наголосив суд.