Пенсійний фонд вимагає відшкодування 10 489 гривень субсидії через аліментні борги чоловіка
Громадянка отримувала житлову допомогу, спираючись на заяву від 15 листопада 2023 року. Згодом з’ясувалося, що один із членів її домогосподарства (чоловік) має понад тримісячну заборгованість за виконавчими провадженнями щодо стягнення аліментів. Через це Пенсійний фонд наполягає на поверненні отриманої суми в розмірі 10 489 гривень. Про це свідчить рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області, оприлюднене 25 березня 2026 року.
Жінка значилася в обліку Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та отримувала житлову субсидію на підставі звернення від 15 листопада 2023 року. У складі її домогосподарства були вона та чоловік. За результатами перевірки було встановлено, що чоловік, як член домогосподарства, має прострочену заборгованість за виконавчими документами про стягнення аліментів, яка перевищує три місяці. Вона не сповістила ПФУ про цю обставину протягом 30 календарних днів, як того вимагає законодавство, що призвело до необґрунтованого нарахування та виплати коштів. ПФУ направляв їй запити про повернення коштів, однак громадянка їх не повернула.
Судовий розгляд справи
Суд встановив, що 31.10.2024 року ПФУ одержав інформацію про те, що у складі домогосподарства жінки перебуває особа, яка, згідно з даними Єдиного реєстру боржників, має заборгованість за виконавчими провадженнями щодо стягнення аліментів тривалістю понад три місяці станом на дату перевірки 16.09.2024 року. Даних про те, що на момент подання заяви на субсидію (15.11.2023 року) або протягом періоду її виплати (листопад 2023 року – липень 2024 року) існували підстави, зазначені в пункті 7 пункту 14 Положення №848, у матеріалах справи не виявлено.
Суд наголошує, що запис у Єдиному реєстрі боржників про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення аліментів свідчить лише про примусове виконання судового рішення. Водночас, згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», зокрема статті 71, виконавець зобов’язаний щомісячно розраховувати заборгованість. Отже, підставою для відмови у призначенні субсидії або втрати права на неї є не сам факт відкритого провадження, а встановлений виконавцем розмір заборгованості, що перевищує суму платежів за три місяці, про що вносяться дані до Єдиного реєстру боржників осіб із заборгованістю за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці.
Судове рішення
Суд відхилив позов Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про стягнення з жінки надміру виплаченої субсидії у розмірі 10 489 гривень за період з 01.11.2023 року по 31.07.2024 року. Не було доведено обставин, що член її домогосподарства, згідно з даними Єдиного реєстру боржників, мав заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці станом на дату звернення із заявою про призначення субсидії (15.11.2023 року) чи на момент останньої виплати (31.07.2024 року).
“Позивач рішенням від 05.12.2023 року призначив відповідачу субсидію з 01.11.2023 року по 31.03.2024 року в сумі 1 752 гривень щомісяця, а з 01.04.2024 року по 30.04.2024 року – по 545 гривень. З розрахунку виплаченої субсидії вбачається, що вона виплачувалася відповідачу й після періоду, встановленого зазначеним рішенням, а саме у травні-липні 2024 року. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач, керуючись пунктом 78 Положення №848, самостійно призначив (продовжив) виплату субсидії відповідачу, провівши перевірку згідно з пунктом 79 цього ж Положення, і встановив відсутність обставин, що перешкоджали б призначенню субсидії на новий період. Отже, суд дійшов висновку, що позивач не довів того факту, що член домогосподарства відповідача, за даними Єдиного реєстру боржників, мав заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці станом на дату подання заяви на призначення субсидії (15.11.2023 року) або на момент здійснення останньої виплати (31.07.2024 року). Така обставина (наявність аліментної заборгованості за три місяці) була встановлена лише на момент верифікації 16.09.2024 року. Крім того, позивач, самостійно призначивши відповідачу субсидію на травень-липень 2024 року, відповідно до пунктів 78 та 79 Положення №848, у разі наявності зазначеної обставини, не призначив би таку субсидію. З огляду на те, що суд не встановив наявності підстав, передбачених підпунктом 7 пункту 14 Положення №848, та протиправних дій відповідача, суд не вбачає підстав для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України. Підсумовуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи, всебічно та об’єктивно з’ясувавши обставини, оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а в сукупності – достатності та взаємозв’язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, та керуючись внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позивач не довів протиправної поведінки відповідача та факту наявності у члена домогосподарства відповідача, за даними Єдиного реєстру боржників, заборгованості за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці в період виплати субсидії (листопад 2023 року, липень 2024 року). Відтак, у задоволенні позовних вимог про стягнення з неї на користь ГУ ПФУ України у Волинській області надміру виплаченої субсидії в розмірі 10 489 гривень за період з 01.11.2023 року по 31.07.2024 року, слід відмовити”, – підкреслив суд.