Покупець відмовляється погашати позику перед ПриватБанком у розмірі 97 895 гривень, що виникла після того, як він надав свою картку для користування односельцю.
ПриватБанк нарахував чоловікові позикову заборгованість у розмірі 97 895 гривень. Однак, за його твердженнями, карткою скористався не він, а сусід по селу. Про це йдеться у рішенні Борщівського районного суду Тернопільської області, оприлюдненому 27 березня 2026 року.
Згідно з умовами кредитної угоди, чоловікові було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку встановлено відновлюваний кредитний ліміт до 200 тисяч гривень зі строком кредитування 12 місяців з можливістю продовження та відсотковою ставкою 42,0% річних. Він користувався кредитним лімітом, але не виконав своїх зобов’язань за зазначеним договором вчасно, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 97 895 гривень, яку АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з нього.
Чоловік подав відповідь на позов, у якій не визнав його. В обґрунтування своїх вимог він зазначає, що 13.12.2024 року власноруч підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив відповідні умови, на підставі чого отримав платіжний документ – кредитну картку, якою користувався та здійснював відповідні операції, внаслідок чого станом на 15.12.2025 року заборгованість становить 97 895 гривень, що включає: 78 551 гривню – заборгованість за тілом кредиту; 19 346 гривень – заборгованість за простроченими відсотками. До нього звернувся сусід по селу, пояснивши, що його банківська картка заблокована, і попросив піти з ним до банку, щоб відкрити платіжну картку на його ім’я та передати її сусідові, яким вона буде використовуватися. Більше він його не бачив, не спілкувався з ним. І коли 08.01.2026 року отримав від ПриватБанку листа, він дізнався, що банк подав позовну заяву про стягнення з нього зазначених коштів. Тепер він розуміє, що підписав договір у банку та отримав кредитну картку, з якої односелець постійно знімав кошти в кредит. Як видно з виписки за кредитним договором без номера від 13.12.2024 року, наступного дня було знято кошти у сумі 145 гривень на прізвище його бабусі, і до 17.12.2024 року здійснювалися операції у м. Тернополі. З 17.12.2024 року по 31.12.2024 року операції проводилися у м. Суми, де він ніколи не бував. Надалі він знімав кошти у Збаражі, Городенці, Борщеві, Тернополі, знову у Сумах, тощо. Він усвідомив, що односелець його обманув, і почав його розшукувати, однак його телефон був недоступний. Тому одразу в січні 2026 року він звернувся до поліції, де мав намір подати заяву на односельця про шахрайське заволодіння коштами, проте його заяву не прийняли, повідомивши, що йому нічого не зможуть довести, і відправили назад. Також він звернувся до відділення ПриватБанку, де за його заявою кредитну картку було заблоковано. Оскільки він особисто коштів не отримував, він вважає, що не має зобов’язання їх повертати, а тому не визнає позовні вимоги.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов. З чоловіка на користь акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” стягнути заборгованість за кредитним договором б/н від 13.12.2024 року станом на 15.12.2025 року у розмірі 97 859 гривень, що складається з 78 551 гривні заборгованості за тілом кредиту та 19 343 гривень заборгованості за простроченими відсотками.
“Суд вважає, враховуючи всі вищезазначені обставини справи в сукупності, що користування кредитними коштами, а саме зняття, перерахування їх з рахунку відповідача третьою особою, що призвело до виникнення заборгованості перед банком на загальну суму 97 895 гривень, не звільняє позичальника від відповідальності перед кредитором за невиконання грошового зобов’язання. Банк свої зобов’язання за кредитним договором, укладеним з відповідачем, виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, який станом на 21.03.2025 року становив 75 тисяч гривень, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки. Таким чином суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 13.12.2024 року, оскільки укладення кредитного договору між сторонами підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів”, – наголосив суд.