Зловмисники привласнили 24 832 гривень з кредитної картки жінки за два дні, а ПриватБанк відмовив у відшкодуванні
З рахунку клієнтки, без її згоди, було здійснено понад двісті несанкціонованих переказів у в’єтнамських донгах на загальну суму 24 832 гривень. Незважаючи на порушення кримінального провадження за фактом шахрайства, ПриватБанк відмовив у поверненні коштів. Це випливає з рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області, оприлюдненого 30 березня 2026 року.
У період з 31.07.2024 року по 01.08.2024 року з її рахунку було виконано більше двохсот грошових переказів у валюті VND (В’єтнамський донг) на загальну суму 24 832 гривень. Про підозрілі операції по карті було повідомлено працівниками банку 01.08.2024 року, які запропонували звернутись із заявою про повернення коштів та подати повідомлення до поліції щодо вчиненого кримінального правопорушення. 02.08.2024 року поліція зареєструвала кримінальне провадження за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України за її заявою про шахрайські дії. Однак, у додатку Приват-24 вона отримала повідомлення про відмову у поверненні коштів. Жінка вважає таку відмову неправомірною, оскільки вона не вчиняла жодних дій, що могли б призвести до розголошення даних картки третім особам, її використання було обмежене, і вона не отримувала жодних повідомлень від банку щодо операцій по картці, ані в додатку Приват-24, ані будь-яким іншим шляхом. Оскільки банк добровільно не виконав своїх зобов’язань щодо повернення коштів та списання заборгованості за кредитною карткою, вона звернулася до суду для захисту своїх прав. Посилаючись на вищезазначені обставини, вона просила суд стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь безпідставно списані кошти в розмірі 24 832 гривень.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» не визнає позов, вважаючи вимоги жінки необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. За результатами аналізу інциденту, встановлено, що всі операції на сторонніх ресурсах відбувалися з використанням даних картки для виплат, що свідчить про володіння цими даними особою, яка їх ініціювала, а саме: номер картки, термін дії та, ймовірно, код CVC2. Вхід до Приват-24 для фізичних осіб в акаунт клієнтки, з 01.07.2024 року до 01.08.2024 року, здійснювався лише з одного пристрою – iPhone 14. Банк вважає, що несанкціоновані операції сталися внаслідок розголошення конфіденційної інформації третім особам або самостійно клієнткою. По 15 заявках Chargeback було повернуто 2 623 гривень на карту. Вона також, відповідно до викладених у позові обставин, зазначає, що “заява до поліції про вчинення шахрайства подана та зареєстрована”. Однак, інформації про стан розслідування не надає. Наявність кримінального провадження, з огляду на презумпцію невинуватості, не може свідчити про вчинення злочину до винесення вироку, яким такі обставини будуть встановлені. Відсутність змін в обліковому записі Приват-24 користувача, вхід до акаунту Приват-24 клієнта з інших пристроїв, відсутність зміни фінансового номера телефону та ПІН-коду до карток, свідчать про те, що спірний переказ коштів з карткового рахунку клієнта було здійснено особою, яка повністю володіла конфіденційною інформацією щодо карткового рахунку, а також інформацією для входу до акаунту Приват-24 (логін, пароль), та ПІН-кодом до картки. Такими даними може володіти сам клієнт, або сторонні особи, яким клієнт, добровільно чи з необережності, міг надати цю інформацію, що входить до зони відповідальності клієнта. Зважаючи на вищезазначене, банк просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов жінки. З акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на її користь будуть стягнуті безпідставно списані кошти у розмірі 24 832 гривень.
“Посилання АТ КБ «ПриватБанк» на те, що відповідач порушив умови та правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, що дозволила третій особі ініціювати платіжні операції, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях, що не мають доказового підтвердження. Відповідач не спростував тверджень позивачки про те, що вона не втрачала та не сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, що дозволяє ініціювати платіжні операції. У цій справі судом встановлено факти звернення клієнтки до банку з проханням скасувати спірні транзакції, а також її звернення до правоохоронних органів щодо шахрайських дій, вчинених стосовно неї. Наведені обставини в сукупності свідчать про те, що у позивачки була відсутня воля на вчинення таких транзакцій, а банком не було заперечено факту її звернення з вимогою про їх скасування. Таким чином, її позовні вимоги підлягають повному задоволенню”, – наголосив суд.