ПриватБанк нарахував 38 142 гривень за кредитними зобов’язаннями, хоча клієнтка вже сплатила понад 16 тисяч
ПриватБанк вимагає стягнення 38 142 гривень кредитної заборгованості, тоді як жінка заперечує її існування, вказуючи на відсутність узгоджених умов кредитування та незаконність нарахованих відсотків і штрафних санкцій. Вона також вважає, що фактично переплатила банку 16 484 гривень, тому подала зустрічний позов про їхнє стягнення як безпідставно отриманих коштів. Про це йдеться у постанові Октябрського районного суду м. Полтави, опублікованій 30 березня 2026 року.
Жінка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала заяву № б/н від 07.07.2014 року. Між сторонами, згідно зі ст. 634 ЦК України, було укладено договір про надання банківських послуг. Їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 300 гривень, який згодом збільшився банком в односторонньому порядку до 31 тисячі гривень. Вона допустила порушення своїх зобов’язань за кредитним договором, внаслідок чого, станом на 14.02.2023 року, утворилася заборгованість у розмірі 38 142 гривень, яку АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з неї.
Жінка надала відзив на позов, в якому вона заперечує задоволення вимог, вважаючи їх безпідставними. Нею було підписано лише анкету-заяву про приєднання до умов і правил надання послуг в АТ КБ «ПриватБанк» від 07.07.2014 року, яка не містить жодних положень щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами чи інших платежів. Доказів ознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг позовна заява не містить, ними вона не підписувалася. Роздруківка з вебсайту банку не може слугувати належним доказом, оскільки повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Банк не дотримався вимог щодо належного інформування про умови кредитування та узгодження з нею саме тих умов, які вважав узгодженими. Крім того, нею було здійснено та надано до суду контррозрахунок фактично отриманих та повернутих банку коштів, проведений на основі даних, що містяться у розрахунку заборгованості та у виписці по рахунку. З цього розрахунку вбачається, що протягом строку дії договору нею фактично було використано кредитних коштів на суму 44 874 гривень, а повернуто 61 358 гривень. Відтак, сальдо по рахунку на момент подання позовної заяви мало позитивне значення і становило 16 484 гривень. Загальна сума обрахованої банком її заборгованості складається не тільки з отриманих нею коштів, а й безпідставно нарахованих відсотків за користування кредитним лімітом, штрафів та комісій, розмір яких не був обумовлений і погоджений з нею, та які відображені у виписці по рахунку й розрахунку заборгованості.
Разом із відкликом на позовну заяву, жінка подала зустрічну позовну заяву про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, в якій вона просила суд стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на її користь безпідставно отримані кошти в сумі 16 484 гривень, інфляційні втрати у розмірі 1 373 гривень та 3% річних у сумі 267 гривень. В обґрунтування своєї позиції вона зазначала, що внаслідок користування кредитною карткою (використання коштів та внесення коштів на погашення нарахованої банком заборгованості), вона безпідставно переплатила банку кошти в сумі 16 484 гривень. Ця переплата виникла через те, що вона, не будучи обізнаною з умовами нарахування банком відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, які нараховувалися та списувалися з її рахунку банком самостійно, без її згоди на такі умови, тим самим збільшуючи суму заборгованості, регулярно вносила кошти на погашення наявної заборгованості. Крім того, з аналізу наданої банком виписки по її рахунку вбачається, що, окрім коштів, внесених нею особисто, з її розрахункового рахунку також здійснювалося банком автоматичне погашення заборгованості. Таким чином, з огляду на відсутність погодження істотних умов договору послуг, який вона оформлювала в АТ КБ «ПриватБанк», керуючись лише інформацією по балансу своєї картки, де відображена заборгованість, вона намагалася її сплатити, не усвідомлюючи, що вже давно повернула банку всі використані нею кошти, та безпідставно переплатила понад тіло кредиту 16 484 гривень. Цю суму вона вважає такою, що була отримана банком безпідставно, що й зумовило подання зустрічного позову про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» коштів, набутих без достатньої правової підстави.
Банківська картка ПриватБанку, фото: Інформатор
Яким було рішення суду?
У задоволенні первісного позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості було відмовлено. Зустрічний позов жінки про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, задовольнили в повному обсязі. Визнали припиненим у зв’язку з належним виконанням зобов’язання за кредитним договором, укладеним між сторонами 07.07.2014 року шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. З фінустанови на її користь стягнуть безпідставно отримані кошти в сумі 16 484 гривень, інфляційні втрати у розмірі 1 629 гривень та 3% річних у сумі 391 гривні.
“Як було встановлено судом, у підписаній жінкою анкеті-заяві від 07.07.2014 року не визначено ані вид кредитної послуги, ані процентну ставку за користування кредитом. Також відсутні будь-які узгоджені сторонами домовленості про умови нарахування та списання відсотків за користування кредитом, штрафів, пені та комісії за обслуговування, які здійснювалися банком в односторонньому порядку, що вбачається із змісту операцій по її картці, відображених у наданій банком виписці. Відтак, за відсутності погоджень зазначених істотних умов, банк, здійснюючи такі операції, діяв на власний розсуд, безпідставно збільшуючи розмір заборгованості. Насправді ж, вона вже давно повернула банку всі, використані нею кредитні кошти, та безпідставно сплатила банку кошти в сумі 16 484 гривень”, – наголосив суд.