За оцінками Міністерства соціальної політики, майже кожен другий громадянин України потребує соціальної підтримки. Одним із пріоритетних завдань є повернення людей до економічної активності. Наскільки реалістичним є цей план? Які зміни передбачає нова пенсійна реформа та стратегія щодо внутрішньо переміщених осіб (ВПО)? Яка ймовірність повернення українців із-за кордону після припинення вогню? Про це та інше – в інтерв’ю з міністром соціальної політики, сім’ї та єдності Денисом Улютіним.
Чи потрібно скорочувати соціальні виплати через дефіцит бюджету
З огляду на потенційні труднощі з фінансуванням бюджету, чи розглядається сценарій скорочення соціальних видатків? Якщо так, то які статті можуть бути першими під скорочення?
Скорочення соціальних видатків не повинно бути першочерговим кроком. Загальний бюджет Міністерства соціальної політики становить 476 млрд грн, з яких понад 200 млрд грн спрямовуються до Пенсійного фонду. Ці видатки є гарантованими і не підлягають скороченню. Друга значна частина бюджету – понад 100 млрд грн – призначена для підтримки сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах. У цій сфері можливі певні корективи, але вони пов’язані зі зміною підходу: перехід від виплат, залежних від статусу, до адресної, строкової підтримки, заснованої на реальних потребах та з чіткими критеріями.
Чи проводяться розрахунки на випадок можливого скорочення соціальних видатків?
Ключове завдання – уникнути такої необхідності. Це спільна відповідальність уряду та парламенту. Наразі соціальні програми забезпечені фінансуванням, і суттєвих ризиків не спостерігається. Бюджет Пенсійного фонду є збалансованим.
Уряд запускає масштабну програму підтримки, яка охоплює понад 13 мільйонів людей. Це майже половина населення країни. Хто є отримувачем цієї допомоги?
Ця програма розрахована на отримувачів соціальних виплат, чий дохід не перевищує 10 прожиткових мінімумів (25 950 грн). Це стосується пенсіонерів, людей з інвалідністю та сімей з дітьми.
Розмір виплати у 1500 грн зумовлений тим, що понад 50% витрат домогосподарств, які потребують підтримки, припадає на продукти харчування, медикаменти та комунальні послуги. Ці кошти спрямовані на компенсацію інфляційного тиску, особливо на продукти.
Фінансування програми здійснюватиметься за рахунок наявних резервів у бюджеті міністерства. Основна частка отримувачів – пенсіонери, які отримують виплати зі страхової частини пенсії. Інші категорії – з бюджетних програм “Підтримка сімей із дітьми” та “Підтримка людей, які потрапили в скрутні життєві обставини”. Додаткових коштів або змін до бюджету для цього не потрібно.
Цифра у 13 мільйонів людей, які потребують підтримки, викликає занепокоєння. Чи є у міністерства стратегія щодо зменшення цієї кількості?
Ця цифра дійсно викликає занепокоєння, і, можливо, реальна кількість ще більша. Тому ключовим завданням міністерства є надання не лише фінансової допомоги, а й соціальних послуг, що сприятимуть поверненню людей до економічної активності. Це дозволить у майбутньому забезпечити стабільне фінансування соціальної підтримки.
Чи вже визначено орієнтовні терміни або показники, за якими можна буде оцінити зменшення кількості осіб, що потребують державної підтримки?
Ці показники будуть інтегровані до першої комплексної Стратегії соціальної політики, розробка якої зараз триває.
Базова соціальна допомога та підтримка ВПО
Яка логіка запровадження базової соціальної допомоги (БСД)?
Мета БСД – уніфікація різних видів допомоги в одну виплату для спрощення системи. Наразі триває експериментальний проєкт, який охоплює 56 000 сімей з бюджетом 9,2 млрд грн. Він об’єднує такі виплати, як допомога малозабезпеченим сім’ям, допомога одиноким батькам, тимчасова допомога на дітей тощо. Завдання – забезпечити кожній сім’ї мінімальний гарантований дохід на члена сім’ї, який орієнтовно становитиме 4500 грн, що перевищує встановлений прожитковий мінімум.
Оцінка доходів проводиться індивідуально для кожної сім’ї. Якщо дохід на одного члена сім’ї нижчий за встановлений рівень, держава доплачує різницю.
Як це працюватиме на практиці?
Наприклад, у сім’ї з чотирьох осіб, де один дорослий заробляє 10 000 грн, загальний дохід розподіляється між усіма членами. Державна допомога доповнює суму до необхідного рівня (4500 грн на дітей та першого дорослого, 70% від цієї суми на другого дорослого). Окрім фінансової підтримки, сім’ї отримують доступ до соціальних послуг, програм перенавчання, допомоги з доглядом за дітьми, психосоціальної підтримки та допомоги у працевлаштуванні.
Ідеальною моделлю є запровадження однієї фіксованої фінансової допомоги, а всю іншу підтримку надавати у формі послуг, що сприяють виходу з кризової ситуації. Першим кроком є ухвалення законопроєкту про БСД, який вже повторно подано на розгляд до Верховної Ради.
Щодо пенсіонерів з-поміж ВПО: чому виникла проблема із затримкою виплат через необхідність підтвердження неотримання пенсій у Росії?
Програма верифікації діє з 2014 року і передбачає підтвердження неотримання виплат від окупаційної влади. Це стандартна практика, спрямована на відповідальне використання коштів платників податків. Підтвердження можна надати різними способами: через вебпортал Пенсійного фонду України (ПФУ), особисто у сервісному центрі ПФУ, письмово або через відеозв’язок.
Питання виникли до невеликої частини осіб, які не надали такого підтвердження. Термін подачі заяв був продовжений до 1 квітня, і більшість громадян уже виконали цю вимогу. Тому в цьому стандартному механізмі контролю суттєвих проблем не вбачається.
Чому стався колапс на початку року, незважаючи на інформаційну кампанію?
Частина громадян вважала, що ці вимоги їх не стосуються. Однак, після зупинки виплат, реакція була негайною: протягом місяця документи були подані, і виплати відновлені. До кінця квітня усі, кого це торкнулося, подали необхідні заяви. Міністерство активно інформувало громадян про необхідність ідентифікації та надання підтверджень через численні канали комунікації.
Щодо передачі функцій щодо 39 видів соціальних допомог з ЦНАПів до ПФУ: як вирішено проблему черг?
Черги спостерігаються не скрізь і залежать від міста, дня та часу. ПФУ регулярно публікує інформацію про центри з великою кількістю відвідувачів. Найефективніший спосіб уникнути черг – онлайн-запис через портал ПФУ. Це оптимізує процес і розподіляє навантаження. Прийом тимчасово зупиняється під час повітряної тривоги з міркувань безпеки, але одразу відновлюється після її завершення.
Наразі триває навчання для працівників Пенсійного фонду та співробітників, які приєдналися з колишніх управлінь соціального захисту населення.
Європейські політики висловлюють занепокоєння щодо виїзду українських чоловіків до ЄС після відкриття кордонів для певних вікових категорій. Чи є офіційні дані щодо кількості виїхалих та чи зверталися до вас міжнародні партнери з проханням переглянути це рішення?
За даними європейських партнерів, кількість виїхалих становить близько 400 000 чоловіків. Офіційно підтвердити цю цифру неможливо, оскільки Україна не веде таку статистику. Це, ймовірно, створює певний тиск на країни ЄС.
Чи викликає це занепокоєння в міністерстві?
Це вже ухвалене рішення.
Чи надходили запити від міжнародних партнерів щодо обмеження чи скасування цього рішення?
Ні. Наразі обговорюється питання продовження тимчасового захисту для українців у країнах ЄС після завершення його терміну в першому кварталі наступного року. Проводяться консультації щодо національних рішень країн щодо легального перебування українців, аналогічно до моделі, що діє в Польщі.
Ключовим фактором для повернення українців є безпекова ситуація. За результатами досліджень, близько 2 мільйонів осіб можуть повернутися в Україну протягом року після припинення бойових дій.
Міністерство працює над створенням умов для комфортного повернення громадян, надаючи інформацію про доступне житло, можливості працевлаштування тощо. Паралельно посилюється спроможність громад для прийому репатріантів.
Ідея передачі квартир Фонду держмайна ВПО, озвучена Дмитром Наталухою: чи співпрацює міністерство з цим у контексті?
Так, співпрацюємо. Міністерство має понад 1100 місць тимчасового проживання та понад 80 000 місць для ВПО. Наразі розробляється цифрове рішення для оптимізації всього процесу надання допомоги та послуг, включаючи можливість попередньої реєстрації для евакуації або іншої необхідної підтримки.
Крім того, громадам спрямовано 1 млрд грн на облаштування місць тимчасового перебування, зокрема з урахуванням потреб осіб з інвалідністю. Для збільшення житлового фонду міністерство співпрацює з Фондом державного майна та Агентством розшуку та менеджменту активів (АРМА) щодо можливості передачі додаткових приміщень.
Як виглядатиме нова пенсійна реформа
Яку концепцію пенсійної реформи розробляє міністерство?
Розробляється модель, яка базується на трьох ключових елементах. По-перше, це базова виплата, що гарантує запобігання бідності серед старшого населення, зокрема тих, хто отримував низьку заробітну плату. Ця виплата має покривати базові потреби.
По-друге, страхова складова, яка буде більш прозорою та справедливою, безпосередньо залежною від тривалості трудової діяльності та обсягу сплачених внесків. Вона не буде прив’язана до конкретного року виходу на пенсію чи середнього рівня заробітної плати.
По-третє, трансформація спеціальних пенсій у професійні пенсійні схеми. Ранній вихід на пенсію та додаткові виплати мають фінансуватися за рахунок професійної складової, а не солідарної системи чи державного бюджету. Це забезпечить чітке відокремлення спеціальних пенсій від загальної системи.
Які зміни передбачає накопичувальна пенсійна система?
Планується запровадження не зовсім обов’язкової, а добровільної системи з автозаписом. Спочатку всі громадяни будуть автоматично включатися до накопичувальної системи зі сплатою внесків, але матимуть можливість відмовитися від участі. У такому випадку вони отримуватимуть виплати лише із солідарної системи. Деталі щодо періодичності такого автоматичного зарахування ще будуть опрацьовуватися.
Ця концепція подібна до тієї, що діє в Польщі. Досвід європейських країн свідчить про неефективність повністю обов’язкових накопичувальних систем. Паралельно розглядаються варіанти інвестування коштів накопичувальної системи, спрямовані на надійний захист заощаджень.
Як нова система вирішить проблему надмірних пенсій для прокурорів, суддів та інших категорій?
Мета полягає не у зміні спеціального законодавства, а у створенні чітких фінансових механізмів для покриття вже передбачених норм. Витрати, пов’язані зі спеціальними умовами, не повинні фінансуватися з солідарної системи чи державного бюджету. Якщо законодавець встановлює особливі умови, вони мають покриватися через професійні пенсійні схеми, відокремлені від загальної пенсійної системи.
Чи є можливість вирішити цю проблему до ухвалення пенсійної реформи?
Наразі аналізується судова практика для виявлення прогалин. Це комплексний процес, який вимагає розгляду конкретних випадків для формування загальної картини.
Чи є достатньо коштів на реалізацію пенсійної реформи?
Тривають консультації з партнерами. На відміну від поточної системи, запропонована модель у майбутньому потребуватиме менше коштів. Вона спрямована на усунення прогалин, які призводять до збільшення судових позовів та додаткових виплат. За розрахунками, всі елементи нової системи можуть фінансуватися в межах бюджету Пенсійного фонду на 2026-2027 роки. Довгострокові прогнози на 15 років також готуються.
Орієнтовна потреба на наступний рік становить близько 150 млрд грн. Стара система обійдеться приблизно у 120-140 млрд грн. На перші два роки існування нової системи коштів буде достатньо, для подальшого періоду проводяться додаткові розрахунки.
Коли законопроєкт про пенсійну реформу буде подано на розгляд до Верховної Ради, і чи є ймовірність його ухвалення?
Завершуються розрахунки та підготовка проєкту закону. Після цього відбудеться громадське обговорення. Оптимістичний прогноз – ухвалення документа цього року.