Український експорт металопродукції до Європейського Союзу переживає значний спад, особливо це стосується довгого прокату, поставки якого впали на 64%. Причиною такої ситуації стало запровадження з 1 січня 2026 року механізму CBAM – вуглецевого податку на імпорт, що може мати суттєві економічні наслідки для країни, оцінюючи до 2,1% ВВП до 2030 року. Цей новий регуляторний інструмент вже демонструє свій вплив на ринок, змушуючи українських металургів переглядати свої експортні стратегії.
Вплив CBAM на український металургійний експорт
Згідно з дослідженням GMK Center, експорт українського довгого прокату до країн ЄС у січні-лютому 2026 року продемонстрував обвал на 64% у річному вимірі. Загальний обсяг експорту сталі також скоротився на 14% порівняно з попереднім роком. Ця динаміка безпосередньо пов’язана з початком дії механізму CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism), який встановлює вуглецевий податок на імпортовані товари, що мають значний вуглецевий слід.
«АрселорМіттал Кривий Ріг» призупиняє поставки до ЄС
Найбільший металургійний комбінат України, «АрселорМіттал Кривий Ріг», повністю припинив експорт своєї продукції до Європейського Союзу. Таке рішення було прийнято у зв’язку з запровадженням CBAM, яке не передбачило жодних винятків чи відстрочок для українських виробників. Цей крок свідчить про серйозність викликів, з якими стикається галузь.
Потенційні економічні наслідки
Запровадження механізму CBAM може призвести до значних економічних втрат для України. Прогнозується, що до 2030 року цей податок може скоротити ВВП країни на суму до 2,1%. Це зумовлено необхідністю сплати додаткових мит за вуглецеві викиди, що підвищує конкурентоспроможність української продукції на європейському ринку.
Подальші перспективи та виклики
Українські металургійні підприємства стоять перед необхідністю адаптації до нових умов. Це може включати інвестиції в модернізацію виробничих процесів для зменшення вуглецевого сліду, пошук нових ринків збуту або переорієнтацію на внутрішній ринок. Успіх у подоланні цих викликів залежатиме від здатності галузі до інновацій та ефективності державної підтримки.