Миємо плід під струменем води, сподіваючись, що так змиється вся агрохімія. Дехто ще замочує його в содовому розчині, посилаючись на інформацію з інтернету. Насправді, це лише самообман. Звичайна вода та сода видаляють менше половини пестицидів. Решту ми споживаємо.
В Університеті Британської Колумбії нещодавно розробили засіб, який справді може змінити наші звички. Створено натуральний розчин, здатний виводити до 96% пестицидів з фруктів.
Його склад доволі простий: крохмаль, залізо та танінова кислота — та сама речовина, що надає вину і чаю характерну терпкість. На мікрорівні ця комбінація діє як мікроскопічна губка, притягуючи до себе хімікати і відокремлюючи їх від поверхні шкірки.
Але є й інша важлива перевага для тих, чия придбана продукція часто псується в холодильнику.
Після обробки плоду цим розчином, на його поверхні утворюється ледь помітна, повністю безпечна для споживання плівка. Вона функціонує подібно до “дихаючої шкіри”. Нарізані яблука зберігають свій колір значно довше, майже не темніючи. Виноград може спокійно залишатися на столі до 15 днів, не перетворюючись на зморщені родзинки. Цей розчин також пригнічує розмноження бактерій та залишає на фруктах незначну, але безпечну та корисну мікродозу заліза.
Собівартість такого засобу є надзвичайно низькою – фактично копійки на один плід. Наразі розробники працюють над оптимізацією формули для промислових масштабів, аби обробка відбувалася ще до потрапляння фруктів до торговельних мереж. Однак, найближчим часом планується випуск версії для домашнього використання.
Це буде у формі спрею або шипучих таблеток, які потрібно буде розчиняти у воді перед миттям фруктів. Мінімальні зусилля, чиста їжа та збереження фруктів, які не доведеться викидати через два дні після купівлі. Просто та ефективно. Очікуємо появи на полицях магазинів.
Для тих, хто вже поспішає взяти крохмаль і міцний чай (адже там є таніни!) з надією створити диво-розчин вдома. Не варто поспішати!
Справа не просто у списку інгредієнтів. У лабораторії крохмаль не брали зі звичайної пачки. Його розщеплювали до наночастинок. А для того, щоб залізо та таніни сформували ту саму мікроскопічну губку, необхідні точні пропорції та застосування ультразвуку.
Якщо ви спробуєте змішати ці компоненти вдома, ви, ймовірно, отримаєте лише липке яблуко в каламутній рідині. Жодної магії домашньої алхімії не буде.
Я б порадив заспокоїтися і просто дочекатися. Поки технологія буде доопрацьована, і її розлиють у зручні та недорогі спреї. А доти повертаємося до перевіреного методу: вода з-під крана та ретельне протирання руками. Наразі це єдиний прийнятний максимум.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Ви реально станете купувати окремий спрей для яблук чи продовжите просто терти їх під краном?
Вже проголосували 1 людина. Долучайтесь до обговорення.
🍏 Хочу чисту їжу! 🚰 Довіряю лише воді 🤔 Маю власну думку
📊 Карта думок
🍏 Хочу чисту їжу! 0% 🚰 Довіряю лише воді 100% 🤔 Маю власну думку 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!