Прем’єр-міністр Юлія Свириденко і народний депутат Ніна Южаніна
Народна депутатка Ніна Южаніна 14 квітня звернула увагу, що уряд постановою від 10.04.2026 №332-р виділив 732,5 млн грн з резервного фонду на заходи стійкості (котельні, когенерація). До цього рішення залишок резервного фонду становив приблизно 800 млн грн. Нардепка звинуватила Кабмін Свириденко у нерозсудливих діях.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко
“Отже, одним рішенням уряд фактично використав майже весь залишок резервного фонду. Це означає, що резервний фонд де-факто вичерпаний вже у квітні, хоча мав би забезпечувати непередбачені витрати протягом усього року. І це вже не про цифри. Це про підхід”, – зазначила Ніна Южаніна.
Депутатка звернула увагу, що розподіл коштів між ОДА не оприлюднений, а перелік об’єктів ще лише формується. Тобто гроші вже виділені, а конкретики ще немає. Южаніна нагадала, що формально уряд ще “доручив”:
- у триденний строк підготувати перелік об’єктів та обсяги фінансування
- узгодити витрати між міністерствами та ОДА
- за тиждень знайти співфінансування з місцевих бюджетів
- і за потреби змінити сам порядок реалізації проєкту
“Тож виглядає це не як системна підготовка, а як спроба “зібрати конструкцію на ходу”, – пише Ніна Южаніна.
Як інформував Інформатор, частину коштів з резервного фонду виділяли для фінансування видатків, які не мали непередбачуваного та термінового характеру. Зокрема, на фінансування програм підтримки внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги (програму “Національний кешбек”). На ці цілі з резервного фонду виділили 2,138 млрд грн, повідомили ЕП у Мінфіні – майже 5% від загального обсягу резервного фонду.
Для чого державі резервний фонд?
Згідно із законодавством, уряд може використовувати кошти на ті чи інші програми лише у тому випадку, якщо парламент передбачив це у законі про державний бюджет або вніс зміни до цього закону. Процедура внесення змін до бюджету може тривати кілька тижнів, а то й місяців. Резервний фонд має спростити цей процес, дозволяючи уряду оперативно витрачати гроші тоді, коли у цьому є потреба, проте немає часу на тривале погодження відповідних змін парламентом. Як правило, це відбувається у випадках настання непередбачуваних подій чи надзвичайних ситуацій, пояснює Дмитро Андрієнко з Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.
“Його ключова особливість полягає у спрощеній процедурі використання коштів: рішення про їх спрямування ухвалюються Кабінетом міністрів без проходження повної парламентської процедури, що дозволяє забезпечити фінансування у максимально стислі строки. Саме тому цей інструмент є критично важливим в умовах високої невизначеності та постійних безпекових викликів”, – зазначає він.
Наявність резервного фонду дозволяє уряду оперативно виділяти фінансування на термінові потреби, зокрема пов’язані з ліквідацією наслідків російських обстрілів для критичної інфраструктури. Наприклад, таке рішення уряд ухвалив 25 березня, коли спрямував 12,85 млрд грн на будівництво інженерних конструкцій для захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, залізниці та пошти.
Водночас використання коштів резервного фонду на фінансування кешбеку може свідчити про відхилення від базової функції цього фонду, каже Андрієнко.
“Подібні видатки мають системний, а не екстрений характер і, відповідно, повинні проходити через загальну процедуру бюджетного планування та погодження Верховною Радою. Їх фінансування з резервного фонду де-факто означає обхід повноцінного бюджетного процесу”, – зазначає він.
Внаслідок заміщення функцій резервного фонду – з антикризового реагування на джерело фінансування широкого спектра ініціатив – зростає вразливість бюджетно системи до потенційних шоків.