Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов
Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов, чия організація тривалий час користувалася міжнародними грантами, представив аналітичний матеріал «Нью-Йорк таймс», присвячений непростій ситуації колишніх працівників державної агенції USAID після того, як Ілон Маск за розпорядженням президента США Дональда Трампа ліквідував цю структуру. Він вважає, що журналісти NYT висвітлили питання з неправильними акцентами. Значна кількість людей схвалила закриття USAID, оскільки її співробітники отримували настільки високі винагороди, що це викликало загальне невдоволення.
Скрін статті NYT
“У публікації йдеться про людей, які отримували платню від 10 до 23 тисяч доларів щомісяця! Це навіть за американськими стандартами вважається надзвичайно щедро. Там платники податків виплачують подібні зарплати конгресменам і сенаторам. А тут якісь клерки, чиєю функцією було розподіляти американські кошти в інших країнах. На жаль, «Нью-Йорк таймс» не надає цьому достатньої уваги. Присутній лише один «критичний» абзац: «Інші визнавали, що агентство страждало від роздутості та марнотратства, а також потребувало реформ. Значна частина з 35 мільярдів доларів, якими воно керувало у 2024 році, була спрямована підрядникам, розташованим у Вашингтоні, а не безпосередньо тим, хто потребує за кордоном. Успіх багатьох проектів було складно оцінити». Більше того. «Нью-Йорк таймс» зазначає, що за рік після розформування лише невелика кількість звільнених працівників знайшли нову роботу, принаймні з гідною оплатою. Одна колишня віце-президентка, яка отримувала щорічну зарплату у 272 тисячі доларів, тепер шукає роботу в магазині за 19 доларів на годину (це приблизно в сім разів менше її попереднього доходу в USAID). Отже, вони не мають особливих навичок, які б цінувалися після звільнення, принаймні на рівні попередньої зарплати”, – зазначає Юрій Ніколов.
«Нью-Йорк Таймс» поспілкувалася з 30 колишніми співробітниками, підрядниками та партнерами USAID у Вашингтоні, по всій країні та за кордоном, аби з’ясувати, як складається їхнє життя через рік після того, як Ілон Маск з гордістю оголосив, що він «відправив» агентство «у подрібнювач».
“Коли адміністрація Трампа у 2025 році розпустила USAID, усі 16 000 працівників агентства були звільнені. За оцінками, 280 000 підрядників, партнерів та місцевих співробітників по всьому світу також втратили свої робочі місця. Через рік люди витратили свої заощадження, зняли кошти з пенсійних фондів і переїхали до друзів та родичів. Колишні працівники USAID, які провели неофіційні опитування, оцінюють, що менш як половина з них знайшли роботу на повний робочий день, причому багато хто заробляє менше, ніж раніше. За оцінками, третина залишається без роботи. Інші працюють неповний робочий день. Округ Колумбія наразі має найвищий рівень безробіття в США — 6,7%, значною мірою через суттєве скорочення федерального персоналу, зокрема в USAID, а також через зменшення державних грантів та контрактів”, – інформує «Нью-Йорк таймс».
Представляємо найдивовижніші факти про долі колишніх працівників USAID:
- Емі Учелло працювала в USAID понад два десятиліття і отримувала 175 000 доларів річних. Її чоловік, який також втратив роботу, коли фінансування USAID для його неприбуткової організації було припинено. Сьогодні подружжя залежить від продовольчих талонів, Medicaid та програми додаткового харчування для жінок і дітей, яка допомагає їхній 19-місячній доньці. Іпотека на їхній будинок у Вашингтоні стала непосильною, і банк запропонував подати заявку на участь у програмі іпотечного кредитування для осіб з низьким рівнем доходу. Учелло та її чоловік подали понад 100 заяв на працевлаштування, але безуспішно.
- Адріан Матура, представник ЛГБТК+, іммігрант з темною шкірою, 55-річний ветеран ВМС і колишній старший радник USAID з питань глобального здоров’я, якого минулого липня примусово відправили на пенсію, досі бореться за належну йому пенсію.
- Шеріл Коуен заробляла 272 000 доларів на рік на посаді старшого віце-президента в неприбутковій організації, що фінансувалася USAID, коли її звільнили наприкінці березня 2025 року. У березні 2026 року вона пройшла онлайн-співбесіду на посаду з оплатою 19 доларів на годину — менеджера магазину Penzeys Spices. Її заробіток не покривав би виплати за іпотеку. Вона подала заявки на 60 вакансій. З того часу її запросили на одну особисту співбесіду. З онлайн-вебінарів про пошук роботи вона дізналася, що її тридцятирічний досвід роботи в сфері міжнародного розвитку, зокрема на посаді директора «Корпусу миру» в Беніні, слід приховувати в резюме.
- Аліша Бейєр, яка мала 25-річний стаж роботи підрядником Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) і керувала програмами репродуктивного здоров’я в Африці, — одиначка, мати двох підлітків. Минулого року вона переїхала до сусідів, щоб здати в оренду свій будинок у Роквіллі, штат Меріленд, і покрити іпотеку. З того часу вона повернулася додому, але повідомила, що через ускладнення з Medicaid відклала біопсію, оскільки її лікар підозрює у неї неходжкінську лімфому.
- Кортні Блейк минулого року працювала в Женеві в бюро гуманітарної допомоги Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Сьогодні вона проживає у своєї сестри та її родини в Нью-Палтці, штат Нью-Йорк.
- Дон Нісс пропрацював 21 рік в USAID, зокрема три роки керував багатомільярдними бюджетами агентства для Афганістану та Пакистану. У 2025 році він отримував 195 000 доларів на рік як радник з питань розвитку USAID у Пентагоні. У нього є 12-річні сини-близнюки. Його дружина працює вчителькою, але станом на березень 2026 року він вичерпав свої заощадження і почав використовувати пенсійний рахунок 401(k).
- Жаклін Девін як підрядник агентства з питань ВІЛ/СНІДу заробляла 200 000 доларів на рік. Зараз її дохід становить 9 000 доларів за викладання двох курсів з громадського здоров’я в Університеті Таусона в штаті Меріленд.
- Гай Марторана був співробітником дипломатичної служби USAID у Кот-д’Івуарі, а зараз повернувся додому в Бірмінгем, штат Алабама, разом із дружиною та маленькою донькою. Він витрачає половину кожного дня на подання заяв на роботу — їх уже понад 100 — а решту часу працює волонтером у неприбутковій організації, яка продовжує частину роботи USAID зі сприяння миру на півночі Кот-д’Івуару.
Як інформував Інформатор, у лютому 2025 року на сайті Кабінету Міністрів адвокат Ростислав Кравець подав петицію “Припинення бронювання військовозобов’язаних, які є працівниками представництв донорських установ, виконавців проектів міжнародної технічної допомоги”. Крім того, автор петиції пропонує за цей час провести детальний аудит використання цими організаціями міжнародної допомоги та припинити бронювання остаточно тим, чиї кошти використовуються неефективно або не за призначенням. Вона не зібрала необхідних 25 тисяч голосів.