Клієнтка Ощадбанку позбулася 56 500 гривень через шахраїв та сплатила понад 66 тисяч боргу
Клієнтка Ощадбанку стверджує, що з її кредитної картки невідомі особи шахрайським шляхом вивели 56 500 гривень. Незважаючи на звернення до правоохоронних органів та банку, вона була змушена самостійно покрити борг разом із відсотками та додатковими комісіями на загальну суму 66 342 гривні. Наразі вона вимагає повернення цих коштів. Про це йдеться у постанові Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, опублікованій 3 лютого 2026 року.
10 червня 2023 року з кредитної картки жінки, виданої АТ «Державний ощадний банк України», невідомою особою було знято кошти в сумі 25 тисяч гривень, 25 тисяч гривень, 6 500 гривень, загалом 56 500 гривень, і одночасно стягнуто комісію в розмірі 255 гривень, 255 гривень та 70 гривень, загалом на суму 580 гривень. Також 10 червня 2023 року на рахунок було нараховано комісію за отримання готівки за рахунок кредитних коштів у розмірі 745 гривень, 747 гривень, 194 гривні. При цьому на її фінансовий телефон не надходили одноразові паролі для зняття коштів, які були необхідні для здійснення кожної платіжної операції. На кредитній картці було встановлено кредитний ліміт у розмірі 2 тисячі гривень, який вона не змінювала. До цього в мережі Facebook вона отримала оголошення про надання фінансової допомоги громадянам України, яку можна було отримати на картку АТ «Ощадбанк», та за інструкцією, нібито працівника банку, ввела відомості про номер зарплатної картки та пін-код до вказаної картки, на якій було 63 гривні. Одразу після списання коштів з кредитної картки вона зателефонувала до поліції та на гарячу лінію АТ «Ощадбанк». Оператор банку повідомила, що операція перебуває в стадії «обробки» та кошти ще не були зараховані на картку шахрая, проте зупинити операцію та повідомити номер картки і назву банку, на яку спрямовувалися кошти, оператор відмовилася. 11 червня 2023 року за її заявою до поліції в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 КК України. На даний час досудове розслідування кримінального провадження триває. Надалі банком нараховувалися відсотки за користування кредитним лімітом і працівники банку запропонували їй погасити кредит для запобігання нарахування відсотків та пояснили, що за результатами розслідування кримінального провадження сума буде банком повернена. Списані кредитні кошти та комісія були погашені в загальному розмірі 66 342 гривень нею за її рахунок, що підтверджується випискою по картковому рахунку за період з 1 червня 2023 року по 10 липня 2024 року і згідно з даною випискою по рахунку було внесено 6 500 гривень, по карті внесено 59 842 гривень, а всього внесено 66 342 гривень. В тому числі по вказаному рахунку було списано комісію за отримання готівки за рахунок кредитних коштів у загальній сумі 1 687 гривень та комісію за переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING у загальній сумі 580 гривень, загалом на суму 2 267 гривень. 26 грудня 2023 року вона зверталася до банку з письмовою заявою про проведення внутрішнього розслідування щодо вчинення шахрайських дій з її картками, сприяння в розслідуванні кримінального провадження та повернення коштів, однак листом від 12 січня 2024 року їй було відмовлено в наданні інформації з посиланням на те, що в додатках до заяви відсутня її згода на розкриття інформації, яка становить банківську таємницю. У зв’язку з вищевикладеним просить суд стягнути з банку на її користь сплачені кошти на погашення кредитного ліміту, нарахованих відсотків та комісії в розмірі 66 342 гривень.
“10 червня 2023 року з рахунку, який відкрито на ім’я клієнтки в АТ «Ощадбанк», здійснено перекази коштів. Видаткові операції, які відбулись 10 червня 2023 року з її рахунків, проведені після успішної верифікації (прив’язки) платіжної картки. Верифікацію проведено коректно за допомогою введення нею даних платіжної картки, зокрема CVC та з використанням власно обраного під час первинної реєстрації в системі «Ощад 24/7» коду доступу-паролю/біометрії, без введення яких операцію щодо перерахунку коштів неможливо завершити. Згаданий код міг бути відомий тільки особі, яка здійснювала операції з платіжною карткою, а саме клієнтці. Операції з переказу коштів здійснено в системі “Ощад 24/7″ у новому мобільному додатку (Flumo). Операції підтверджено кодом доступу, який встановлюється на етапі авторизації в мобільному додатку. Для реєстрації та встановлення нового мобільного додатку використовуються реквізити ПК та ПІН-код до неї, які відомі тільки клієнту, а також одноразові ОТР – паролі, які надаються клієнту в автоматичному режимі на фінансовий номер мобільного телефону. В процесі моніторингу транзакцій на предмет шахрайства ці перекази коштів не викликали підозри, оскільки клієнт активно користується Ощад 24/7 та здійснює перекази на картки інших банків. Доказів втручання сторонніх осіб в роботу операційної системи банку матеріали справи не містять, а тому отримання коштів за вказаною операцією сторонніми особами можливе лише у разі розголошення нею даних платіжної картки та коду-доступу до системи «Ощад 24/7»”, – зазначили в Ощадбанку.
Карта Ощадбанку серед інших банківських карток
Що вирішив суд?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона розголосила індивідуальну облікову інформацію та одноразові паролі, внаслідок чого було проведено спірні платіжні операції.
“Суд погоджується з доводами відповідача щодо того, що успішно проведені 10 червня 2023 року операції щодо списання банком коштів з рахунків позивачки відбулись відповідно до умов договору, на підставі введених даних платіжної картки позивачки та з використанням власно обраного під час первинної реєстрації в системі «Ощад 24/7» коду доступу-паролю/біометрії, без введення яких операцію щодо перерахунку коштів провести неможливо. Доказів втручання сторонніх осіб в роботу операційної системи банку матеріали справи не містять, а тому отримання коштів за вказаними операціями сторонніми особами стало можливе лише у зв’язку з розголошення позивачкою даних платіжної картки та коду-доступу до системи «Ощад 24/7». Позивачкою не доведено належними та допустимими доказами факту незаконного переказу коштів з її карткового рахунку з вини банку, натомість судом встановлено факт розголошення позивачкою індивідуальної облікової інформації та одноразових паролів, внаслідок чого було проведено оскаржувані платіжні операції, натомість саме позивачка своїми діями сприяла незаконному використанню ПІН-коду та іншої інформації, які дали змогу ініціювати платіжні операції. Таким чином, суд, з’ясувавши всі обставини справи, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню”, – наголосив суд.