Замість смітника – людям: що таке фудбенкінг і як це може працювати в магазинах України

Фото: pixabay.com

У країнах Європейського Союзу тривалий час діє фудбенкінг – зобов’язання торгових мереж віддавати продукти з майже вичерпаним терміном придатності населенню замість їх утилізації. Нещодавно у ЗМІ з’явилися розмови про можливість запуску такого механізму і в Україні, зокрема, в контексті вступу до ЄС. Журналісти «РБК-Україна» досліджували, як це може функціонувати в українських супермаркетах.

Згідно з новими зобов’язаннями, магазини будуть зобов’язані передавати продукти з терміном придатності, що добігає кінця, фудбанкам, а не знищувати їх. За передачу продуктів харчування передбачені податкові пільги, тоді як за викидання придатної їжі – штрафи.

Передбачається запровадження двох типів маркування: «Краще спожити до» – продукт можна передавати, «Вжити до» – продукт заборонено до передачі. Момент переходу відповідальності від торгової точки до фудбанку має бути чітко регламентований у відповідному договорі.

Крім того, магазинам необхідно буде облаштувати окремі зони для зберігання, впровадити автоматизований облік та залучити додатковий персонал.

Основна мета цієї ініціативи – зменшення харчових відходів за прикладом європейських країн. Замість знищення товарів, термін придатності яких добігає кінця, магазини будуть зобов’язані передавати їх благодійним організаціям, так званим фудбанкам, для подальшої роздачі нужденним.

– Ця ініціатива є прогресивною та неминучою в рамках інтеграції до ЄС, проте для торговельних мереж вона не буде легкою. Якщо магазин передає продукти на благодійність, він отримує податкові пільги. Зокрема, можливе звільнення від ПДВ або податку на прибуток щодо таких операцій. Раніше безоплатна передача товарів юридично розглядалася як «продаж за нульовою вартістю» і могла додатково оподатковуватися. Натомість, якщо магазин викидає їжу, яку можна було безпечно передати людям, він отримає адміністративний штраф, – пояснює в коментарі «РБК-Україна» адвокат, керівник юридичної компанії Prima Leader Group Діна Дрижакова.

Хто нестиме відповідальність у разі харчового отруєння? Це ключове юридичне питання, яке потребує врегулювання. За словами Діни Дрижакової, у договорах між магазинами та благодійними фондами має бути чітко визначений момент передачі відповідальності.

– Магазин повинен відповідати за якість та умови зберігання продукту виключно до моменту передачі його представникові фудбанку, – пояснює адвокат.

Як тільки товар буде передано за актом приймання-передачі, відповідальність за транспортування, зберігання та роздачу переходить до благодійної організації. Якщо це не буде належним чином оформлено, магазин ризикує зіткнутися з судовими позовами від споживачів.

Попри обіцяні пільги, магазини зіткнуться з реальними операційними витратами. Необхідними будуть такі нововведення в торговельних мережах: облаштування окремих зон зберігання для продуктів, призначених для роздачі, щоб уникнути їх змішування зі звичайними товарами; впровадження IT-системи, яка б сигналізувала, наприклад, за 48 годин до закінчення терміну придатності, про необхідність переміщення товару до зони фудбанку; сортування, пакування та оформлення документації займатимуть робочий час.

Також магазинам доведеться ретельно перевіряти стан товарів перед їх передачею.

– Пошкоджена упаковка або підгнилі овочі, передані під виглядом благодійності, є прямою дорогою до скандалу в медіа та соціальних мережах, – додала юристка.

Першою в Європі подібний закон ухвалила Франція – ще у 2016 році. Тоді супермаркетам заборонили викидати їжу і зобов’язали передавати її на благодійність. За порушення передбачався штраф. У результаті, щорічно французькі магазини рятують 46 тисяч тонн продуктів.

У США обов’язкового закону немає, але існують податкові пільги за передачу продуктів харчування благодійним організаціям. Також поширеною є практика продажу продуктів із терміном, що спливає, за символічними цінами.

У Чехії закон діє з 2018 року, і саме за чеською моделлю Україна планує розбудовувати свою систему.

• 20 січня прем’єр-міністр Юлія Свириденко дала доручення Державній службі з надзвичайних ситуацій терміново розглянути варіанти надання тимчасової підтримки з енергозабезпечення підприємствам, що займаються виробництвом основних продуктів, у разі несподіваних перебоїв з електропостачанням.