Позика у мікрофінансовій організації “Селфі Кредит”
Мешканка Кривого Рогу взяла у мікрофінансовій установі “Селфі Кредит” 2 500 гривень, а через кілька років винна була вже у вісім разів більше. Подібні судові протистояння щодо кредитних заборгованостей в Україні стають все більш поширеними. Покровський районний суд Кривого Рогу підтримав позов фінансової компанії та зобов’язав відповідачку виплатити загалом 21 200 гривень – з них лише 2 500 гривень складає основна сума боргу, а 18 700 гривень – нараховані відсотки.
Гроші Фото: Інформатор
Кредитний договір № 575905 жінка уклала з МФО “Селфі Кредит” у січні 2023 року. Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, умови угоди передбачали типову відсоткову ставку 2,2% щоденно терміном на 280 днів. Кредитор виконав свої зобов’язання – перерахував 2 500 гривень на картку позичальниці. Проте, позику вона так і не повернула.
У лютому 2024 року МФО “Селфі Кредит” передала борг фінансовій компанії “Кредит-Капітал” за угодою про відступлення права вимоги. Новий кредитор направив жінці досудову претензію щодо погашення 21 200 гривень, яку вона проігнорувала. У грудні 2025 року компанія звернулася до суду.
Під час судового засідання жінка визнала борг лише частково – не заперечувала повернення основної суми кредиту у розмірі 2 500 гривень, але просила відхилити вимогу про стягнення відсотків. Вона пояснила суду свою ситуацію:
“Справді оформлювала позику, але потім у мене народилася дитина і я забула про неї.”
Суд не взяв до уваги аргументи жінки. Суддя Р. В. Дехта зазначив, що відсотки, нараховані в межах терміну кредитування, є платою за законне користування грошовими коштами згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України. Оскільки кошти позичальниця добровільно не повернула, кредитор мав законне право захищати свої інтереси через суд.
Що вирішив суд у справі про мікропозику
Рішенням від 2 червня 2026 року Покровський районний суд повністю задовольнив позов. З жінки на користь ТОВ “Фінансова компанія “Кредит-Капітал” буде стягнуто 21 200 гривень заборгованості за кредитним договором. Окремо суд призначив стягнення судового збору у розмірі 2 422 гривень 40 копійок. Таким чином, загальна сума до сплати сягає 23 622 гривень – майже в десять разів перевищує первісну суму позики.
Щодо витрат на правову допомогу, суд не ухвалив окремого рішення на суму 8 000 гривень, яку вимагав позивач, оскільки відповідачка просила їх зменшити. Рішення суду набуде чинності після завершення терміну для його оскарження. Апеляційну скаргу можна подати до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів.
Як борг у 2500 гривень перетворюється на понад 21 тисячу
Ця справа наочно демонструє, як висока добова відсоткова ставка МФО трансформує невеликий кредит у значну заборгованість. При ставці 2,2% на день і терміні 280 днів орієнтовна загальна вартість кредиту за договором складала понад 21 000 гривень – і саме таку суму суд зобов’язав сплатити. Позичальниця, яка “забула” про кредит після народження дитини, фактично заплатить у 8,5 раза більше за отриману суму.
Після того, як кредитор продав борг новій компанії, змінився кредитор, але не змінилися зобов’язання позичальниці. Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу. Це означає, що відступлення права вимоги не зменшує і не збільшує суму боргу – вона залишається такою, якою була зафіксована на дату передачі.
Судові спори щодо кредитних боргів в Україні
ПриватБанк також нерідко звертається до суду для стягнення кредитних заборгованостей – зокрема, в одному зі справ банк вимагав солідарного стягнення понад 429 000 гривень, однак відповідачка заперечувала розмір боргу та вказувала на пропуск термінів позовної давності й неправомірне нарахування відсотків. За результатами розгляду суд визначив, що заборгованість за кредитним договором становить 199 076 гривень. Ситуація, коли борг за кредитним договором суттєво відрізняється від початкової суми позики, є типовою для судової практики в Україні – особливо якщо відсотки нараховувалися тривалий період.
В інших судових справах суди перевіряють, чи були дотримані всі процедури під час стягнення боргу – зокрема, чи направлялася позичальнику письмова вимога про погашення боргу на ту саму суму, що зазначена у вимозі кредитора. Подібні ситуації виникають і тоді, коли боржники стверджують про подвійне стягнення боргу або посилаються на попередні судові рішення щодо тієї самої заборгованості. Зокрема, справи про оскарження виконавчих написів нотаріуса показують, що суди уважно перевіряють законність усіх документів у процедурі стягнення.