Адвокатка Діна Дрижакова про концепцію фудбанків
В Україні розглядається законодавча зміна, яка зобов’яже великі торговельні мережі передавати продукти з наближеним терміном придатності благодійним фудбанкам, замість їх утилізації чи відправки на звалище. Безкоштовне розповсюдження продовольства вже практикується в Україні – минулого місяця Кабмін дозволив безкоштовно роздавати товари з державного резерву соціальним установам. Тепер схожий принцип планують поширити й на приватний рітейл. Передача продуктів стане обов’язковою для магазинів площею понад 400 кв. метрів.
Як саме це може функціонувати на практиці, пояснила адвокатка та керівниця юридичної компанії “Prima Leader Group” Діна Дрижакова. За її словами, ініціатива є прогресивною та неминучою в контексті інтеграції до ЄС, проте для торговельних мереж вона “не буде простою”.
Для бізнесу передбачається система заохочень (“пряника”) та покарань (“батога”). Податкові преференції отримають магазини, що передають їжу на благодійність: зокрема, йдеться про звільнення від ПДВ або податку на прибуток з таких операцій. Раніше безкоштовна передача товарів юридично розглядалася як “продаж за нульовою вартістю” і могла додатково оподатковуватися – тому бізнесу часом було вигідніше просто викинути продукти. Штрафи загрожуватимуть тим, хто утилізує придатну до споживання їжу.
“Раніше безоплатна передача товарів юридично вважалася “продажем за нуль гривень” і могла додатково оподатковуватися. Окремо доведеться чекати змін до Податкового кодексу та розробляти нові форми внутрішньої документації – щоб податкова не трактувала благодійну передачу як прихований продаж”, – заявила Діна Дрижакова, адвокатка, керівниця ЮК “Prima Leader Group”
Для товарів планують запровадити два типи маркування. “Краще спожити до” – продукт може втратити свої найкращі смакові якості, але залишається безпечним, і саме такі товари можна передавати фудбанкам. “Вжити до” – гранична дата для швидкопсувних продуктів, після якої передача суворо заборонена і товар підлягає лише утилізації. Щодо безпечності: виробники зазвичай враховують 20% додаткового запасу терміну після зазначеної на упаковці дати.
Щорічно в Україні утилізується 2,7 млн тонн продовольства. Водночас понад 30% населення країни живе за межею продовольчої бідності, а українські продовольчі банки вже передали 4 700 тонн продуктів більш ніж двом мільйонам осіб.
Чому магазини виступили проти
Попри обіцяні пільги, рітейлери зіткнуться з реальними операційними витратами. Адвокатка Дрижакова виділяє три ключові нововведення, які доведеться впровадити торговельним мережам:
- окремі зони зберігання для продуктів, призначених для роздачі – щоб вони не змішувалися зі звичайним браком;
- автоматизований облік – IT-система повинна сигналізувати, наприклад, за 48 годин до закінчення терміну;
- додаткові витрати на персонал для сортування, пакування та оформлення документації.
Існує також репутаційний ризик. Для українського споживача передача товарів “на межі прострочення” може сприйматися неоднозначно, застерігає Дрижакова. “Пошкоджена упаковка або підгнилі овочі під виглядом благодійності – прямий шлях до скандалу в медіа та соцмережах”, – додала юристка. Тому магазинам доведеться ретельно перевіряти стан товарів перед кожною передачею.
Не менш важливим є юридичне питання відповідальності. Якщо людина отруїться – хто буде нести відповідальність? За словами Дрижакової, у договорах між магазинами та благодійними фондами має бути чітко прописаний момент переходу відповідальності.
“Магазин має відповідати за якість та умови зберігання продукту виключно до моменту передачі його представнику фудбанку”, – пояснює адвокатка. Щойно товар підписано за актом приймання-передачі – відповідальність переходить до благодійної організації.
Як досвід Європи застосували на практиці
Ініціатива для Європи не є новою. У 2016 році Франція стала першою країною у світі, яка законодавчо заборонила супермаркетам площею понад 400 кв. м знищувати або викидати невикористані продукти – за порушення передбачено штраф. В результаті французькі магазини щорічно рятують 46 тисяч тонн продуктів. Це дозволило благодійним фондам та «банкам їжі» (Food Banks) отримувати на мільйони тонн більше якісних продуктів щорічно для найменш захищених верств населення.
В умовах економічних труднощів та війни в Україні є величезна кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО), пенсіонерів та людей у складних життєвих обставинах. Ця їжа може суттєво допомогти гуманітарним місіям.
У Чехії аналогічний закон діє з 2018 року – торговельні мережі намагалися його оскаржити в суді, але програли. Наразі ж чеська система фудбанкінгу вважається однією з найрозвиненіших у Центральній Європі.
Голова Чеської федерації продовольчих банків Алеш Славічек під час круглого столу з питань фудбанкінгу зазначив, що чеська організація минулого року підтримала понад 400 тисяч осіб – 62% з них матері-одиначки або літні люди. Загалом було врятовано та роздано 17,4 тисячі тонн продуктів.
Впровадження системи фудбанкінгу є однією з вимог ЄС до України, і Європа виділяє на цю програму окреме фінансування. В умовах війни, величезної кількості ВПО та людей у складних життєвих обставинах така їжа може суттєво допомогти гуманітарним місіям.
Як може функціонувати фудбанкінг в Україні – інфографіка видання РБК Україна
Як зазначає Діна Дрижакова, ще один фактор, чому продукти краще роздати, а не викинути – це екологічний аспект (збереження довкілля). Зокрема, органічні відходи на звалищах виділяють метан (потужний парниковий газ) і часто стають причиною пожеж на полігонах. Зменшення обсягів викидання їжі — це плюс для екології.
“Якщо податкові пільги компенсують логістичні витрати на передачу продуктів, бізнесу буде вигідніше віддати товар, ніж платити за його утилізацію чи штрафи. Головне питання — логістика та бюрократія. Щоб закон запрацював, механізм має бути максимально простим”, – підкреслює Діна Дрижакова.
Ініціатива є дуже актуальною та гуманною. Вона демонструє рух України до європейських екологічних стандартів та цивілізованого ставлення до ресурсів (мінімізація Food Waste). Однак успіх реформи повністю залежатиме від чіткості прописаних у законі механізмів та податкових стимулів для рітейлерів.
“Продукти, у яких закінчується термін придатності (наприклад, молочка, м’ясо або овочі), потрібно доставити та роздати людям за лічені дні чи навіть години. Раніше в Україні передача товарів на благодійність бізнесом іноді оподатковувалася додатково (як продаж або ПДВ), що робило утилізацію дешевшою. Податкові пільги — це ключовий маркер успіху. Без реального скасування податкового навантаження на таку благодійність ініціатива може залишитися лише на папері. Має бути чітко розмежовано, що є «продуктом, термін якого минає» (безпечний для споживання), а що вже є зіпсованим товаром (який передавати не можна з міркувань безпеки здоров’я)”, – зазначає адвокатка.
Ціни на продукти в українських супермаркетах
Поки законодавча ініціатива щодо фудбанкінгу перебуває на стадії обговорення, ціни на продукти в українських магазинах продовжують змінюватися. Зокрема, свіжі помідори в супермаркетах нещодавно суттєво подешевшали – саме цей вид товару найчастіше потрапляє до категорії продуктів із терміном, що добігає кінця. Скорочення харчових відходів у категорії овочів та фруктів є одним із ключових завдань майбутньої реформи.
Схожа тенденція спостерігається й у молочній групі. Вершкове масло в Україні дешевшає слідом за світовим ринком. Молочні продукти – молоко, масло, сири – належать до швидкопсувних товарів, які за новим законом першими підпадуть під обов’язкову передачу фудбанкам за маркуванням “Краще спожити до”.
Послухати дискусію в ході круглого столу (триває майже 2 години) про банки продовольства можна на YouTube нижче. Подія організована Українською федерацією банків продовольства.