Геннадій Боголюбов та Володимир Яценко
Господарський суд Дніпропетровщини оголосив страхову компанію “Інгосстрах” банкрутом. Ця дніпровська компанія, пов’язана з групою “Приват”, згідно з розслідуванням, причетна до виведення майже 137 мільйонів гривень з ПриватБанку незадовго до його націоналізації у грудні 2016 року. Це випливає з кримінальної справи щодо Володимира Яценка, Олександра Дубілета та Олени Бичихіної, яка наразі триває. Спроба санації “Інгосстраху” виявилася невдалою, план не було реалізовано. Ліквідація страхової компанії триватиме до квітня 2027 року.
Рішення про визнання боржника банкрутом суддя Господарського суду Дніпропетровської області Анастасія Соловйова винесла 15 квітня 2026 року. Повний текст постанови доступний у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Провадження було розпочато ще у червні 2025 року за запитом ТОВ “Барельєф-Дніпро”.
Санацію було запроваджено восени того ж року. Однак кредитор ТОВ “Кам’янське-Естейт” відмовився врегулювати борг у розмірі 36,7 млн грн, посилаючись на те, що кінцевий бенефіціарний власник компанії, мільярдер з Дніпра Геннадій Боголюбов (якому належить 31,4% акцій ПрАТ СК “Інгосстрах”), з лютого 2025 року перебуває під санкціями РНБО. На зборах кредиторів у листопаді 2025 року було прийнято рішення про дострокове припинення санації та ініціювання ліквідації. Арбітражним керуючим призначено В’ячеслава Савченка.
Цікаво, що ініціатором процедури банкрутства стала саме компанія ТОВ “Барельєф-Дніпро”. Ця ж компанія у травні 2025 року продала “Інгосстраху” будівлю на вулиці Воскресенській, 3 у Дніпрі, відому як Англійський клуб (або Будинок офіцерів), що є пам’яткою архітектури національного значення, за майже 112 мільйонів гривень. Однак “Інгосстрах” не сплатив повну суму, залишившись винним 90 мільйонів гривень. Саме ця заборгованість “Інгосстраху” перед ТОВ “Барельєф-Дніпро” стала причиною подання заяви про банкрутство.
Будівля Англійського клубу (Будинку офіцерів) у Дніпрі. Фото 2021 року
НБУ анулював ліцензії компанії ще в березні 2023 року. Національний банк скасував дозволи на здійснення страхової діяльності через невідповідність структури власності. З того часу “Інгосстрах” не міг укладати нові страхові договори та, відповідно, отримувати значні доходи від основної діяльності.
Як “Інгосстрах” опинився у справі про виведення коштів
За версією слідства, у грудні 2016 року, за день до націоналізації ПриватБанку, на рахунки “Інгосстраху” безпідставно було перераховано майже 136,89 млн грн. Підозри у розтраті отримали тодішній перший заступник голови правління ПриватБанку Володимир Яценко, голова правління Олександр Дубілет та керівниця департаменту фінансового менеджменту (і водночас заступниця керівника “Інгосстраху”) Олена Бичихіна. Національний банк класифікував “Інгосстрах” як особу, пов’язану з власниками ПриватБанку.
За даними слідчих органів, частка в компанії належала Яценку та іншим топ-менеджерам банку, а інша частина, ймовірно, належала Боголюбову та Коломойському. Якщо вірити листуванню Яценка з Бичихіною, керівництву ПриватБанку належало 2/3 акцій “Інгосстраху” (зокрема, 12% Олександру Дубілету, 9,34% – Володимиру Яценку, 5,34% – Людмилі Шмальченко; ці троє згодом фігурували у кримінальних справах НАБУ). Більше того, згідно з перепискою, частка Яценка була оформлена нібито на “менеджера Привату” Петра Клименка та на Ольгу Кривенко (ймовірно, сестру дружини Яценка).
У серпні 2021 року “Інгосстрах” повернув ці майже 137 млн грн ПриватБанку без зазначення причин. Однак кримінальна справа не була закрита. На думку слідства, це було зроблено для приховування злочину.
Паралельно з банкрутством страховика виникає питання щодо долі архітектурної пам’ятки. Англійський клуб перейшов до “Інгосстраху” від ТОВ “Барельєф-Дніпро” у травні 2025 року. Після зміни власника у листопаді 2025 року там стався обвал стін. Нові власники не поспішали укладати охоронний договір та не планували ремонтні роботи. Тепер, з відкриттям процедури ліквідації, доля пам’ятки архітектури залишається невизначеною.
Руйнування в Англійському клубі у Дніпрі
Що відомо про збереження Англійського клубу
Англійський клуб, розташований на вулиці Воскресенській, 3, є пам’яткою архітектури національного значення в центрі Дніпра, історія якої сягає XIX століття. До компанії “Барельєф-Дніпро” будівля перейшла шляхом електронних аукціонів у 2022-2024 роках. Протягом багатьох років попередні власники уникали підписання охоронного договору на цю пам’ятку, незважаючи на судове рішення, яке визнало цю бездіяльність протиправною. Справа про зобов’язання підписати договір наразі розглядається у Верховному Суді. Історію будівлі висвітлював, зокрема, дніпровський телеграм-канал “Нерухомість ІНФО”.
Руйнування Англійського клубу (Будинку офіцерів) у Дніпрі. Фото з телеграм-каналів
Однак питання ремонту Англійського клубу залишається невирішеним. Крім того, управління охорони культурної спадщини мерії Дніпра зазначило, що не має інструментів для примусу приватних власників історичної пам’ятки до підписання охоронного договору та приведення її до належного стану.
Водночас, варто стежити за розвитком справи щодо виведення коштів з ПриватБанку через “Інгосстрах” (136,89 млн грн). НАБУ вже зняло з розшуку колишню першу заступницю голови правління “Інгосстраху” Олену Бичихіну, хоча вона фігурує у справі разом із колишнім першим заступником голови правління ПриватБанку Володимиром Яценком (який, імовірно, зараз проживає в Австрії) та колишнім головою правління ПриватБанку Олександром Дубілетом (який проживає в Ізраїлі).
Розслідування щодо розкрадання мільярдів з ПриватБанку через структури, підконтрольні Боголюбову та Коломойському, тривають одночасно у кількох юрисдикціях, зокрема у Великій Британії, США, Україні та на Кіпрі.
Минулого року Високий суд Лондона виніс рішення, згідно з яким Коломойський та Боголюбов зобов’язані сплатити 3 млрд доларів ПриватБанку. У травні 2026 року вони програли апеляцію на це рішення. Згідно з матеріалами цієї справи, протягом 2013-2016 років з банку було виведено та не повернуто понад 1,9 млрд доларів, які згодом опинилися у розпорядженні Коломойського та Боголюбова. Затвердження виділення цих коштів як кредитів підконтрольним компаніям здійснювалося тодішніми топ-менеджерами ПриватБанку, зокрема Олександром Дубілетом, Володимиром Яценком, Тімуром Новіковим, Тетяною Гур’євою, Юрієм Пікушем, Любов’ю Чмоною, Людмилою Шмальченко та іншими.