Оцінка законопроєкту щодо нового Цивільного кодексу України від Руслана Стефанчука. Фото: YouControl
Рада Європи оприлюднила офіційний юридичний висновок стосовно законопроєкту № 15150, що пропонує новий Цивільний кодекс України, і він виявився вкрай негативним. Раніше експерти YouControl детально аналізували потенційні ризики цього проєкту для відкритості даних та антикорупційної системи. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук 9 червня охарактеризував висновок як “загалом позитивний”, однак його справжній зміст прямо суперечить цій заяві. Документ висвітлює системні загрози для функціонування платформ перевірки бізнесу, журналістських розслідувань та громадського контролю за діяльністю посадовців.
Офіційний юридичний висновок (LEX_2026_14) було підготовлено Відділом співробітництва з питань свободи вираження поглядів Департаменту демократичних інститутів та свобод Ради Європи. Згідно з інформацією аналітичної платформи YouControl, документ датовано 2 червня 2026 року та підписано Керівником Відділу Аліною Татаренко. Його було створено у відповідь на офіційний запит Голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослава Юрчишина. Європейські експерти фактично розкритикували ключові положення проєкту — ті, що раніше викликали занепокоєння у критиків відкритості даних в Україні.
Що виявилося проблематичним у статтях законопроєкту
Перша значна проблема стосується статті 336 про “право на цифровий особистий простір”. Вона вимагає отримання “згоди” особи для обробки її цифрової кореспонденції, метаданих, пошукових запитів, історії переглядів та геоданих. Рада Європи визнала, що такий підхід є значно жорсткішим, ніж загальноєвропейські норми. У разі прийняття цієї норми в її нинішньому вигляді, це може призвести до блокування роботи платформ відкритих даних, зупинення журналістських розслідувань та паралізації антикорупційного контролю.
Друга потенційна пастка — статті 345 та 353 щодо “цифрової приватності” юридичних осіб. Вперше в історії України законопроєкт намагається закріпити “право юридичної особи на цифровий образ” та поширити на компанії повне право на цифрову приватність. Рада Європи прямо назвала це юридичною некоректністю: бізнес є штучно створеною структурою, а не живою людиною. Вимога отримувати дозвіл компанії на обробку її даних для реєстрів чи журналістських розслідувань у висновку кваліфіковано як “практично нездійсненна”.
Третя загроза — стаття 328 про “право на забуття”. Вона дозволяє будь-якій фізичній особі вимагати видалення, знеособлення або знищення інформації про себе з загальнодоступних джерел, включно з деіндексацією у пошукових системах. Для цього достатньо зазначити, що інформація “втратила суспільний інтерес”. Рада Європи підкреслила, що розмите формулювання без чітких критеріїв надасть легальний інструмент для фігурантів судових справ та колишніх учасників компаній, що потрапили під санкції, для приховування корпоративних зв’язків та даних про минулі порушення.
Окремо фахівці звернули увагу на відсутність будь-яких винятків для публічних осіб. Проєкт не передбачає принципу, згідно з яким чиновники, політики та впливові діячі повинні підлягати вищому рівню громадського контролю. Також у тексті відсутні винятки для журналістської діяльності та обов’язкового публічного розкриття даних.
Що Рада Європи порекомендувала змінити
За результатами аналізу, європейські інституції надали парламенту чіткі рекомендації перед остаточним голосуванням. По-перше, запровадити законні підстави для роботи з інформацією замість єдиного правила “лише за згодою”. По-друге, визначити конкретні винятки для антикорупційної діяльності, журналістських розслідувань та ведення державних реєстрів. По-третє, впровадити анти-SLAPP механізми — захист журналістів та активістів від необґрунтованих позовів та судових погроз.
Автори аналізу також наголосили на ширшому контексті: збір та аналіз інформації про компанії є невід’ємною частиною публічних функцій — від ведення державних реєстрів до перевірки бізнес-партнерів та боротьби з корупцією. Ухвалення кодексу в його поточному вигляді фактично легалізує обмеження доступу до суспільно важливих даних та підриває євроінтеграційний шлях України.
“Спроба ухвалити новий Цивільний кодекс у його нинішньому вигляді під прикриттям «європейської модернізації» є кроком назад. Це спроба легалізувати інструменти для закриття кабінетів, знищення історичної пам’яті про корпоративні злочини та кулуарного приховування статків. Якщо український Парламент проігнорує детальні та суворі зауваження Ради Європи та залишить проблемні моменти в тексті законопроєкту незмінними, це не тільки зашкодить українській сфері відкритих даних, але й поставить під загрозу європейський вектор розвитку. У будь-якому разі, у питаннях прозорості бізнесу, свободи слова та підзвітності влади компромісів бути не може. Текст кодексу має бути докорінно переписаний відповідно до європейських стандартів прав людини, а не інтересів корупціонерів”, — зазначають юристи YouControl.
Петиція та обговорення нового Кодексу
Резонанс навколо законопроєкту вийшов далеко за межі професійних кіл. Петиція проти нового Цивільного кодексу зібрала понад 25 тисяч підписів менш ніж за добу — такий темп свідчить про широке суспільне невдоволення документом. Опоненти законопроєкту вказують, що під виглядом “європейської модернізації” кодекс створює інструменти для обмеження доступу до даних про корупцію та приховування статків посадовців.
Петиція українців до Володимира Зеленського щодо неприйняття нового Цивільного кодексу
Серед ключових змін, на які звертають увагу правники, — перегляд базових правових принципів. Зокрема, новий кодекс замінює усталений принцип добросовісності на поняття “доброзвичайності”, що викликало критику з боку адвокатів та юристів. Фахівці попереджають, що розпливчасті формулювання нового документа створюють широкі можливості для зловживань у судовій практиці.