В Україні існує стереотип щодо професійної освіти, ніби вона є вибором для тих, хто не зміг вступити до вищого навчального закладу. Однак, дефіцит кваліфікованих робітників стає все більш очевидним, що спонукає Міністерство освіти і науки до системних змін. Реформа професійної освіти, розпочата у 2024 році, ставить на чільне місце потреби бізнесу як основного індикатора її ефективності. Прикладом такої синергії є діяльність компанії «Інтерпайп» у Дніпрі, яка з 2019 року активно формує сучасну освітню екосистему, охоплюючи всі етапи підготовки кадрів – від шкільної парти до кваліфікованого фахівця на виробництві.
Ключові вектори реформи
Професійна освіта в Україні представлена 598 закладами. Ключовим напрямом реформи стала модернізація їхньої матеріально-технічної бази. У рамках проєкту «100 майстерень» планується оснащення навчальних просторів сучасним обладнанням. Так, у 2024 році на ці цілі спрямовано 549 млн грн, у 2025 – 525 млн грн, а на 2026 рік заплановано 1 млрд грн для облаштування 100 майстерень та лабораторій.
У вересні 2025 року набув чинності закон, який запроваджує нову модель професійної освіти. Він передбачає розширення автономії навчальних закладів у формуванні програм та управлінні, а також надає студентам можливість здобувати практичний досвід роботи вже під час навчання. Особлива увага приділяється інтеграції бізнесу в освітній процес та посиленню співпраці між закладами освіти й роботодавцями.
Дмитро Завгородній,
заступник міністра освіти і науки
«Український бізнес наразі менш залучений до підготовки кваліфікованих кадрів порівняно з європейськими країнами. Тому розвиток державно-приватного партнерства у професійній та фаховій передвищій освіті є одним із пріоритетних напрямків. Ми переходимо від моделі, де бізнес лише приймає випускника на роботу, до моделі, де роботодавець долучається до розвитку самого закладу освіти.»
Маршрути майбутнього
Ще до законодавчих змін, в Україні вже існували успішні кейси співпраці закладів професійної освіти, місцевої влади та бізнесу. Прикладом є Дніпро, де компанія «Інтерпайп» з 2019 року системно модернізує навчальні простори та адаптує освітні програми до потреб виробництва, формуючи для молоді чітку освітню траєкторію від першого інтересу до професії до працевлаштування.
Людмила Новак,
директорка з комунікацій «Інтерпайпу»
«Перший освітній маршрут розпочинається з кабінетів праці, де формується базова зацікавленість робітничою професією. Далі – навчання у профтехзакладі зі здобуттям спеціальності, і завершальний етап – робота на виробництві, де студент стає оператором верстатів з ЧПК, електромонтером чи токарем. Другий маршрут передбачає зацікавлення фізикою та інформатикою, подальше опанування технічної спеціальності у виші та здобуття професії інженера-мехатроніка.»
Компанія облаштувала сучасні кабінети праці у школах Дніпра, оснастила лабораторії мехатроніки у навчальних закладах, а також створила відповідну лабораторію у «Дніпровській політехніці». Загалом, завдяки «Інтерпайпу», у Дніпрі функціонує 21 сучасна освітня локація, яка охоплює понад 13 000 дітей. Ці діти не лише навчаються за оновленими програмами, а й беруть участь у різноманітних навчальних ініціативах. З 2026 року компанія започаткувала проєкт Interpipe Prof Tech для студентів професійних і фахових коледжів, який передбачає командні змагання з програмування та ЧПК.
«Змагання поєднують навчання з роботою із сучасними симуляторами числового програмування та виготовленням металевої деталі, – зазначає Людмила Новак. – Головна мета – зацікавити молодь інженерними та робітничими професіями, продемонструвавши реальне виробниче середовище через практику».
Шлях у професію
Важливим прикладом є модернізація профільного коледжу №2, де готують верстатників, токарів та електромонтерів. «Інтерпайп» та міська влада уклали меморандум про співпрацю, за яким міська влада забезпечила капітальний ремонт приміщень, а компанія – оновлення матеріально-технічної бази та адаптацію навчальних програм.
Олександр Аджимян,
в.о. директора професійного коледжу
«Компанія встановила в наших майстернях сучасні токарні, фрезерні, свердлильні та шліфувальні верстати, симулятори програмування, що дозволяє студентам відпрацьовувати навички ще до роботи на реальному виробництві. Практична частина навчання включає виробництво деталей, аналогічних тим, що виготовляються на заводах «Інтерпайп». Компанія також повністю оновила лабораторію електромонтерів, обладнавши її сучасними інструментами, стендами та навчальними системами.»
Заступник міністра освіти та науки підкреслює, що залучення роботодавців до оснащення майстерень сучасним обладнанням значно підвищує ефективність співпраці бізнесу та освіти. «Під час практичного навчання студенти працюють в умовах, максимально наближених до реального підприємства. Це забезпечує вищу якість підготовки та швидше працевлаштування випускників. Для багатьох компаній це вже не питання соціальної відповідальності, а власної кадрової стійкості», – зазначає він.
Студенти професійного коледжу №2 проходять практику на заводах «Інтерпайп». Щорічно коледж випускає близько 175 фахівців, а загалом тут навчається близько 600 студентів. Студент Данило Ващенко свідомо обрав спеціальність, зважаючи на перспективність та рівень заробітку: «Перед вступом я проаналізував сайти з вакансіями і помітив, що оператори верстатів ЧПУ заробляють від 50 000 грн. Така перспектива мене привабила, і до того ж я зрозумів, наскільки це важлива робота для країни».
Синергія бізнесу та держави
Дніпровський кейс «Інтерпайпу» демонструє, що трансформація системи професійної освіти вже активно триває. Співпраця бізнесу, закладів освіти та місцевої влади формує альтернативу традиційній моделі підготовки кадрів – більш практичну, гнучку та тісно пов’язану з реальними потребами виробництва.
«Щоб зменшити розрив між потребою роботодавців та кількістю фахівців, ми, по-перше, проводимо профорієнтаційні заходи, де студенти можуть спробувати себе в різних професіях, а по-друге, розвиваємо короткі програми перепідготовки для дорослих. Крім того, ми посилюємо залучення бізнесу до підготовки фахівців», – підкреслює Дмитро Завгородній.
У свою чергу, «Інтерпайп» готовий ділитися своїм досвідом з іншими компаніями. «Ми готові ділитися знаннями та напрацюваннями з тими компаніями, хто, як і ми, прагне розвивати професійну освіту в Україні, – говорить Людмила Новак. – Якщо такі ініціативи стануть системною практикою на державному рівні, українська професійна освіта зможе вийти на якісно новий рівень, що відповідатиме запитам сучасної економіки та ринку праці».